Білле Аугуст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Білле Ауґуст)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білле Ауґуст
дан. Bille August
Б. Ауґуст, 1988
Дата народження 9 листопада 1948(1948-11-09)[1][2][…] (75 років)
Місце народження Бреде, комуна Люнгбю-Торбек, Данія
Громадянство Данія Данія
Професія кінорежисер, сценарист
Alma mater Данська кіношколаd (1973)[4]
Роки активності 1978наш час
Діти Anders Augustd, Альба Аугуст, Asta Kamma Augustd, Amaryllis Augustd і Адам Авґустd
IMDb ID 0000806
Білле Аугуст у Вікісховищі

Білле Ауґуст (дан. Bille August; нар. 9 листопада 1948, Бреде, Данія) — данський кінорежисер, сценарист і кінооператор. Дворазовий лауреат Золотої пальмової гілки Каннського міжнародного кінофестивалю (1988 і 1992 року) та низки інших фестивальних та професійних кінонагород .

Біографія[ред. | ред. код]

Білле Ауґуст народився 9 листопада 1948 року в пердмісті Копенгагена Бреде, Данія. Навчався архітектурі на батьківщині, потім у Школі документального фільму (суах. Dokumentarskolan) в Стокгольмі (Швеція). У 1971 закінчив Данський кіноінститут в Копенгагені (дан. Den Danske Filmskole). Працювати в кіно начал як оператор наприкінці 1970-х. Перший власний фільм «Медовий місяць» поставив у 1978 році і відразу отримав данську національну кінопремію «Боділ» в номінації за найкращий данський фільм. Після цього зняв ще декілька фільмів як оператор і поставив телефільм Може. У 1983 і 1984 роках поставив два фільми за творами данського письменника Б'ярне Ройтера — «Заппа» (1983) і «Світ Бастера» (1984).

У 1988-му фільм Ауґуста «Пелле-завойовник» за романом Мартіна Андерсена-Нексе показали в основному конкурсі 41-го Каннського міжнародного кінофестивалю і отримав головний приз — «Золоту пальмову гілку»[5]. Пізніше цей же фільм отримав і «Оскара» за найкращий фільм іноземною мовою[6]. Через кілька років за пропозицією Інгмара Бергмана Ауґуст ставить у Швеції за його сценарієм фільм «Добрі наміри», який в 1992 році знову приносить режисерові головний приз Каннського кінофестивалю, а його дружині Перніллі — премію за найкраще виконання жіночої ролі. Таким чином, Білле Ауґуст став третім (після Альфа Шеберга і Френсіса Форда Копполи) режисером, який двічі отримував головний приз фестивалю в Каннах (після Ауґуста це досягнення повторили Емир Кустуриця, Сьохей Імамура, брати Дарденн і Міхаель Ганеке).

У 1993 році Білле Ауґуст спільно з кінематографістами Німеччини і Португалії екранізував бестселер (1985) племінниці чилійського президента Ізабель Альєнде. У сімейній сазі «Будинок духів» про життя чотирьох поколінь сім'ї чилійських аристократів режисер зняв ціле сузір'я акторів світового класу — Меріл Стріп, Ванессу Редгрейв, Гленна Клоуза, Джеремі Айронса, Вайнону Райдер, Антоніо Бандераса. Після цієї стрічки Ауґуст знову повернувся до скандинавської тематики та здійснив свою давню мрію, екранізувавши у 1996 році роман лауреата Нобелівської премії Сельми Лаґерлеф «Єрусалим» (1902).

Б. Ауґуст у 2008 році

Після епічного «Єрусалиму» Білле Ауґуст зняв стрічку в жанрі фантастичного трилера «Снігове чуття Смілли» (1997), а наступного року екранізував роман Віктора Гюго «Знедолені» (1998).

У 2007 році вийшла біографічна історична драма Білле Ауґуста «Прощавай, Бафано» про білого південноафриканського расиста, що впродовж 20 років охороняв відомого політв'язня Нельсона Манделу, який результаті докорінно змінив його життя. Того ж року Ауґуст увійшов до режисерського ансамблю фільму «У кожного своє кіно»; до стрічки увійшли 34 кіноновели, тривалістю 3-4 хвилини кожна, від всесвітньо відомих режисерів з 25 країн і 5 континентів.

23 вересня 2011 року Ауґуст оголосив, що відкрив свою кіностудію в Ханчжоу (КНР).

