Наталі Бай

Наталі Бай
фр. Nathalie Baye
Н. Бай на церемонії «Сезара», 2015
Ім'я при народженні	Наталі Марі Андре Бай
Дата народження	6 липня 1948(1948-07-06)[…]
Місце народження	Менневіль, Ер,  Франція
Дата смерті	17 квітня 2026(2026-04-17)[…] (77 років)
Місце смерті	VI округ Парижа, Париж, Франція
Поховання	цвинтар Монпарнас
Громадянство	Франція
Професія	акторка
Alma mater	Ельзаська школаd, Вища національна консерваторія драматичного мистецтва, Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Курси Симона
Роки активності	1972 — 2026
Чоловік	Філіпп Леотар (1972—1982) Джонні Голлідей (1982—1986)
Діти	Лаура Смет
IMDb	ID 0000882
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Сезар (1981, 1982, 1983, 2006)
Висловлювання у Вікіцитатах Наталі Бай у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бай.

Наталі́ Бай (фр. Nathalie Baye; 6 липня 1948, Менневіль, Ер — 17 квітня 2026, Париж) — французька акторка театру, кіно та телебачення. Чотириразова лауреатка премії «Сезар»: за найкращу жіночу роль другого плану (у 1981 та 1982 роках) та за найкращу жіночу роль (1983 та 2006 рр.). У 1999 Наталі Бей отримала Кубок Вольпі Венеційського кінофестивалю за найкращу жіночу роль у фільмі Фредеріка Фонтейна «Порнографічний зв'язок». .

Біографія

Народилася 6 липня 1948 року у Менневілі (департамент Ер у Франції) в сім'ї художників Клода Бая та Деніз Кусте. З раннього дитинства мріяла стати балериною і в 14 років вступила до Балетної школи в Монте-Карло (Монако). У 17 років одержала запрошення виступати в Нью-Йоркській танцювальній групі, навчалася мистецтва класичного та сучасного балету, багато гастролювала. Повернувшись до Франції, Наталі Бай зацікавилася театром і поступила до акторської школи Рене Симона, потім до Паризької консерваторії.

1983 року народила доньку Лауру від французького шансоньє Джонні Голлідея.

Кар'єра

Дебютувала в кіно 1972 року у фільмі Роберта Вайза «Два чоловіки» невеликою роллю француженки. У 1973 дебютувала у Франції, знявшись у Франсуа Трюффо у ролі завзятої асистентки режисера в картині «Американська ніч». Далі були роботи у фільмах Жана-Люка Годара, Марко Феррері, Моріса Піали, а у 1978 році Бей знову знялася у Трюффо у «Зеленій кімнаті».

У 1980 Наталі Бай зіграла у драмі Годара «Рятуй, хто може (своє життя)» (1980), яка принесла їй премію «Сезар» у номінації «Найкраща акторка другого плану». Через рік Бай отримала другий «Сезар» за роль у фільмі П'єра Граньє-Дефера «Дивна справа». У 1983 році за роботу у кримінальному бойовику Боба Свейма «Інформатор» Бай отримала премію «Сезар» у номінації «Найкраща акторка».

У 1980-і роки Наталі Бай, ставши однією з найзатребуваніших акторок комерційного кіно, продовжувала зніматися у авторських фільмах — таких, як «Наша історія» Бертрана Бліє (1984) та «Детектив» Жана-Люка Годара (1985).

Наприкінці 1980-х Бай з'являлася на екранах порівняно рідко. У 1990 році зіграла одну зі своїх найзнаменитіших ролей — розлучену матір Каміллу Вальмон у дебютному фільмі Ніколь Гарсії «Вікенд на двох». У 1999 році знялася в мелодрамі Тоні Маршалл «Салон краси „Венера“» разом з Одрі Тоту й отримала Кубок Вольпі Венеційського кінофестивалю за найкращу жіночу роль у фільмі Фредеріка Фонтейна «Порнографічні зв'язки» (1999).

