Верхній Прут (єврорегіон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта єврорегіону «Верхній Прут»: складові адміністративні одиниці позначено червоним (райони Молдови), жовтим (повіти Румунії) і синім (області України).

Єврорегіон «Верхній Прут» (рум. Euroregiunea „Prutul de Sus”) — адміністративна структура транскордонного співробітництва між Румунією, Республікою Молдова та Україною, втілена у вигляді єврорегіону.

Мотивом до його створення був як інтерес Європейського Союзу зайнятися власною прикордонною територією, розташованою поблизу певних зон нестабільності[а], так і зацікавленість держав-учасниць. Таким чином, якщо румунська держава зацікавлена ​​в інституціоналізованій підтримці значної своєї меншини за межами власних кордонів, то українська держава зацікавлена ​​у визнанні кордонів, успадкованих від Радянського Союзу, і встановленні певних воріт до європейської інтеграції, а молдовська держава — у поліпшенні своєї перспективи безпеки та в розвитку і закріпленні механізму міжнародного співробітництва. Єврорегіон «Верхній Прут», який відіграє роль у сприянні економічній стабільності та запобіганні можливим етнічним конфліктам, відрізняється від західноєвропейських єврорегіонів[б] Ці відмінності виникають через наголос, який приділяється освіті, науці та культурі, а особливо захисту національних меншин за кордоном, а також створенню можливостей для розв'язання етнічних проблем у цьому регіоні.[в]

У результаті угоди від 22 вересня 2000 року, яка заклала підвалини єврорегіону, було започатковано культурні та соціальні обміни, а також реалізацію проєктів співпраці щодо економічного розвитку, інфраструктури та охорони навколишнього середовища. Однак цей процес не уникнув труднощів і суперечок. Труднощі виникали як через інколи неоднозначну структуру основного договору між Румунією та Україною, так і через економічне становище країн-учасниць, відмінності між різними національними системами, надмірний адміністративний централізм, а також територіальну архітектуру, яка включала додаткові райони з метою уникнення переважання певної національної специфіки. Крім того, зміна характеру румунського кордону на східний кордон Євросоюзу ускладнила створення єдиної системи транскордонного простору. До цього додалися суперечки щодо розподілу європейських грошей між державами, а також різні можливості для реалізації проєктів транскордонного співробітництва чи відсутність розвитку деяких великих проєктів.

Поки що цей єврорегіон не став самоокупною структурою[г].

Контекст[ред. | ред. код]

Річка Прут — кордон між Ботошанським повітом і Глодянським районом

До кінця XX століття румунсько-молдовсько-українські кордони не були пріоритетом порядку денного Євросоюзу. Але з просуванням Румунії на шляху європейської інтеграції з кінця 90-х років даний регіон привернув увагу ЄС у контексті проблем, пов'язаних із нестабільністю зони придністровського конфлікту, з потенціалом незаконної експортної діяльності, а також можливістю перенесення політичної нестабільності та імміграції з пострадянського простору в європейський простір. Ці чинники змусили європейські інституції брати активнішу участь у житті цього регіону, додатково сприяючи та підтримуючи створення в ньому єврорегіонів, як шляхом заохочення національних урядів до їх створення, так і шляхом створення фінансових програм, здатних залучатися до підтримки транскордонної співпраці.[1]

Відсоток румуномовних у Чернівецькій області за тергромадами

Складні обставини державотворення в регіоні призвели до того, що істотні національні меншини залишаються за межами державних кордонів, живучи у прикордонних районах, межі яких стали питаннями суперечок у регіоні.[1] Спадщина цих проблем територіального розмежування, а також відсутність попереднього транскордонного співробітництва вплинули на сприйняття мети й наслідків єврорегіонів серед держав. Відповідно, вони розглядалися як адміністративні форми поширення політичного контролю країни за межі її кордонів, що призвело до того, що на початку 1990-х років єврорегіони розглядалися як політичні інструменти, призначені для відокремлення прикордонних територій від однієї держави до іншої.[2]