На грудень 2016 року заплановано початок знімання Білле Ауґустом байопіку про модельєра Джанні Версаче, де головну роль має виконати Антоніо Бандерас, який до цього знімався у режисера в фільмі «Будинок духів» (1993)[7].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер
1978 Медовий місяць Honning måne Так Так
1982 т/ф Може Maj Так
1983 Заппа Zappa Так Так
1984 Світ Бастера Busters verden Так
1984 Вірність, надія і любов Tro, håb og kærlighed Так Так
1987 Пелле-завойовник Pelle erobreren Так Так
1991 т/с Добрі наміри Den goda viljan Так
1991 Добрі наміри Den goda viljan Так
1992-93 т/с Пригоди молодого Індіани Джонса The Young Indiana Jones Chronicles Так
1993 Будинок духів The House of the Spirits Так Так
1996 Єрусалим Jerusalem Так Так
1997 Снігове чуття Смілли Smilla's Sense of Snow Так
1998 Знедолені Les Misérables Так
1999 в Пригоди молодого Індіани Джонса: Суперники The Adventures of Young Indiana Jones: Tales of Innocence Так
2000 т/ф Пригоди молодого Індіани Джонса: Пастки Купідона The Adventures of Young Indiana Jones: The Perils of Cupid Так
2001 Пісня для Мартіна En sång för Martin Так Так Так
2003 т/ф Деталі Detaljer Так Так
2004 Повернути відправнику Return to Sender Так
2007 Прощавай, Бафано Goodbye Bafana Так Так
2007 У кожного своє кіно Chacun son cinéma ou Ce petit coup au coeur quand la lumiè… Так
2012 Дружина художника Marie Krøyer Так
2013 Нічний потяг до Лісабона Night Train to Lisbon Так
2014 Тихе серце Stille hjerte Так
2016 Китайська вдова The Chinese Widow Так
2017 55 кроків 55 Steps Так
2023 Еренгард: Мистецтво зваблення Ehrengard: Forførelsens kunst Так

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Білле Ауґуста[8]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Боділ»
1979 Найкращий фільм Медовий місяць Перемога
1988 Пелле-завойовник Номінація
2002 Пісня для Мартіна Номінація
2015 Тихе серце Перемога
Московський міжнародний кінофестиваль
1979 Золотий приз Медовий місяць Номінація
1983 Заппа Номінація
1985 Вірність, надія і любов Номінація
Чиказький міжнародний кінофестиваль
1980 Золотий Г'юго за найкращий художній фільм Медовий місяць Номінація
2012 Дружина художника Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1985 Премія ЮНІСЕФ Світ Бастера Перемога
Приз Міжнародного центру фільмів для дітей і молоді (C.I.F.E.J.) Перемога
Премія «Роберт»
1985 Найкращий сценарій Вірність, надія і любов (разом з Б'ярне Реутером) Перемога
1988 Найкращий фільм Пелле-завойовник Перемога
Найкращий сценарій Перемога
1994 Найкращий фільм Будинок духів Перемога
Найкращий сценарій Перемога
2015 Найкращий фільм Тихе серце Номінація
Найкращий режисер Номінація
Приз глядацьких симпатій Номінація
1997 Золотий ведмідь Снігове чуття Смілли Номінація
2007 Прощавай, Бафано Номінація
Премія «Оскар»[6]
1987 Найкращий фільм іноземною мовою Пелле-завойовник Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
1988 Золота пальмова гілка Пелле-завойовник Перемога
1992 Добрі наміри Перемога
Премія Peace Film Перемога
Премія «Сезар»
1989 Найкращий фільм з Європейського Союзу Пелле-завойовник Номінація
Премія BAFTA
1990 Найкращий неангломовний фільм Пелле-завойовник Номінація
Премія «Аманда» / Норвегія Норвегія
1993 Почесна нагорода Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2014 Золота мушля Тихе серце Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. Discogs — 2000.
  4. (unspecified title) / за ред. O. John — 2006. — С. 266. — ISBN 87-11-30048-5
  5. Canby, Vincent (29 травня 1988). FILM VIEW; Before the Revolution - and After. The New York Times. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 2 вересня 2016.
  6. а б The 61st Academy Awards (1989) Nominees and Winners. oscars.org. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 2 жовтня 2016.
  7. Luisa Zargani. Antonio Banderas to Play Gianni Versace in Film, Says Bille August. http://wwd.com (англ) . 15.7.2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 2.9.2016.
  8. Нагороди та номінації Білле Ауґуста на сайті IMDb(англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]