Еммануель Дево
| Еммануель Дево | |
|---|---|
| Emmanuelle Devos | |
Еммануель Дево у 2013 р. | |
| Дата народження | 10 травня 1964[1][2][…] (61 рік) |
| Місце народження | Пюто |
| Громадянство | |
| Професія | акторка, акторка театру, кіноакторка |
| Alma mater | Курси Флоран[4] |
| IMDb | ID 0222922 |
| Нагороди та премії | |
Еммануе́ль Дево́ (фр. Emmanuelle Devos; нар. 10 травня 1964, Пюто, департамент О-де-Сен) — французька акторка.
Народилася 10 травня 1964 року в акторській сім'ї[5]. На першому курсі ліцею полишила навчання, вирішивши присвятити себе акторській професії, і вступила до театральної школи «Курси Флоран». Навчалася у Франсіса Юстера, який запропонував їй у 1986 році її першу роль в кіно у фільмі «Викрадений Чарлі Спенсер!». Згодом працювала у Арно Деплешена, у якого знялася у стрічках «День мерця» та «Вартовий». Фільми не мали великого успіху, але це поклало початок співпраці Дево з режисером, яка принесла плоди у 1996 році з виходом стрічки «Як я обговорював… (моє сексуальне життя)». За цю роботу Дево отримала «Сезара», як найперспективніша акторка.
У 1999 році Еммануель Дево знялася у Седріка Клапіша у фільмі «Може бути» разом із Жаном-Полем Бельмондо, Жулі Депардьє та Роменом Дюріс.
Широке визнання Дево отримала з виходом у 2001 році кримінальної драми Жака Одіара «Читай по губах» із Венсаном Касселем. У цій стрічці акторка блискуче втілила образ нечуючої секретарки Карли, за що в 2002 році отримала премію «Сезар» за найкращу жіночу роль.
Два фільми 2003 року за участю Еммануель Дево були показані на Венеційському кінофестивалі: «Дружина Жиля» (реж. Фредерік Фонтейн) та «Королі та королева» Арно Деплешена (за роль у цьому фільмі Дево як найкраща акторка отримала Премію «Люм'єр» та «Золоту зірку» Академії французької кінопреси).
У 2006 році Еммануель Дево входила до журі 59-го Міжнародного кінофестивалю у Локарно, а у 2012 році запрошена до складу журі основної конкурсної програми 65-го Каннського кінофестивалю[6].
У шлюбі з актором Жилем Коеном народила двох дітей[7]. Від 2006 року живе з актором Жаном-П'єром Лорі[8].


Еммануель Дево знялася майже у 80 кіно- та телефільмах.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1986 | ф | Вкрали Чарлі Спенсера! | On a volé Charlie Spencer | жінка топлес |
| 1987 | ф | Пансіон | La pension | |
| 1990 | ф | Скажи мені так, скажи мені ні | Dis-moi oui, dis-moi non | |
| 1990 | ф | Поцілуй мене | Embrasse-moi | |
| 1991 | ф | День мерця | La vie des morts | Лоренс О'Медден Берк |
| 1992 | ф | Вартовий | La sentinelle | Клаудіа |
| 1993 | ф | Патріоти | Les patriotes | Рашель |
| 1993 | ф | Рятуйся сам | Sauve-toi | фармацевт |
| 1994 | ф | Клара | A Clara | |
| 1994 | ф | Обопільна згода | Consentement mutuel | Джудіт |
| 1994 | ф | Забудь мене | Oublie-moi | Крістель |
| 1994 | тф | Юнак, який не спав | Le garçon qui ne dormait pas | Йоланда |
| 1994 | ф | Діти передмістя | Les enfants du faubourg | Елоді |
| 1996 | ф | Анна Оз | Anna Oz | Корін |
| 1996 | ф | Як я обговорював… (моє сексуальне життя) | Comment je me suis disputé...(ma vie sexuelle) | Естер |
| 1996 | тф | Ніжний | Tendre piège | Маріанна |
| 1997 | ф | Артемизія | Artemisia | Констанція |
| 1997 | ф | Переїзд | Le déménagement | Тіна |
| 1997 | ф | Правда — це жахливий недолік | La vérité est un vilain défault | Марі |
| 1998 | тф | Дорослі діти | Les grands enfants | Констанція |
| 1998 | тф | Місяць відпочинку | Un mois de réflexion | Маріанна |
| 1999 | ф | Прах з раю | Les cendres du paradis | Аріана |
| 1999 | ф | Хай живемо ми! | Vive nous | Клара |
| 1999 | ф | Рулі, моя пташка | Roule ma poule | Франс |
| 1999 | ф | Може бути | Peut-être | Джудіт |
| 1999 | ф | Життя мене не лякає | La vie ne me fait pas peur | |
| 1999 | ф | Барбізонська спокуса | La tentation de l’innocence | Рафаель |
| 1999 | тф | Фінал | a finale | Marie-France Victoire |
| 2000 | тф | Читаючи смерть | Lire la mort | |
| 2000 | тф | Тітонька і дядечко | Tontaine et Tonton | Жустіна |
| 2000 | ф | Ай! | Aïe | Клер |
| 2000 | ф | Естер Кан | Ester Kahn | італійка Сільвія |
| 2000 | ф | Тримай кишеню ширше! | Cours toujours | Софі |
| 2001 | ф | Поряд з раєм | Au plus près du paradis | молода кіноакторка |
| 2001 | ф | Втрачений час | Le temps perdu | Анна |
| 2001 | ф | Читай по губах | Sur mes lèvres | Карла |
| 2001 | тф | Фобії | Phobies | доктор Клер Маршаль |
| 2002 | ф | Суперник | L’adversaire | Маріанна |