Така ментальність почала змінюватися в середині 90-х років XX століття, як на тлі наближення Румунії до Європейського Союзу, так і на тлі покращення уявлень українських і молдовських лідерів про переваги, які принесла б співпраця з їхніми західними сусідами.[2] Крім того, і Румунія, і Україна зіткнулися з двома альтернативами. Перший шлях полягав у створенні єврорегіонів у зоні, де Румунія була зацікавлена ​​в інституціоналізованій підтримці власної меншини, а Україна була стурбована як визнанням кордонів, успадкованих від Радянського Союзу, так і встановленням своєрідного містка до європейської інтеграції, здатної зміцнити її незалежність. Другий шлях передбачав створення єврорегіонів, у яких був би суттєвим угорський вплив у Румунії та відповідно російський в Україні.[3] Однак для Республіки Молдова перспективи були іншими, оскільки єврорегіони розглядалися як необхідність для її безпеки та перспектив розвитку, а також як утвердження в міжнародній політиці та в західному механізмі співпраці.[4]

Пом'якшення і прагматичний підхід у відносинах у посткомуністичну добу посприяло появі у цих краях єврорегіонів, які розглядалися як перспективна основа для розв'язання практичних проблем регіонального співробітництва між сусідніми областями. Очікування були великими, враховуючи необхідність переформулювати регіональні та двосторонні відносини між трьома державами, яким після 1991 довелося боротися з історичною спадщиною та суперечками у взаєминах.[5]

Історія[ред. | ред. код]

Чернівецький університет

Починаючи з середини 80-х рр. ХХ ст. між північними районами Молдавської РСР і Соціалістичної Республіки Румунії та відповідними областями УРСР почали налагоджуватися відносини прикордонного співробітництва, які набули офіційних рамок з підписанням 2 червня 1997 р. базового румунсько-українського договору[6]. У цьому документі, у статті 8 зафіксовано як зобов'язання сприяти транскордонному співробітництву, так і намір створити майбутній єврорегіон, відкритий для співпраці і щодо Республіки Молдова.[7] Це було закріплено в Протоколі про тристоронню співпрацю між урядами України, Республіки Молдова та Румунії, підписаному в Ізмаїлі 3-4 липня 1997 року.[5][8]

Ратуша Івано-Франківська — головна визначна пам'ятка міста

На початку українське бачення, яке уявляло екологічно орієнтований єврорегіон, відрізнялося від румунського, яке надавало значення політичним та адміністративним компонентам.[8] У проміжку з 1997 по 1999[E] було закладено основи майбутньої угоди, яку підписали 22 вересня 2000 року в муніципалітеті Ботошані в Румунії. На кінець 2000 р. було визначено організаційну структуру, символіку, статус, пріоритетні економічні та соціальні сфери, механізми діяльності, принципи субрегіонального партнерства та пріоритети співпраці.[7] Якщо на початку засновниками єврорегіону «Верхній Прут» були Чернівецька область України, повіти Ботошані та Сучава Румунії та Бельцький та Єдинецький райони Республіки Молдова,[9][10] пізніше (2003 року) до утворення приєдналися інші адміністративні одиниці.[10] Оскільки Румунія була зацікавлена ​​в існуванні єврорегіону, де етнічну більшість становлять румуни, українське керівництво було стурбоване етнічним балансом у регіоні, тому вжило заходів щодо включення до складу єврорегіону Івано-Франківської області з абсолютною українською більшістю. Таким чином, українська територіальна участь зросла до понад 50% загальної площі новоствореного єврорегіону.[11]

Адміністративний палац у Сучаві — місцеперебування Сучавської повітової ради та місцевого префекта

Перші реальні труднощі виникли в 2004—2005 роках на тлі післявиборчих заворушень в Україні, коли єврорегіон практично припинив роботу, а відновлення діяльності відбулося лише в другій половині 2005 р.[10]

