Бобанич Тарас Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Бобанич
Тарас Миколайович Бобанич
UA-OF(D)-HOR-GSB-H(2015).png Молодший лейтенант
Бобанич Тарас Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 15 березня 1989(1989-03-15)
м. Трускавець, Львівська область, Українська РСР
Смерть 8 квітня 2022(2022-04-08) (33 роки)
Ізюмський район, Харківська область
(загинув в бою)
Національність українець
Alma Mater Львівський державний університет внутрішніх справ
Військова служба
Роки служби 2014—2022
Приналежність Україна Україна
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Командування
командир 2-го запасного батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор»
Нагороди та відзнаки
Герой України

Тарас Миколайович Бобанич (позивний — Хаммер; 15 березня 1989, Львівська область — 8 квітня 2022, Ізюмський район, Харківська область)[1] — український військовослужбовець, молодший лейтенант, командир 2-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Прадід Тараса був Українським січовим стрільцем.

Життєпис[ред. | ред. код]

Тарас Бобанич народився 15 березня 1989 року в місті Трускавці Львівської области. Закінчив у 2006 році Стрийську загальноосвітню школу № 9.

У 2011 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ, де здобув фах за спеціальністю «Правознавство».

Працював правником у ТзОВ "Юридична компанія «Де Лекс» у 2011—2015 роках. Член партії «Правий сектор» та керівник Львівського обласного осередку «Правого сектора».

Брав активну участь у Революції гідності.

Балотувався на позачергових виборах народних депутатів України 2014 року.

З липня 2014 року — командир 2-го запасного батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», котрий в лютому 2016 року, згідно наказу Командира ДУК ПС, переформовано у 2-гу резервну сотню ДУК ПС. Брав участь у бойових діях на Донбасі.

У 2015 році був одним з координаторів акції «Громадянська блокада Криму» — товарної блокади адміністративного кордону з тимчасово окупованим півостровом Крим[2].

30-го листопада 2019-го року призначений заступником Командира ДУК ПС з питань діяльності резервних підрозділів[3].

У 2020 році був обраний членом Проводу Національно-визвольного руху «Правий сектор»[3].

У словесному арсеналі Тараса Бобанича «Хаммера» одна з його легендарних фраз: «За оцей плач дітей виправдання може бути тільки одне — тотальна перемога».

Брав участь у військово-патріотичному вихованні молоді.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Загинув 8 квітня 2022 року в бою проти російських військ під час виконання бойового завдання підрозділом на Ізюмському напрямку (Харківська область), прикривши собою побратимів.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 серпня 2022, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[4].
  • Медаль Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор» «За відданість боротьбі»
  • Орден УНСО «Пустельний Хрест УНСО»
  • Нагрудний знак «За участь у громадській блокаді Криму»
  • Медаль ВО «Країна» «За відвагу»
  • Орден ТОО ГО «ВСВ АТО» «Лицарський Хрест добровольця»
  • Нагорода ВО «Країна» «Хрест бойового братерства»
  • Почесна відзнака Українського козацтва «Орден – Козацький Хрест з мечами» 2-го ступеня
  • Відзнака Галицького братства колишніх вояків 1-ої УД «Галичина»-УНА «Лицарський Хрест Дивізії»
  • Медаль ВЦА Авдіївки «За оборону Авдіївки»
  • Орден УНС та УНСО «За мужність, доблесть, честь та відданість Нації та українському народу»«»
  • Нагрудний знак 1-ї ОШР Добровольчого Українського корпусу «Правий Сектор».

Вшанування[ред. | ред. код]

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 29 вересня 2022 року вулицю Короленка у Львові перейменовано на вул. Тараса Бобанича[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наталія Шутка (8 квітня 2022). Загинув керівник «Правого сектору» Львівщини Тарас «Хаммер» Бобанич. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  2. Наталя Дуляба (9 квітня 2022). На війні загинув керівник «Правого сектору» Львівщини Тарас Бобанич. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  3. а б Біографія Тараса Бобанича. pravyysektor.info. Правий сектор. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  4. Указ Президента України від 24 серпня 2022 року № 612/2022 «Про присвоєння Т. Бобаничу звання Герой України»
  5. Пресслужба ЛМР (29 вересня 2022). Союзу Українок, Софії Караффи-Корбут, Патріарха Димитрія Яреми: у Львові перейменували ще 8 вулиць. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 29 вересня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Тарас Бобанич, «Правий Сектор» про війну та політику, ворогів та побратимів, гроші і зброю на YouTube // Перший Західний. — 2022. — 4 квітня.