Браслав Рабар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Браслав Рабар
Оригінал імені хорв. Braslav Rabar
Країна Югославія Югославія
Народження 29 вересня 1919(1919-09-29)
Загреб
Смерть 6 грудня 1973(1973-12-06) (54 роки)
Загреб
Титул Міжнародний майстер (1950)

Браслав Рабар (хорв. Braslav Rabar; нар. 27 вересня 1919, Загреб — 6 грудня 1973, Загреб) — хорватський шахіст і шаховий літератор, міжнародний майстер від 1950 року. Чемпіон Югославії 1951 року, а в 1953 році знову поділив 1-ше місце, але програв матч плей-оф. Грав за збірну Югославії на трьох шахових олімпіадах (1950, 1952, 1954), вигравши загалом п'ять медалей. Був одним із творців системи класифікації для видання Šahovski informator.

Ранні роки[ред. | ред. код]

1941 року поділив 8-9-те місце в Тренчін-Тепліці (Тренчанське Теплице); переміг Ян Фолтис[1]. У вересні 1941 року поділив 9-10-те місце в Мюнхені (Europaturnier, переміг Йоста Штольц). У грудні 1941 року грав на другій шахівниці проти Людовіта Потучека (1.5: 0.5) у матчі Хорватія — Словаччина в Загребі.[2] У вересні 1942 року посів 12-те місце в Мюнхені (Europameisterschaft, 1-й чемпіонат Європи, виграв Олександр Алехін)[3]. На ньому був представником Незалежної Держави Хорватії.[4]

Чемпіон Югославії, пік форми[ред. | ред. код]

У 1945/46 роках посів 4-те місце в Любляні; переміг Светозар Глігорич. У 1949/50 роках поділив 2-3-тє місце в Люцерні. 1950 року в Загребі виграв чемпіонат Хорватії, випередивши Младена Шубарича. 1951 року виграв 10-й чемпіонат Югославії в Сараєво.

1953 року посів 3-тє місце в Опатії. 1953 року поділив 1-ше місце з Васьою Пірцом у Загребі (12-й чемпіонат Югославії), але потім програв у матчі плей-оф за титул. 1954 року поділив 2-3-тє місце з Яном Гейном Доннером, позаду Вольфганга Унцікера, в Мюнхені (зональний турнір).[5]. У 1955 році поділив 14-15-те місце в Гетеборзі (міжзональний турнір); переміг Давид Бронштейн.[6]

Успіхи в командних змаганнях[ред. | ред. код]

Рабар взяв участь у 1-й Балканіаді 1946 року в Белграді. На ній перемогла Югославія, випередивши Румунію, Болгарію і Албанію.Виграв срібну медаль в особистому заліку на 8-й шахівниці. Грав у трьох шахових олімпіадах. На 9-й шаховій олімпіаді, яка проходила у серпні/вересні 1950 року в Дубровнику, виграв дві золоті медалі: в особистому заліку на четвертій шахівниці (+8 -0 =2), і в командному заліку разом з Глігоричем, Пірцом, Петаром Трифуновичем, Міланом Відмаром-молодшим і Стояном Пуцом. На 10-й шаховій Олімпіаді в Гельсінкі у серпні 1952 року виборов дві бронзові медалі: в особистому заліку на другій шахівниці (+5 -1 =6) і в командному заліку. На 11-й шаховій Олімпіаді в Амстердамі у вересні 1954 року грав на четвертій шахівниці (+1 -3 =4). Югославія завоювала бронзову медаль. Таким чином на трьох олімпіадах Рабар виборов п'ять медалей, і в 30 матчах набрав (+14 -4 =12), тобто 66,7 відсотка.[7]

Спадщина[ред. | ред. код]

1950 року ФІДЕ присудила Рабару титул міжнародного майстра (IM). Був співредактором щомісячного шахового журналу Šahovski Glasnik. Найкраще його пам'ятають за створення системи класифікації дебютів, яка використовувалась у серії публікацій Šahovski informator. Це найбільш продавані і популярні шахові книги всіх часів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1941 [Архівовано 2007-09-27 у Wayback Machine.]
  2. http://www.vjesnik.hr/pdf/2001%5C12%5C09%5C31A31.PDF [Архівовано 25 грудня 2004 у Wayback Machine.] KRONOLOGIJA HRVATSKOGA ŠAHA (393)
  3. 1942 [Архівовано 2007-08-07 у Wayback Machine.]
  4. Gillam, Anthony J. & Swift, A J (2001), 1st European championship Munich 1942, Nottingham: The Chess Player, ISBN 1-901034-46-1
  5. munchen
  6. goteborg. Архів оригіналу за 25 лютого 2008. Процитовано 20 квітня 2018.
  7. OlimpBase :: the encyclopaedia of team chess. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 30 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]