Валері Лемерсьє
| Валері Лемерсьє | |
|---|---|
| фр. Valérie Lemercier | |
 | |
| Дата народження | 9 березня 1964[1][2][3] (62 роки)  |
| Місце народження | Дьєпп[1] |
| Громадянство |  Франція |
| Професія | акторка, співачка, комікеса, кінорежисерка, сценаристка, акторка театру, кіноакторка, телеакторка, акторка озвучення, режисерка, музикантка |
| Alma mater | Conservatoire de Rouend |
| IMDb | ID 0501256 |
| Нагороди та премії | |
 Висловлювання у Вікіцитатах  Валері Лемерсьє у Вікісховищі | |
Валері́ Лемерсьє́ (фр. Valérie Lemercier; 9 березня 1964, Дьєпп,Франція) — французька акторка, кінорежисерка, сценаристка та співачка. Дворазова лауреатка французької національної кінопремії «Сезар» 1994 та 2007 років за найкраща жіночу роль другого плану (за фільми «Прибульці» та «Місця в партері») 
.
Народилася 9 березня 1964 року в Дьеппі на півночі Франції в заможній селянській родині.
Дитинство пройшло в Гонзевіллі в Нормандії. Була дуже сором'язливою дитиною, тому боролася з собою, постійно зображуючи клоунесу і в школі, і вдома[4]. Потім вона приїхала в Руан, де вступила на Курси Жана Шеврана в Консерваторії драматичного мистецтва Руана[5]. У 18 років Валері переїхала до Парижа і, підробляючи в різних місцях, відвідувала театральні курси.
Професійний дебют Валері Лемерсьє відбувся в 1988 році в серіалі «Готель»[4], а через два роки на великий екран вийшов фільм «Мілу в травні» режисера Луї Маля, де вона зіграла свою першу роль у великому кіно. Цей же образ вона розвивала у фільмах «Операція „Тушкованка“» (1991) та «Прибульці» (1993), за який вона отримала свого першого «Сезара» як найкраща акторка другого плану. Проте, не захотівши експлуатувати один образ, вона відмовилася зніматися в сиквелі «Прибульців», який також мав великий глядацький успіх.
Продовжуючи зніматися в кіно, Лемерсьє на початку 1990-х почала сольну кар'єру на театральних підмостках зі своїми моновиставами в паризьких театрах[6], спробувала себе як співачка, а потім звернулася й до режисури. Фільм «Королівський палац», що вийшов на екрани в 2005 році повернув їй популярність. У цій кінострічці вона виступила одночасно сценаристкою, режисеркою та виконавицею головної ролі. Й відразу ж Лемерсьє була номінована на «Сезара», як найкраща акторка. Наступного року Лемерсьє отримує свого другого «Сезара» за її найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Місця в партері» режисерки Даніель Томпсон.
У 2006 і в 2007 роках Валері Лемерсьє обиралася ведучою церемоній вручення французької національної кінопремії «Сезар», яку вона вела з властивим їй гумором і завзяттям. У лютому 2010 року вона втретє стала ведучою «Сезара» спільно з гумористом і актором Гадом Ельмалехом[7].
Валері Лемерсьє була одружена з музикантом Бертраном Бургалатом. Вони розлучилися в 1997 році, але залишалися близькими друзями[8].