Європейський Союз активно втрутився у підтримку єврорегіону через «Європейський інструмент сусідства та партнерства (ЄІСП)»: одним із проєктів, що фінансуються через ЄІСП, у період 2007—2013 рр. була «Спільна операційна програма Румунія—Україна—Республіка Молдова 2007—2013».[12]

У контексті російської збройної інтервенції в Україну з 2014 року існують наміри, щоб цей проєкт транскордонної співпраці служив новим цілям.[13] Вони матеріалізувалися з допомогою механізму взаємозв'язку Румунії з Республікою Молдова та Україною через інфраструктуру електроенергії та природного газу, зв'язок з єврорегіоном «Нижній Дунай» або реанімацію старих можливостей щодо транспортних коридорів.[14] Підписання Угоди про асоціацію між Республікою Молдова та Європейським Союзом та аналогічної щодо України збільшило потенціал єврорегіону[15] та запропонувало додаткові можливості доступу до фондів і програм, передбачених для соціально-економічного розвитку регіонів у рамках Східного партнерства.[16] Підписані угоди про асоціацію також мали б вплив на стримування Росії у її амбіціях на європейському сході.[17]

Склад єврорегіону[ред. | ред. код]

Держава Адмінодиниця Постійне населення* Площа в км2 Адмінцентр Постійне населення*
Румунія Ботошані 412.626[18] 4.986[19] Ботошані 106.847[18]
Сучава 634.810[18] 8.553,5[20] Сучава 92.121[18]
Загалом
(2011) 		1.047.436 13.539,5 198.968
Республіка Молдова** Бельці 149.800[21] 78,01[22] Бельці 144.900[21]
Бричанський 73.900[21] 814,7[23] Бричани 9.900[21]
Дондушенський 43.700[21] 645[23] Дондюшани 10.600[21]
Єдинецький 81.600[21] 932[23] Єдинець 20.200[21]
Фале­шт­сь­кий 91.900[21] 1.072,6[24] Фалешти 18.200[21]
Глоденський 60.400[21] 754,18[25] Глодяни 11.800[21]
Окницький 54.900[21] 600[23] Окниця 9.500[21]
Ришканський 68.700[21] 936,03[26] Ришкани 14.500[21]
Синжерейський 92.600[21] 1.033,3[27] Синжерея 15.500[21]
Загалом
(2014) 		717.500 6.865,82 255.100
Україна Чернівецька 922.817[28] 8.097[29] Чернівці 240.621[28]
Івано-Франківська 1.409.760[30] 13.900[31] Івано-Франківськ 233.418[30]
Загалом
(2001) 		2.332.577 21.997 474.039
Разом 4.097.513 42.402,32 928.107

*Переписи: Румунія — 2011, Україна — 2001; Оцінка: Республіка Молдова — січень 2014 р.; **Округлення постійної чисельності населення до 100 осіб;

2004 року очікувана тривалість життя становила 72 роки в Румунії та 68,4 років і 67,5 років у Республіці Молдова та Україні відповідно.[32]

Румунська та українська громади розкидані по всьому єврорегіональному простору.[33]

