Причорноморська низовина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Причорноморська низовина (позначено зеленим кольором)

Причорномо́рська низовина́ — низовина на півдні України й Молдови в межах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей та Автономної Республіки Крим; Частина Причорноморської западини.

Являє собою пласку, дещо нахилену на південь рівнину, що прилягає до Чорного й Азовського морів. Розташована між дельтою Дунаю на заході й річкою Кальміус на сході. Висоти від −5 (поблизу Куяльницького лиману) до 179 м, у середньому 90—150 м.

За тектонічною будовою низовина є частиною Причорноморської западини, заповненої майже горизонтальними потужними шарами осадових порід, переважно морських відкладів палеогену та неогену (глини, піски, піщано-глинисті і піщано-вапнякові породи, вапняки), на яких лежать континентальні відклади антропогенового віку — червоно-бурі глини, леси, лесоподібні суглинки. Третинні породи відслонюються лише в долинах річок і подекуди — на березі моря.

Низькі рівнини, перетнуті широкими (із серією терас) долинами річок Дніпра, Південного Бугу, Дністера й іншими. Вододіли плоскі; для них характерні западини-поди. Берегова смуга переважно стрімчаста, часто зі зсувами. Поблизу моря багато глибоких лиманів (Дніпровський, Дністровський й інші) та піщаних кіс, що вклинюються в море.

Переважають степові ландшафти з південними чорноземами й темно-каштановими ґрунтами. Більша частина степів розорана й використовується як сільськогосподарські землі.

Джерела[ред.ред. код]