Біганич Лука Дмитрович
| Біганич Лука Дмитрович | |
| Народився | 10 серпня 1927 Волосате, Лемківщина, тепер Польща |
|---|---|
| Помер | 26 вересня 1995 (68 років) Львів, Україна |
| Навчання | Львівська національна академія мистецтв |
| Працював у містах | Львів |
Біга́нич Лука́ Дми́трович (10 серпня 1927, Волосате, Лемківщина, тепер Польща — 26 вересня 1995, Львів, Україна) — український скульптор. Член Спілки художників України.
1945 року переселений з Лемківщини на терени УРСР. У 1946—1949 роках навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва. У 1949—1955 роках — у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва в Івана Севери та В. Телішева.
Працював у галузі станкової скульптури. Проживав у Львові в будинку № 53 на вулиці 700-річчя Львова (тепер проспект Чорновола).[1] Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 69.[2]
- Скульптура «Скрипалька» — дипломна робота.
- Портрети
- Леся Українка (1959, мармур), Київський музей Лесі Українки.
- Марія Заньковецька (1962, штучний граніт, 128×59×53,5).[3]
- «Нічого кращого немає, як тая мати молодая…» (1961, камінь), Севастопольський художній музей.
- «Соломія Крушельницька в ролі Аїди» (1966, штучний камінь, 180×65×40).[4]
- Карл Маркс (1966, мармурова крихта).
- Погруддя Володимира Леніна (1969, тонований гіпс).
- Володимир Гнатюк (1970, гіпс).
- Ольга Кобилянська (1965, 1972).
- «Лікар» (1973, мармур, 46×38×35)[5] (за іншими даними — 1972 , 45×45×31). Зберігається в Музеї українського мистецтва у Львові.[3]
- Уляна Кравченко (1974, тонований гіпс, 100×98×50).[6]
- Індіра Ганді (1985).
- «Наталія Кобринська» (1986, тонований гіпс, 90×65×8)[7]
- Меморіальна пластика на Личаківському цвинтарі у Львові: пам'ятник академіку Володимиру Гнатюку (пом. 1926, поле № 5, арх. Володимир Блюсюк), О. Сівак (пом. 1967), мовознавцеві Михайлові Онишкевичу (пом. 1971, поле № 22), скульптору Лаврентію Грому (пом. 1975, поле № 59), біологу Степану Гжицькому (пом. 1976, поле № 59).[8]
- Пам'ятник Володимиру Леніну в селі Суховоля Бродівського району (1966).[9]
- Пам'ятник Карлові Марксу в Парку культури у Львові (1966).[10]
- «Боян» (1967, дерево, 110×90×60).[4]
- «Українська баркарола» (1967, карбована мідь, 90×130×80).[4]
- Пам'ятник на могилі радянських солдатів і Т. Сорокиної у Східниці (1969, архітектор Андрій Шуляр).[11]
- Пам'ятник Михайлові Калініну в селі Оглядів (1970).[12]
- Пам'ятник В. Гнатюку у Велесневі (1971).[13]
- Пам'ятник Революції (близько 1971, створювався для міста Шостки). Мав вигляд динамічної жіночої постаті з рушницею.[14]
- Пам'ятник Лесі Українці біля школи № 75 у на вулиці Караджича Львові (1971, архітектор Володимир Блюсюк).[15]
- Пам'ятник Лесі Українці в селі Іллінці Івано-Франківської області (1973).[16]
- Медальйон «Соломія Крушельницька» (не пізніше 1974).[17]
- «За землю руську» (1977, штучний мармур, 130×56×49).[18]
- Пам'ятник Петрові Нестерову біля села Воля-Висоцька (1978, арх. О. Крюков, І. Богачик, М. Марфіян).[19]
- Пам'ятник Олександрові Пархоменку на вулиці Шевченка в Кам'янці-Бузькій (1980, архітектор Володимир Блюсюк).[20]
- Пам'ятник загиблим односельцям і радянським солдатам у селі Білий Камінь (1983, архітектор І. Олійник).[21]
- ↑ Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 39.
- ↑ Гавришкевич І., Нагай М. Личаківський некрополь. Малий маршрутний довідник музею «Личаківський цвинтар». — Львів, 2003. — С. 31. — ISBN 966-8041-21-6.
- ↑ а б Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 24.
- ↑ а б в Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 23.
- ↑ Изобразительное искусство Львова / Автор-составитель Э. П. Мисько. — М. : Советский художник, 1978. — С. 50.
- ↑ Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 25.
- ↑ Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 7.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 59. — ISBN 966-8955-00-5.; Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 314.
- ↑ Памятники истории… — С. 322.
- ↑ Памятники истории… — С. 312.
- ↑ Памятники истории… — С. 321.
- ↑ Памятники истории… — С. 336.
- ↑ Памятники истории… — С. 485.
- ↑ Шалайський В. З натхненням і любов'ю // Жовтень. — 1971. — № 2. — С. 158.
- ↑ Памятники истории… — С. 312; Шалайський В. З натхненням і любов'ю // Жовтень. — 1971. — № 2. — С. 158.
- ↑ Памятники истории… — С. 229.
- ↑ Жовтень. — 1974. — № 9. — С. 78.
- ↑ Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 45.
- ↑ Памятники истории… — С. 331.
- ↑ Памятники истории… — С. 329.
- ↑ Памятники истории… — С. 328.
- Біганич Лука Дмитрович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с. — С. 24.
- Біганич Лука Дмитрович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 66 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Красовський І. Діячі науки і культури Лемківщини. Довідник. — Торонто-Львів : Літопис, 2000. — С. 25. — ISBN 966-95740-0-5.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