Консульство Румунії в Бельцях

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

„Regiunile transfrontaliere româno-moldo-ucrainene sunt mai mult axate pe educație, știință și cultură. Ele pun, de asemenea, un accent deosebit pe protecția minorităților naționale dincolo de frontiere și lupta pentru rezolvarea problemelor etnice din regiune”[8]
„Some peculiarities of the Upper Prut and Lower Danube Euroregions can be outlined, compared with the Western European experience of Euroregional co-operation. Unlike the Western European regions, which are primarily designed to promote economic development of peripheral regions, the Ukrainian-Moldovan-Romanian cross-border regions are more focused on education, scientific and cultural dimensions of cooperation. They also have a special emphasis on protection of respective national minorities across borders, striving for the creation of new opportunities for solving ethnic problems in the region. In addition, the specificity of these Euroregions lies in the fact that they are based on administrative territorial units which is not a general rule in European practice.”[34]
  • г  „At the same time, Euroregions in the area faced a lot of challenges and had some specific shortcomings, such as unclear legal definitions, internal organizational difficulties, dependence on external funds, centralized administration etc. All these impeded development of projects and prevented them from becoming self-sustainable structures of transfrontier relations. Unfortunately, the “Lower Danube” and “Upper Prut” Euroregions did not prove to become a viable independent partnership instrument and did not make the expected long-term impact on creating a common cross-border space with integrated infrastructure and respective mental perception.”[35]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б (Popescu, 2008, с. 425)
  2. ↑ а б (Popescu, 2008, с. 427)
  3. ↑ (Popescu, 2008, с. 428)
  4. ↑ (Popescu, 2008, с. 429)
  5. ↑ а б (англ.)Euroregions in Ukraine – Romania Republic of Moldova area: expectations, experience and prospects; Vasylova, Fedkovych, 2012, p. 882
  6. ↑ Euroregiuni ca instrumente a acooperării transfrontaliere; Fetiniuc, Melnic; 2009; p. 6
  7. ↑ а б Ghid de cooperare transfrontalieră; Roșcovan, Bulat, Puntea, Miron; 2010; p. 71-72
  8. ↑ а б в г Republica Moldova ignoră potențialul euroregiunilor, Victoria Puiu, 27 ianuarie 2007, ziarul Timpul (R. Moldova), accesat 8 martie 2014
  9. ↑ Ghid de cooperare transfrontalieră; Roșcovan, Bulat, Puntea, Miron; 2010; p.249
  10. ↑ а б в România ‐ Republica Moldova - O analiză a relațiilor economice bilaterale; Expert Grup Chișinău - SAR, 2009, p. 51
  11. ↑ (Popescu, 2008, с. 431)
  12. ↑ Republica Moldova în contextul Politicii Europene de Vecinătate, Lavric, 2011, p. 242
  13. ↑ Revenirea Rusiei la granițele României nu poate fi așteptată fără acțiune și reacțiune, 27 martie 2014, ziarul Gândul, accesat la 28 martie 2014
  14. ↑ Geoană: Trebuie făcută interconectarea România-Ucraina-Republica Moldova pe transport, energie, gaze, 27 martie 2014, TV Realitatea, accesat la 28 martie 2014
  15. ↑ Experiențele României care pot fi de folos Republicii Moldova, Lucia Beiu, 7 mai 2015, ziarul Adevărul (Republica Moldova), accesat la 19 mai 2015
  16. ↑ Viceprim-ministrul pentru Reintegrare al Republicii Moldova, Eugen Carpov, s-a întâlnit ieri, în timpul vizitei de lucru pe care o întreprinde la Kiev, cu omologul său ucrainean, Vladimir Groisman și cu secretarul-adjunct al Consiliului de Securitate Națională, 2 octombrie 2014, Comunicat de presă al Guvernului Republicii Moldova, accesat 19 mai 2015
  17. ↑ Republica Moldova în contextul Politicii Europene de Vecinătate, Lavric, 2011, p. 236
  18. ↑ а б в г Rezultatele finale ale Recensământului din 2011: „Tab8. Populația stabilă după etnie – județe, municipii, orașe, comune”. [Архівовано 2016-01-18 у Wayback Machine.] Institutul Național de Statistică din România. iulie 2013. Accesat la 2 septembrie 2015.
  19. ↑ Județul Botoșani [Архівовано 2015-05-16 у Wayback Machine.]; portalul Direcției Județene de Statistică Botoșani; accesat la 2 septembrie 2015
  20. ↑ Județul Suceava [Архівовано 2017-02-02 у Wayback Machine.]; portalul Direcției Județene de Statistică Suceava; accesat la 2 septembrie 2015
  21. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Numărul populației stabile al Republicii Moldova la 1 ianuarie 2014, în profil teritorial.; accesat la 4 septembrie 2015
  22. ↑ Resursele naturale și mediul în Republica Moldova. Culegere statistică; Biroul Național de Statistică al Republicii Moldova; Chișinău; 2010; p. 58; accesat la 5 septembrie 2015
  23. ↑ а б в г Despre regiune, Filiala Edineț - Camera de Comerț și Industrie a Republicii Moldova; accesat la 5 septembrie 2015
  24. ↑ Pașaportul Raionului; portalul Raionului Fălești; accesat la 5 septembrie 2015
  25. ↑ Așezarea geografică; portalul Raionului Glodeni; accesat la 5 septembrie 2015
  26. ↑ Pașaportul raionului [Архівовано 2023-02-17 у Wayback Machine.]; portalul Raionului Rîșcani; accesat la 5 septembrie 2015
  27. ↑ Raionul Rîșcani; Camera de Comerț și Industrie a Republicii Moldova - Filiala Bălți; accesat la 5 septembrie 2015
  28. ↑ а б (англ.) The number of the actual population and its distribution by sex, Chernivtsi region, State Statistics Committee of Ukraine, accesat la 2 septembrie 2015
  29. ↑ Orașul Cernăuți - Ucraina; portalul Primăriei Municipiului Suceava; accesat la 5 septembrie 2015
  30. ↑ а б (англ.) The number of the actual population and its distribution by sex, Ivano-Frankivs'k region, State Statistics Committee of Ukraine, accesat la 2 septembrie 2015
  31. ↑ Programul Operațional Comun România-Ucraina-Moldova 2007-2013, p. 113
  32. ↑ Programul Operațional Comun România-Ucraina-Moldova 2007-2013, p. 119
  33. ↑ Frontiera și sistemul teritorial frontalier oriental al UE. Studiu de Geografie politică[недоступне посилання з жовтня 2022]; Grama Vasile; Teză de Doctorat– Rezumat; Universitatea din Oradea – Facultatea de Geografie, Turism și Sport; 2011
  34. ↑ а б (англ.)Euroregions in Ukraine – Romania Republic of Moldova area: expectations, experience and prospects; Vasylova, Fedkovych, 2012, p. 883
  35. ↑ (англ.)Euroregions in Ukraine – Romania Republic of Moldova area: expectations, experience and prospects; Vasylova, Fedkovych, 2012, p. 885