| 2002 | ф | Легенда про червоного дракона | Rencontre avec le dragon | Гізела фон Бінген |
| 2002 | ф | Легше верблюдові | Il est plus facile pour un chameau | дружина Філіпа |
| 2002 | ф | Знаки пристрасті | Petites coupures | Гаелль |
| 2002 | ф | Варшава-Париж | Varsovie-Paris | |
| 2003 | ф | Дружина Жиля | La femme de Gilles | Еліза |
| 2003 | ф | Королі та королева | Rois et reine | Нора Котерле |
| 2003 | ф | Ласкаво просимо до Швейцарії | Bienvenue en Suisse | Софі |
| 2004 | ф | Красунечка | Gentille | Fontaine Leglou |
| 2004 | ф | Вуса | La moustache | Аньєс |
| 2004 | ф | І моє серце завмерло | De battre mon coeur s’est arrêté | Кріс |
| 2006 | ф | Два життя... плюс одна | Deux vies... plus une | Еліан Вайс |
| 2006 | ф | Я чекаю кого-небудь | J ‘attends quelqu’un | Аньєс |
| 2007 | ф | Одного разу у Версалі | Bancs publics (Versailles rive droite | мати Артура |
| 2007 | ф | Ті, які залишаються | Ceux qui restent | Лоррен |
| 2007 | ф | Амбразура | Le créneau | Камілла |
| 2007 | ф | Різдвяна казка | Un conte de Noël | Фауна |
| 2008 | ф | Нез'ясовне | Unspoken | Грейс |
| 2008 | ф | Красиві хлопчаки | Les beaux gosses | директорка |
| 2008 | ф | Співучасниці | Complices | інспектор Мангін |
| 2008 | ф | Коко до Шанель | Coco avant Chanel | Емільєна д'Алансон |
| 2008 | тф | Дамський костюм | Tailleur pour dames | Сюзання |
| 2008 | ф | Пізніше | Plus tard | Франсуаза |
| 2009 | ф | Спочатку | A l’origine | Стефані |
| 2009 | ф | Дикі трави | Les herbes folles | Жозефа |
| 2010 | ф | Спільник | Les Complices | |
| 2011 | ф | Чому ти плачеш? | Pourquoi tu pleures? | Сесілія |
| 2011 | ф | Опівнічний дозвіл | La permission de minuit | Карлотта |
| 2012 | ф | Вулиця Мандар | Rue Mandar | Розамунда |
| 2012 | ф | Син іншої | Le fils de l'autre | Оріс Зільер |
| 2013 | ф | Віолетт | Violette | Віолетта Леду |
| 2013 | ф | Домашнє життя | La vie domestique | Джудіт |
| 2013 | ф | Час пригод | Le temps de l'aventure | Алікс |
| 2014 | ф | Джек у царстві жінок | Jacky au royaume des filles | диктор |
| 2014 | ф | Якщо не ти, то я | Arrête ou je continue | |
| 2014 | ф | Могли б залишитися друзями | On a failli être amies | Кароль |
| 2017 | ф | Номер перший | Numéro une | Еммануель Блаше |
Фільм 2019 Мадам парфумер
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія «Сезар» | ||||
| 1997 | Найперспективніша акторка | Як я обговорював… (моє сексуальне життя) | Номінація | |
| 2002 | Найкраща акторка | Читай по губах | Перемога | |
| 2003 | Найкраща акторка другого плану | Суперник | Номінація | |
| 2005 | Найкраща акторка | Королі та королева | Номінація | |
| 2010 | Найкраща акторка другого плану | Спочатку | Перемога | |
| 2018 | Найкраща акторка | Номер перший | Номінація | |
| Європейська кіноакадемія | ||||
| 2002 | Найкраща акторка | Читай по губах | Номінація | |
| Приз глядацьких симпатій | Номінація | |||
| Премія «Люм'єр» | ||||
| 2005 | Найкраща акторка | Королі та королева | Перемога | |
| 2018 | Найкраща акторка | Номер перший | Номінація | |
| Кінофестиваль в Мар-дель-Плата | ||||
| 2005 | Найкраща акторка | Дружина Жиля | Перемога | |
| Золота зірка кіно | ||||
| 2005 | Найкраща акторка в головній ролі | Королі та королева | Перемога | |
| Туринський міжнародний фестиваль молодіжного кіно | ||||
| 2008 | Найкращий | Нез'ясовне | Перемога | |
| Фестиваль романтичних фільмів у Кабурі | ||||
| 2013 | Найкраща акторка художнього фільму | Час пригод | Перемога | |
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs
- ↑ Emmanuelle Devos [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.] Thierry Klifa в L'Express від 28 серпня 2007.(фр.)
- ↑ The Jury of the 65th Festival de Cannes. festival-cannes.com. Cannes Film Festival. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 24 квітня 2015.
- ↑ Emmanuelle Devos. L'Express. 28.8.2007. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24.05.2015.
- ↑ Emmanuelle Devos: «Pas de sitôt à la télé». Le Figaro. 15.02.2011. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 24.05.2015.
- ↑ Повний перелік нагород на номінацій Еммануель Дево на сайті IMDb(англ.)
- Еммануель Дево на сайті IMDb (англ.)
- Біографія Еммануель Дево [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
- Еммануель Дево [Архівовано 9 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті uniFrance
- Еммануель Дево [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті oKino.ua