Вадим Лазаркевич (старший)
| Вадим Лазаркевич | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| В. Лазаркевич. 1938 р. | ||||
| Народження |
28 лютого 1895 Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 18 лютого 1963 (67 років) | |||
| Софія, Болгарія | ||||
| Національність | болгарин | |||
| Країна | Болгарія | |||
| Жанр | графіка | |||
| Навчання | Другий кадетський корпус (Санкт-Петербург) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Діти | Vadim Lazarkevichd | |||
|
| ||||
 Вадим Лазаркевич у Вікісховищі | ||||
Вадим Вадимович Лазаркевіч (28 лютого 1895, Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія — 18 лютого 1963, Софія, Болгарія) — болгарський та український художник, графік, ілюстратор. Один із найпопулярніших ілюстраторів дитячих книг у Болгарії.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив із литовських дворян, син артилериста, генерала Вадима Лазаркевича і музикантки Катерини Лазаркевич. 1913 закінчив Другий кадетський корпус у Санкт-Петербурзі.
Навчався живопису в малювальних класах Я. С. Гольдблата (1913—1915), під керівництвом П. П. Чистякова готувався до вступу на архітектурне відділення імператорської Академії мистецтв.
Учасник Першої світової війни. З 1915 року — на фронті в чині прапорщика, командира батареї.
Учасник Громадянської війни в Росії. З 1918 воював у Білій армії. У 1920 в складі Російської армії Врангеля евакуювався з Криму в Болгарію.
Перший час жив із сім'єю в Несебирі, потім переїхав до Софії. З 1922 почав працювати у великому видавництві «Хемус» в якості ілюстратора книг і журналів для дітей та дорослих.
Член Товариства Товариства незалежних художників.
Його син — художник Вадим Лазаркевич (1933-2007).
Творчість[ред. | ред. код]
Талант малювання успадкував від своєї матері, яка любила малювати квіти, птахів і домашніх тварин. У дитинстві Вадим кілька разів супроводжував батька і його солдатів у літніх таборах в Чернігівських лісах, де полюбив природу, українські народні казки.
У Болгарії малював афіші та вивіски. У 1921 виграв конкурс на малюнок марки видавництва «Олександр Паскаль».
Ілюстрував, в основному, книги для дітей: болгарські народні казки, твори В. Гауфа, Г. К. Андерсена, Р. Кіплінга , Майн Ріда, Дж. Лондона, Г. Сенкевича. Оформляв абетки, підручники, малював для дитячих журналів «Светулка», «Детска радост», «Детски живот».
У 1950-ті створив ілюстрації до книг «Медова булка» Б. Златко, «Клопітка Мецана» Мілевої і «Лисиця-лицемірка» С. Мінкова, що витримали багато перевидань. Оформлював книги багатьох болгарських поетів і письменників, у тому числі, Д. Габе, Елин Пелина , А. Разцветнікова, Е. Станева.
За сорок років роботи оформив близько 500 книг.
Література[ред. | ред. код]
Предговор на книгата „Картинен свят“, Леда Милева, Светослав Минков, Димитър Стоевски, с илюстрации на Вадим Лазаркевич, изд. „Български художник“, София, 1984
Посилання[ред. | ред. код]
- Вадим Лазаркевич (1895-1963) [Архівовано 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Ілюстрації Вадима Лазаркевича
- „Непознатият Вадим Лазаркевич“ [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.], Портал Култура, 2 април 2014 г.
- Вадим Лазаркевич син, „Списанието ставаше пред очите ми“ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], в. „Литературен форум“, бр. 3 (444), 23 януари 2001 г.
- Художникът, почти вълшебник Вадим Лазаркевич [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] – статия