Міхаель Ганеке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхаель Ганеке
нім. Michael Haneke
Michael Haneke 2009.jpg
2009
Народився 23 березня 1942(1942-03-23) (76 років)
Мюнхен, Німеччина
Громадянство Австрія Австрія
Діяльність кінорежисер, сценарист
Відомий завдяки створення фільмів «Біла стрічка» та «Любов»
Alma mater Віденський університет
Відомі учні Jessica Lind[d]
Володіє мовами французька[1] і німецька[1]
Заклад Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Членство Берлінська академія мистецтв
Роки активності 1974 — тепер. час
Батько Фріц Ганеке
Мати Беатриса фон Деґеншильд
Нагороди дві «Золоті пальмові гілки» Каннського кінофестивалю
IMDb nm0359734

Міхаель Ганеке (нім. Michael Haneke, нар. 23 березня 1942, Мюнхен, Німеччина) — австрійський кінорежисер та сценарист. Має багато престижних кінематографічних премій, в тому числі дві «Золоті пальмові гілки» Каннського кінофестивалю. Крім того працює в театрі і на телебаченні.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї німецького актора і режисера Фріца Ганеке і австрійської актриси Беатриси фон Деґеншильд. Дитинство провів у містечку Вінер-Нойштадт. Навчався у Віденському університеті. Вивчав там філософію, психологію і режисуру. Після його закінчення став кінокритиком. Три роки працював редактором на телеканалі «Зюдвестфунк». 1973-го року дебютував як телережисер.

Перший повнометражний фільм Ганеке зняв 1989 року. Він називався «Сьомий континент» і отримав приз на кінофестивалі в Локарно. Шокуючий фільм «Відео Бенні» (1992 р.) про поширення насильства у масовій культурі, був номінований на премію European Film Awards у категорії «Найкращий фільм». 1997-го року трилер «Кумедні ігри» входить до програми 50-го Каннського кінофестивалю. Не отримавши жодного призу, стрічка справляє неабияке враження на глядачів. Рівно через десять років Ганеке зробить покадровий авторемейк цього фільму у США, знявши там Майкла Пітта, Тіма Рота та Наомі Воттс.

Перший гучний успіх режисера — франкомовний фільм «Піаністка» (2001 р.). На Каннському кінофестивалі він отримує Гран-прі, а Ізабель Юппер та Бенуа Мажимель — призи за найкращу жіночу та чоловічу роль. У 2009-му Ганеке заслуговує свою першу «Золоту пальмову гілку» за фільм «Біла стрічка». 2012-го — другу, за фільм «Любов».

Фільмографія[ред. | ред. код]

Повнометражні кінофільми[ред. | ред. код]

Телевізійні фільми[ред. | ред. код]

  • 1974 — Після Ліверпуля (After Liverpool)
  • 1976 — Великі відходи (Sperrmüll)
  • 1976 — Три шляхи до моря (Drei Wege zum See)
  • 1979 — Лемминги: Аркадія (Lemminge, Teil 1 Arkadien)
  • 1979 — Лемминги: Травми (Lemminge, Teil 2 Verletzungen)
  • 1983 — Варіація (Variation)
  • 1985 — Ким був Едгар Аллан? (Wer war Edgar Allan?)
  • 1986 — Фройляйн (Fräulein)
  • 1991 — Некролог для вбивці (Nachruf für einen Mörde)
  • 1994 — Повстання (Die Rebellion)
  • 1997 — Замок (Das Schloss)

Короткометражні фільми[ред. | ред. код]

  • 1995 — Люм'єр і компанія (Lumière et compagnie) — епізод.
  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.