Велько Подує

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Велько Подує
Poduje veljko.jpg
Особові дані
Повне ім'я Векослав Подує
Народження 24 лютого 1907(1907-02-24)
  Шибеник, Австро-Угорщина
Смерть 2 березня 1993(1993-03-02) (86 років)
  Рієка, Хорватія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1922–1932 Югославія «Хайдук» (Спліт) 36[1] (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1924–1926 Югославія Югославія 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1932 Югославія «Хайдук» (Спліт)
Югославія «Орієнт» (Рієка)
Югославія «Приморац»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Векослав (Велько) Подує (хорв. Veljko Poduje, нар. 24 лютого 1907, Шибеник  — пом. 2 березня 1993, Рієка) — югославський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Відомий виступами за клуб «Хайдук», а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії. Молодший брат футболіста Шиме Подує.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Дебютував у офіційному матчі в складі «Хайдука» 29 жовтня 1922 року у матчі чемпіонату Спліта проти «Уcкока» (8:0). Виступав у команді до 1932 року. Був одним з провідних гравців клубу разом з такими футболістами, як брат Шиме Подує, Мирослав Дешкович, Янко Родін, Отмар Гаццарі, Миховил Боровчич Курир, Любомир Бенчич, Вінко Радич, Мірко Боначич, Антун Боначич, Лео Лемешич, що протягом багатьох років складали стабільний кістяк команди. Багаторазовий чемпіон футбольної асоціації Спліта.

В 1927 році здобув з командою перший титул чемпіона Югославії. В короткотривалому турнірі для шести учасників «Хайдук» на два очки випередив белградський БСК. Велько зіграв у всіх п'яти матчах змагань. По завершенні сезону чемпіон отримав можливість зіграти у новоствореному міжнародному турнірі для провідних клубів Центральної Європи — Кубку Мітропи. У першому раунді змагань «Хайдук» двічі поступився віденському «Рапіду» (1:8, 0:1).

Ще одну перемогу у чемпіонаті «Хайдук» здобув у скандальній першості 1929 року. За підсумками сезону переможцем став БСК, що набрав таку ж кількість очок, що і «Хайдук», але випереджав команду зі Спліта за додатковими показниками. Та федерація футболу визнала два матчі БСК недійсними через участь недозволеного гравця. У підсумку представники столичного клубу переграли лише один з цих матчів (якраз проти «Хайдука» і вдруге перемогли з рахунком 2:1 замість 3:1 на початку сезону), а у другому команді зарахували технічну поразку. Таким чином «Хайдук» виявився попереду БСК на два очки. Велько зіграв у восьми (з врахуванням двох матчів кваліфікації) матчах того чемпіонату. Ще двічі був срібним призером чемпіонату у 1924 і 1928 роках.

Загалом у складі «Хайдука» зіграв у 1922—1932 роках 248 матчів і забив 25 м'ячів[2]. Серед них 36 матчів у чемпіонаті Югославії, 16 матчів і 7 голів у чемпіонаті Спліта, 2 матчі у Кубку Мітропи, 6 матчів у Кубку югославської федерації, 188 матчів і 18 голів у інших турнірах і товариських іграх.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1924 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (0:2). Це був унікальний матч, у якому за збірну зіграли 10 гравців «Хайдука», лише воротар Драгутин Фридрих представляв загребський ХАШК (провідним воротарем «Хайдука» у той час був італієць Отмар Гаццарі). Загалом зіграв за збірну лише 3 матчі. У ті часи югославська збірна проводила порівняно невелику кількість матчів, а до її складу частіше викликали представників Загреба і Белграда, ніж гравців з провінцій.

Виступав у складі збірної Спліта. Зокрема, у 1924 і 1925 роках у складі збірної міста (до якої, щоправда, входили лише представники «Хайдука») ставав срібним призером Кубка короля Олександра, турніру для збірних найбільших міст Югославії.

Після завершення ігрової кар'єри[ред. | ред. код]

В 1932 році Велько Подує тренував «Хайдук», ненадовго змінивши на посту Луку Калітерну[3]. У подальшому тренував клуби «Орієнт» (Ріека) і «Приморац».

В 1952 році був одним із засновників тренерської асоціації міста Рієка, двічі обирався її президентом у 1956—1957 і 1960—1971 роках. Був членом багатьох спортивних організації, опублікував велику кількість спортивних статей.

Паралельно працював викладачем економіки в середній школі Рієки і редактором спортивних програм на місцевому радіо.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Югославія Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28.09.1924 Загреб Югославія Югославія 0 – 2 Чехословаччина Чехословаччина товариський матч -
28.10.1925 Прага Чехословаччина Чехословаччина 7 – 0 Югославія Югославія товариський матч -
28.06.1926 Загреб Югославія Югославія 2 – 6 Чехословаччина Чехословаччина товариський матч -
Усього Матчів 3 Голів 0

Статистика виступів у кубку Мітропи[ред. | ред. код]

Розіграш Стадія Дата та місце
проведення
Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи
1 1927 1/4 14.08.1927
Відень
Австрія Рапід (Відень) 8:1 Югославія Хайдук (Спліт)
2 1927 1/4 21.08.1927
Спліт
Югославія Хайдук (Спліт) 0:1 Австрія Рапід (Відень)
Всього у кубку Мітропи 2 0

Трофеї і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лише у фінальному турнірі чемпіонату Югославії і кваліфікації до нього
  2. Профіль на клубному сайті «Хайдука»
  3. Всі тренери «Хайдука»
  4. Відзначено сезони, у яких футболіст не просто перебував у команді, а зіграв хоча б один матч конкретного розіграшу, що міг іноді складатися лише з 1-2 матчів

Посилання[ред. | ред. код]