Василь Митрофанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Митрофанович
Василь Митрофанович.jpg
Основні відомості
Народження 1 квітня 1831(1831-04-01)
с. Буденець
Країна: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Альма-матер: Віденський університет
Заклад: Чернівецький університет імені Франца Йосифа
Конфесія: УГКЦ
Смерть: 21 серпня 1888(1888-08-21) (57 років)
м. Маріанські Лазні
Праці й досягнення
Рід діяльності: викладач університету, політик
Основні інтереси: теологія, педагогіка
Звання: професор, почесний доктор
Титул: пресвітер
Додаткова інформація: ректор Чернівецького університету

Василь Митрофанович (нім. Mitrofanovici Vasile, рум. Mitrofanovici Vasile, *1 квітня 1831, с. Буденець — †21 серпня 1888, м. Маріанські Лазні) — теолог, педагог, політик, православний священик; посол Райхсрату (1880—1885 рр.) від Руської Ради[1], ректор Чернівецького університету[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в 1831 році в селі Буденець Герцогства Буковини (на Буковині, нині — Сторожинецький район Чернівецької області України)[2].

Закінчив Чернівецьку гімназію, вступив на теологічні курси, а потім навчався у Віденському університеті — вивчав практичну теологію[2].

Після висвячення його в сан пресвітера в 1856 р.[2] викладав практичну теологію в православній теологічній установі у Чернівцях (18561859).

У 1861 році отримав звання екстраординарного професора теології[2], а в 1875 році призначений викладачем теологічного факультету, щойно відкритого, Чернівецького університету імені Франца Йосифа, де був викладачем моральної теології до часу свої смерті (1888).

У 18751876 та 18821883 навчальних роках — декан теологічного факультету[2].

В 18781879 навчальних роках — ректор Чернівецького університету імені Франца Йосифа[2].

В 1879 році удостоєний за свої звання почесного доктора теології[2], а в 1880 році — звання церковного ставропігійного священика.

Тривалий час В. Митрофанович займав посаду крайового радника, засідав у Чернівецькій муніципальній раді[3] та був депутатом австро-угорського рейхстагу з Цислейтанії (правоцентристський, консервативний і федералістський блок)[1], займався науковою роботою.

1885 році він брав участь в урочистостях, організованих румунською студентською асоціацією в Чернівцях. Де казав румунською мовою на честь великих і малих австрійських народів на Буковині[4], що засвідчило його толерантність у національному питанні.

Помер у 1888 році в м. Маріанські Лазні Королівства Богемії (Чехія)[2][5][3].

Науково-дослідницька діяльність[ред. | ред. код]

Науково-дослідницька робота В. Митрофановича представлена опублікованою румунською мовою книгою «Гомілетика» (1875); науковими промовами у журналі «Foais Sotictatii».

В. Митрофанович друкував також релігійно-церковний літературний журнал «Кандела».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Parlamentarisches. Das Vaterland. prosinec 1881, čís. 339, s. 4. online, Österreichische Nationalbibliothek.(нім.)
  2. а б в г д е ж и к Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950. Bd. 6. Wien: [s.n.], 2003—2011. online. ISBN 978-3-7001-3213-4. Kapitola Mitrofanovici, Vasile (1831—1888), Griechisch-orthodoxer Theologe, s. 322. (нім.)
  3. а б Kleine Chronik. Bukowinaer Rundschau. srpen 1888, roč. 7, čís. 560, s. 4. online, Österreichische Nationalbibliothek.(нім.)
  4. Festcommers. Bukowinaer Rundschau. říjen 1885, roč. 4, čís. 164, s. 4. online, Österreichische Nationalbibliothek.(нім.)
  5. Hof- und Personalnachrichten. Die Presse. srpen 1888, čís. 235, s. 3. online, Österreichische Nationalbibliothek.(нім.).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Буковина. Визначні постаті: 1875—1919 (Біографічний довідник) / Автор-упор. О. М. Павлюк. — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — 252 с.
  • W.: Omiletica Bisericii răsăritene (Homiletik der oriental. Kirche), 1875; Prelegeri academice despre Liturgica Bisericii dreptcredincioase răsăritene (Akadem. Vorlesungen über die Liturgik der rechtgläubigen oriental. Kirche), hrsg. von T. Tarnavschi, 1909; etc. Red.: Candela, 1882—1888.
  • L.: Candela 7, 1888, S. 553 ff., 26, 1907, S. 442 ff.; Mitropolia Ardealului, Jg. 2, 1957, n. 1-2, S. 130 ff.; Knauer; D. Dan, Rolul preoţimilor… (Die Rolle der Priesterschaften…), 1912; Mitt. E. Beck, Magstadt (BRD)
  • «Die k.k. Franz-Josephs-Universität in Czernowitz im ersten Vierteljahrhundert ihres Bestandes». Festschrift, herausgegeben vom Akademischen Senat. Czernowitz 1900. Digitalisat (PDF; 12,9 MB)(нім.)
  • M. Păcurariu, «Mitrofanovici Vasile» // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 6, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1975, ISBN 3-7001-0128-7, S.322.(нім.)