У 2000-і роки Наталі Бай часто знімалася у комедіях («Ваш вибір, Мадам», «Один йде — інший залишається»). Виконавши роль «залізної леді»-політикині у трилері Клода Шаброля «Квітка зла» (2003), Наталі Бай з'явилася в амплуа крихкої й вразливої жінки у фільмах режисерів нового покоління: мелодрамах «Почуття» Ноемі Львовскі (2003) та «Я так довго чекав тебе» Т'єррі Кліфа (2004), а також у кримінальній драмі Ксав'є Бовуа «Молодий лейтенант», за роль у якому отримала ще одного «Сезара». У 2002 році Бай знялася в авантюрній трагікомедії Стівена Спілберга «Впіймай мене, якщо зможеш» разом з Леонардо Ді Капріо та Томом Генксом.

У 2008 році Наталі Бай зіграла головну роль у мелодрамі Жозіан Баласко «Клієнтка французького жиголо», у 2009 знялася в комедії «Разом — це занадто». У 2010 акторка року з'явилася в драмі «Маленький світ» з Жераром Депардьє, а також знялася з Одрі Тоту у драмі «Комплексний відхід».

У 2002 році Наталі Бай була президентом 27-ї церемонії вручення премії «Сезар».

1 січня 2009 року Наталі Бай удостоєна звання Кавалера ордена Почесного легіону.

Наталі Бай померла 17 квітня 2026 року в себе вдома у Парижі в 77-річному віці.

Фільмографія (вибіркова)

Рік	Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1971	Двоє	Two People	в титрах не вказана
1973	Американська ніч	La nuit américaine	Джоел
1974	Відкрита паща	La gueule ouverte	Наталі
1974	Ляпас	La Gifle	Крістін
1975	Остання жінка	La dernière femme	донька
1976	Мадо	Mado	Катрін
1977	Чоловік, який любив жінок	L'Homme qui aimait les femmes	Мартін
1977	Месьє Папа	Monsieur Papa	Джанін
1977	Урочисте причастя	La Communion solennelle	Жанна Вандерберг
1978	Зелена кімната	La Chambre verte	Сесілія Мендель
1978	Моє перше кохання	Mon premier amour	Фаб'єнн
1980	Тиждень відпустки	Une semaine de vacances	Лоуренс
1980	Рятуй, хто може (своє життя)	Sauve qui peut (la vie)	Деніз Рімбо
1980	Провінціалка	La Provinciale	Крістін
1981	Червона тінь	L'ombre rouge	Анна
1981	Вітчим	Beau-Père	Шарлотта
1981	Дивна справа	Une étrange affaire	Ніна Колен
1982	Повернення Мартена Герра	Le Retour de Martin Guerre)	Бертранде де Ролс
1982	Інформатор	La Balance	Ніколь Данет
1983	Я одружилася з тінню	J'ai épousé une ombre	Елен
1984	Племінник Бетховена	Le neveu de Beethoven	Леонор
1984	Наша історія	Notre histoire	Донатьєн
1984	Беріг лівий, беріг правий	Rive droite, rive gauche	Саша Вернакі
1985	Детектив	Détective	Франсуаза Шеналь
1985	Медовий місяць	Lune de miel	Сесіль Карлін
1987	Втомившись від війни	De guerre lasse	Еліс
1987	Свята невинність	En toute innonce	Катеріна
1989	Людина усередині	The Man Inside	Крістін
1989	Це життя	La Baule — Les Pins	Лена
1989	Гра зі смертю	Spiel mit dem Tod	Белла
1990	Вікенд на двох	Un week-end sur deux	Камілла Вальмон
1991	Брехня	Mensonge	Емма
1994	Машина	La machine	Марі Лакруа
1996	Діти мерзотника	Enfants de salaud	Софі
1998	Папарацці	Paparazzi	Ніколь
1999	Салон краси «Венера»	Venus beauté (Institut)	Анжела П'яна
1999	Порнографічна зв'язка	Une liaison pornographique	Ер
2000	Ваш вибір, Мадам	Ça ira mieux demain	Софі
2000	Від Матвія	Selon Matthieu	Клер
2001	Розпусниці	Absolument fabuleux	Патрісія
2002	Впіймай мене, якщо зможеш	Catch Me If You Can	Паула Ебігнейл
2002	Бутик	France boutique	Софі
2002	Дитя просвіти	L'enfant des lumières	Діана де Брейвес
2002	Квітка зла	La Fleur du mal	Анна Шарпен Вассер
2003	Почуття	Les Sentiments	Кароль
2004	Я так довго чекав тебе	Une vie a t'attendre	Жанна
2005	Молодий лейтенант	Le petit lieutenant	Командир Каролін «Каро» Водьє
2005	Один йде — інший залишається	L'Un reste, l'autre part'	Фанні
2006	Не кажи нікому	Ne le dis à personne	Елізабет Фельдман
2006	Каліфорнія	La Californie	Маге
2007	Мишу з Обера	Michou d'Auber	Жизель
2007	Мій син для мене	Mon fils à moi	мати
2007	Немає сексу, немає грошей	Le prix à payer	Оділь Менар
2008	Небесна канцелярія	Les Bureaux de Dieu	Анна
2008	Клієнтка французького жиголо	Cliente	Юдіт
2008	Шахрайство	Passe-passe	Ірен
2009	Обличчя	Visage	Наталі
2010	Разом — це занадто	Ensemble, c'est trop	Марі-Франс
2010	Випадковий роман	De vrais mensonges	Мадді
2012	Лоранс у будь-якому випадку	Laurence Anyways	Жульєн Аліа
2013	Королеви рингу	Les Reines du ring	Колетта
2015	Політ	La volant	Марі-Франс
2015	Упередження	Préjudice	мати
2015	Справа СК1	L'Affaire SK1	Фредеріка Понс
2016	Це всього лиш кінець світу	Juste la fin du monde	мати
2017	Берегині	Les gardiennes	Гортензія Сандрай
2017	Super Алібі	Alibi.com	Марлен Мартен, мати Флоренс
2021	Висока мода	Haute couture	Естер
2022	Абатство Даунтон 2	Downton Abbey 2	Мадам де Монмірай
2023	СуперАлібі 2	Alibi.com 2	Марлен Мартен, мати Флоренс

