Будівля Харківського Земельного банку
| Будівля Харківського Земельного банку | |
|---|---|
| 49°59′34.41″ пн. ш. 36°13′56.73″ сх. д. / 49.9928917° пн. ш. 36.2324250° сх. д. | |
| Країна | |
| Місто | Харків |
| Тип | будівля і культурна спадщина |
| Тип будівлі | Банк |
| Поверхів | 2-3 |
| Матеріал | Цегла |
| Стиль | Неоренесанс |
| Автор проєкту | Бекетов Олексій Миколайович |
| Архітектор | Бекетов Олексій Миколайович |
| Дата заснування | 2 вересня 1871 |
| Початок будівництва | 1896 |
| Побудовано | 1898 |
| Статус | Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 77 |
| Стан | Нормальний |
| Адреса | майдан Конституції, 28 |
![]() | |
| | |
Будівля Харківського Земельного банку — двоповерхова історична будівля, збудована у XIX столітті, розташована на майдані Конституції в центрі Харкова.
Двоповерхова будівля, рясно прикрашена деталями, збудована для Харківського Земельного банку у 1896—1898 роках. Архітектором будівлі був академік архітектури Олексій Миколайович Бекетов, тесть Олексія Алчевського — засновника банку[1]. Будівля мала парове опалення, встановлене фірмою «Брати Кертінг», а також водяну систему[2].
Неоренесансний фасад прикрашено пілястрами композитного, доричного та іонічного ордера, скульптурами, французьким рустом, медальйонами, великою кількістю барельєфів, карнизами, щитами з гербом міста, головами левів і людей, великими вікнами, вітражами з гербом міста та України, фронтоном, балюстрадою і балконами.
У будинку збереглися бекетівскі інтер'єри: великий зал, прихожа та кабінети. Вони прикрашені атлантами, великою кількістю пілястр і барельєфів, балюстрадами, вітражами, медальйонами[3][4].
Харківський Земельний банк було засновано 2 вересня 1871 року Олексієм Алчевським[5]. Банк діяв на території Харківської, Катеринославської, Полтавської, Курської, Воронезької, Орловської, Ставропольської, Чорноморської та в частині Тобольської і Єнісейської губерній. Мав відділення в багатьох українських містах: Харків, Чугуїв, Полтава, Ялта, Суми, Сімферополь, Слов'янськ, Бахмут, Старобільськ, Маріуполь тощо. Банк займався видачею позик під залоги майна та землі на 60 % від вартості цього майна й не більше ніж на 66 років і 2 місяці. Ціна акцій банку в 1914 році становила 200 рублів[5].
У 1920 році банк закрито через прихід у місто більшовицької влади. З 1928 року і по сьогоднішній день в будинку розташований Харківський автотранспортний фаховий коледж[6]. Великий зал банку перетворено на зал для свят, інший — на спортзал[7], у колишніх приміщеннях банку знаходяться кабінети навчального закладу.
Під час Другої світової війни будівля сильно постраждала. У 1948—1953 роках будівля була відновлена за проєктом архітекторів Г. В. Сіхарулідзе та О. Ю. Лейбфрейда[8]. У 2003 році, перед парадним входом у будівлю, було встановлено дві скульптури левів[9].
У березні 2022 року будівля постраждала від російських ракетних обстрілів. У будівлі було вибито вікна[1].
- Фасад другого поверху
- Портик
- Одна зі скульптур (ліва)
- Одна зі скульптур (права)
- Деталі фасаду
- Деталі фасаду
- Герб Харкова на будівлі
- Барильєф з драконами
- Бічний фасад
- Деталі бічного фасаду
- Вітраж з гербом України
- Один з левів
- Лев на будівлі
- Табличка на фасаді
- 1 2 Земельний банк в деталях – Харків, що манить (укр.). Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Журнал "Зодчий" (російською) . 1898. с. 58—60.
- ↑ Харківський автотранспортний технікум. Google Maps (uk-US) . Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Харківський автотранспортний технікум. Google Maps (uk-US) . Процитовано 21 квітня 2023.
- 1 2 Харківський календар (російською) . 1914. с. 298.
- ↑ Історія коледжу (укр.). Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Харківський автотранспортний технікум. Google Maps (uk-US) . Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Земельний Банк – Харків, що манить (укр.). Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Будівля Земельного банку в Харкові. zabytki.in.ua. Процитовано 21 квітня 2023.
- Засновані в Харкові 1871
- Засновані в Харкові 1896
- Пам'ятки архітектури місцевого значення в Харкові
- Пам'ятки містобудування місцевого значення в Харкові
- Об'єкти Харкова, пошкоджені чи знищені в ході російського вторгнення в Україну (2022)
- Об'єкти культури, пошкоджені чи знищені в ході російського вторгнення в Україну (2022)
- Архітектура неоренесансу в Харкові
- Споруди збудовані Олексієм Бекетовим