- Акторка
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1988 | тф | Готель | Palace | Леді Готель |
| 1989 | ф | Мілу в травні | Milou en mai | місі Бутеллю |
| 1990 | ф | Після, післязавтра | Après après-demain | |
| 1991 | ф | Операція «Тушкованка» | L'opération Corned-Beef | Марі-Лоренс Ґраніанські |
| 1992 | ф | Парад ідіотів | Le bal des casse-pieds | Mme Breteille |
| 1992 | ф | Слабка стать | Sexes faibles! | Maud La Chesnay |
| 1993 | ф | Прибульці | Les visiteurs | Фредегонді де Пуй, Беатріс де Монреаль |
| 1994 | ф | Блакитна каска | Casque bleu | Лоретта |
| 1994 | ф | Місто страху | La cité de la peur | вдова мосьє Жака |
| 1995 | ф | Сабріна | Sabrina | Мартіна |
| 1997 | ф | Кадриль | Quadrille | Полетт Нантей |
| 1999 | ф | Дупа | Le derrière | Фредеріка |
| 2002 | ф | П'ятниця, вечір | Vendredi soir | Лор |
| 2003 | тф | З Венсаном Лендоном | Avec Vincent Lindon | інтерв'юерка |
| 2004 | ф | Глюк | Narco | відома комікеса |
| 2004 | ф | Мільйон років до нашої ери | RRRrrrr!!! | П'єр |
| 2005 | ф | Чарівна пригода | Magic Roundabout, The | Азілі |
| 2005 | ф | Королівський палац! | Palais royal! | принцеса Армелль |
| 2006 | мф | Артур і Мініпути | Arthur et les Minimoys | мати Артура (озвучування) |
| 2006 | ф | Герой сім'ї | Le héros de la famille | Памела |
| 2006 | ф | Місця в партері | Fauteuils d'orchestre | Катрін Версен |
| 2007 | ф | Гість | L'invité | Колетт |
| 2008 | ф | Агата Клері | Agathe Cléry | Агата Клері |
| 2008 | ф | Високий музей, низький музей | Musée haut, musée bas | Валері |
| 2009 | ф | Маленький Ніколя | Le petit Nicolas | Мати Ніколя |
| 2009 | ф | Нейї, її мати! | Neuilly sa mere! | мати Шарля |
| 2009 | тф | Один співає, інший підхопить | L'une chante, l'autre aussi | |
| 2011 | ф | Ласкаво просимо на борт | Bienvenue a bord | Ізабель |
| 2011 | ф | Монте-Карло | Monte Carlo | мадам Валері |
| 2011 | ф | Славне містечко | Beur sur la ville | дикторка на сцені |
| 2012 | ф | Астерікс і Обелікс у Британії | Asterix et Obelix: Au service de Sa Majeste | міс Макінтош |
| 2012 | ф | Кохання живе три роки | L'amour dure trois ans | Франческа Вернесі, редакторка |
| 2012 | ф | Прощавай, Берто, або Похорони бабусі | Adieu Berthe - L'enterrement de meme | Алікс |
| 2012 | ф | Твоя рука в моїй руці | Main dans la main | Елен Маршаль |
| 2013 | ф | 100% кашемір 100% cachemire | Александра | |
| 2014 | ф | Канікули маленького Ніколя | Les vacances du petit Nicolas | мати Ніколя |
| 2017 | ф | Марі-Франсін | Marie-Francine | Марі-Ноелль |
| 2018 | ф | Нейї, її мати, її мати! | Neuilly sa mère, sa mère! | мати Шарля |
| 2021 | ф | Голос кохання | Aline | Алін Дьє (Селін Діон) |
| 2023 | ф | Щасливий випадок | Coup de Chance | Каміль Моро |
- Режисерка, сценаристка
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисерка | Сценаристка | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1997 | Кадриль | Quadrille |  | ||
| 1999 | Дупа | Le derrière | | | |
| 2005 | Королівський палац! | Palais royal! | | | |
| 2013 | 100% кашемір | 100% cachemire | | | |
| 2017 | Марі-Франсін | Marie-Francine | | | |
| Нагороди та номінації Валері Лемерсьє[9] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Премія Мольера | |||
| 1991 | Найкраща моновистава | Перемога | |
| 1996 | Перемога | ||
| 2007 | Перемога | ||
| Премія «Сезар» | |||
| 1992 | Найкраща акторка другого плану | Операція «Тушкованка» | Перемога |
| 1994 | Прибульці | Перемога | |
| 2006 | Найкраща акторка | Королівський палац | Номінація |
| 2007 | Найкраща акторка другого плану | Місця в партері | Перемога |
| Премія «Кришталевий глобус» | |||
| 2009 | Найкращий сольний концерт | Операція «Тушкованка» | Перемога |
- 1 2 Deutsche Nationalbibliothek Record #142996750 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ GeneaStar
- 1 2 Jacques Lafitte, Stephen Taylor, Qui est qui en France, J. Lafitte, p. 1108.
- ↑ Fiche de Valérie Lemercier [Архівовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.] sur Allociné.com (consulté le 26 mai 2016).
- ↑ Un Palace pour Valérie Lemercier [Архівовано 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Maîtres de Cérémonie (PDF). Académie des César. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 4 грудня 2017.
- ↑ Les échecs réussissent à Bertrand Burgalat. Paris Match.com. Процитовано 15 жовтня 2015.
- ↑ Нагороди та номінації Валері Лемерсьє на сайті IMDb (англ.)
- Біографія та фільмографія Валері Лемерсьє [Архівовано 11 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Дискографія Валері Лемерсьє [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Discogs
- Профіль Валері Лемерсьє [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.] на Tumblr
- Валері Лемерсьє на сайті Kino-teatr.ua
