Валері Лемерсьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валері Лемерсьє
фр. Valérie Lemercier
Valérie Lemercier Césars 2017 3.jpg
Валері Лемерсьє на церемонії «Сезара», 2017
Дата народження 9 березня 1964(1964-03-09)[1][2] (55 років)
Місце народження Дьєпп, Приморська Сена, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія акторка, кінорежисерка, сценаристка, співачка
Alma mater Conservatoire de Rouend
Роки активності 1988 — наш час
IMDb ID 0501256
Нагороди та премії
Сезар (1994, 2007)
Commons-logo.svg Валері Лемерсьє у Вікісховищі

Валері́ Лемерсьє́ (фр. Valérie Lemercier; 9 березня 1964, Дьєпп,Франція) — французька акторка, кінорежисерка, сценаристка та співачка. Дворазова лауреатка французької національної кінопремії «Сезар» 1994 та 2007 років за найкраща жіночу роль другого плану (за фільми «Прибульці» та «Місця в партері») .

Біографія[ред. | ред. код]

Валері Лемерсмьє народилася 9 березня 1964 року в Дьеппі на півночі Франції в заможній селянській родині. Дитинство її пройшло в Гонзевіллі в Нормандії. Валері була дуже сором'язливою дитиною, тому боролася з собою, постійно зображуючи клоуна і в школі, і вдома.[3] Потім вона приїхала в Руан, де поступила на Курси Жана Шеврана в Консерваторії драматичного мистецтва Руана.[4] У 18 років Валері переїхала до Парижа і, підробляючи в різних місцях, відвідувала театральні курси.

Карьера[ред. | ред. код]

Професійний дебют Валері Лемерсьє відбувся в 1988 році в серіалі «Готель»[3], а через два роки на великий екран вийшов фільм «Мілу в травні» режисера Луї Маля, де Валері зіграла свою першу роль у великому кіно. Цей самий образ вона розвивала у фільмах «Операція „Тушкованка“» (1991) та «Прибульці» (1993), за який вона отримала свого першого «Сезара» як найкраща акторка другого плану. Проте, не захотівши експлуатувати один і той самий образ, Валері відмовилася зніматися в сиквелі «Прибульців», який також мав великий глядацький успіх.

Продовжуючи зніматися в кіно, Лемерсьє на початку 1990-х почала сольну кар'єру на театральних підмостках зі своїми моновиставами в паризьких театрах[5], спробувала себе як співачка, а потім звернулася й до режисури. Фільм «Королівський палац», що вийшов на екрани в 2005 році повернув Валері популярність. У цій кінострічці вона виступила одночасно сценаристом, режисером та виконавицею головної ролі. Й відразу ж Лемерсьє була номінована на «Сезара», як найкраща акторка. Наступного року Лемерсьє отримує свого другого «Сезара» за її найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Місця в партері» режисерки Даніель Томпсон.

У 2006 і в 2007 роках Валері Лемерсьє було обрано ведучою церемоній вручення французької національної кінопремії «Сезар», яку вона вела з властивим їй гумором і завзяттям. У лютому 2010 року вона втретє стала ведучою «Сезара» спільно з гумористом і актором Гадом Ельмалехом.[6]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Валері Лемерсьє була дружиною музиканта Бертрана Бургалата. Вони розлучилися в 1997 році, але залишалися близькими друзями.[7]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Акторка
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1988 тф Готель Palace Леді Готель
1989 ф Мілу в травні Milou en mai місі Бутеллю
1990 ф Після, післязавтра Après après-demain
1991 ф Операція «Тушкованка» L'opération Corned-Beef Марі-Лоренс Ґраніанські
1992 ф Парад ідіотів Le bal des casse-pieds Mme Breteille
1992 ф Слабка стать Sexes faibles! Maud La Chesnay
1993 ф Прибульці Les visiteurs Фредегонді де Пуй, Беатріс де Монреаль
1994 ф Блакитна каска Casque bleu Лоретта
1994 ф Місто страху La cité de la peur вдова мосьє Жака
1995 ф Сабріна Sabrina Мартіна
1997 ф Кадриль Quadrille Полетт Нантей
1999 ф Дупа Le derrière Фредеріка
2002 ф П'ятниця, вечір Vendredi soir Лор
2003 тф З Венсаном Лендоном Avec Vincent Lindon інтерв'юерка
2004 ф Глюк Narco відомий комік
2004 ф Мільйон років до нашої ери RRRrrrr!!! П'єр
2005 ф Чарівна пригода Magic Roundabout, The Азілі
2005 ф Королівський палац! Palais royal! принцеса Армелль
2006 мф Артур і Мініпути Arthur et les Minimoys мати Артура (озвучування)
2006 ф Герой сім'ї Le héros de la famille Памела
2006 ф Місця в партері Fauteuils d'orchestre Катрін Версен
2007 ф Гість L'invité Колетт
2008 ф Агата Клері Agathe Cléry Агата Клері
2008 ф Високий музей, низький музей Musée haut, musée bas Валері
2009 ф Маленький Ніколя Le petit Nicolas Мати Ніколя
2009 ф Нейї, її мати! Neuilly sa mere! мати Шарля
2009 тф Один співає, інший підхопить L'une chante, l'autre aussi
2011 ф Ласкаво просимо на борт Bienvenue a bord Ізабель
2011 ф Монте-Карло Monte Carlo мадам Валері
2011 ф Славне містечко Beur sur la ville диктор на сцені
2012 ф Астерікс і Обелікс у Британії Asterix et Obelix: Au service de Sa Majeste міс Макінтош
2012 ф Кохання живе три роки L'amour dure trois ans Франческа Вернесі, редактор
2012 ф Прощавай, Берто, або Похорони бабусі Adieu Berthe - L'enterrement de meme Алікс
2012 ф Твоя рука в моїй руці Main dans la main Елен Маршаль
2013 ф 100% кашемір 100% cachemire Александра
2014 ф Канікули маленького Ніколя Les vacances du petit Nicolas мати Ніколя
2017 ф Марі-Франсін Marie-Francine Марі-Ноелль
2018 ф Нейї, її мати, її мати! Neuilly sa mère, sa mère! мати Шарля
Режисерка, сценаристка
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисерка Сценаристка
1997 Кадриль Quadrille Так
1999 Дупа Le derrière Так Так
2005 Королівський палац! Palais royal! Так Так
2013 100% кашемір 100% cachemire Так Так
2017 Марі-Франсін Marie-Francine Так Так

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Валері Лемерсьє[8]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія Мольера
1991 Найкраща моновистава Нагорода
1996 Нагорода
2007 Нагорода
Премія «Сезар»
1992 Найкраща акторка другого плану Операція «Тушкованка» Нагорода
1994 Прибульці Нагорода
2006 Найкраща акторка Королівський палац Номінація
2007 Найкраща акторка другого плану Місця в партері Нагорода
Премія «Кришталевий глобус»
2009 Найкращий сольний концерт Операція «Тушкованка» Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #142996750 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Discogs — 2000.
  3. а б Jacques Lafitte, Stephen Taylor, Qui est qui en France, J. Lafitte, p. 1108.
  4. Fiche de Valérie Lemercier sur Allociné.com (consulté le 26 mai 2016).
  5. Un Palace pour Valérie Lemercier (фр.)
  6. Maîtres de Cérémonie. Académie des César. Процитовано 4 грудня 2017. 
  7. Les échecs réussissent à Bertrand Burgalat. Paris Match.com. Процитовано 2015-10-15. 
  8. Нагороди та номінації Валері Лемерсьє на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]