Нагороди

Нагороди і номінації Наталі Бей

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
1981	Найкраща акторка	Тиждень відпустки	Номінація
	Найкраща акторка другого плану	Рятуй, хто може (своє життя)	Перемога
1982		Дивна справа	Перемога
1983	Найкраща акторка	Інформатор	Перемога
1984	Найкраща акторка	Я одружилася з тінню	Номінація
1991		Вікенд на двох	Номінація
2000		Салон краси «Венера»	Номінація
2004		Почуття	Номінація
2006		Молодий лейтенант	Перемога
2017	Найкраща акторка другого плану	Це всього лиш кінець світу	Номінація
Венеційський кінофестиваль
1999	Кубок Вольпі найкращій акторка	Порнографічні зв'язки	Перемога
Премія Європейської кіноакадемії
1999	Найкраща акторка	Порнографічні зв'язки	Номінація
2006		Молодий лейтенант	Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Сіетлі
2000	Найкраща акторка	Салон краси «Венера» Порнографічні зв'язки	Перемога
Кінофестиваль в Сан-Себастьяні
2006	Срібна мушля найкращій акторці	Мій син для мене	Перемога
Золота зірка кіно
2006	Найкраща акторка	Молодий лейтенант	Перемога
Кришталевий глобус
2006	Найкраща акторка	Молодий лейтенант	Перемога
2009		Клієнтка французького жиголо	Номінація
Монреальський кінофестиваль
2010	Спеціальний Гран-прі Америк	За винятковий внесок у кіномистецтво	Перемога
Премія «Магрітт»
2012	Почесна нагорода «Магрітт»		Перемога

Джерела

• Максимов Микола. «Прості історії» Наталі Бей // Новини кіноекрана. — К. : Українське відділення Всесоюзного бюро пропаганди кіномистецтва, 1984. — Вип. 4 (квітень). — С. 16-17.

Посилання

• Наталі Бай на сайті IMDb (англ.)
• Наталі Бай [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné(фр.)
• Світлана Агрест-Короткова. Наталі Бай: «Проти часу боротися неможливо, але важливо — не зупинятися!». Газета «День» (укр.) . 23 грудня, 2011. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 29.07.2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
• Наталі Бай на кадрах з фільмів [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.]