Література[ред. | ред. код]

  • Popescu, Gabriel (2008), The conflicting logics of cross-border reterritorialization: Geopolitics of Euroregions in Eastern Europe (PDF), Political Geography 27, Editura Tehnică, с. 418—438 (англ.)
  • (рум.) Euroregiuni ca instrumente a(le) acooperării transfrontaliere; Conf.univ.Dr.Fetiniuc Valentina, Drd. Melnic Stela - IEFS; Revista Economică, Nr. 1(44)/2009; p. 4-9
  • (рум.) Subcap. 3.4. Euroregiunea Prutul de Sus - Cap. 3. Experiența de cooperare transfrontalieră a Republicii Moldova din Ghid de cooperare transfrontalieră (Ediția a II-a, revăzută și completată); Mihai Roșcovan, Veaceslav Bulat, Mariana Puntea, Viorel Miron; Editura EPIGRAF; Chișinău; 2010; p. 71-76, 249-267; p. 8, 85,92 ISBN 9975-903-66-5
  • (рум.) Euroregiunea Prutul de Sus în Subcap. 5.3. Euroregiunile și impactul acestora asupra dezvoltării, Cap. 5. Moldova în contextul politicii românești de sprijinire a Parteneriatului Estic și Asistența oficială a României pentru Moldova în România ‐ Republica Moldova - O analiză a relațiilor economice bilaterale; Noiembrie 2009; Expert Grup, Chișinău - Societatea Academică din România (SAR); p. 57; p.14;
  • (рум.) Geo Politica, Anul IV Nr. 20; Asociația de Geopolitică „Ioan Conea”; Ed. Top Form, București, 2006
  • Euroregiunile de cooperare transfrontalieră de la noua frontieră estică a Uniunii Europene, Radu Săgeată, p. 99-110
  • Considerații geoeconomice și geoculturale privind rolul Județului Suceava în cadrul euroregiunii „Prutul de Sus”; Florin Pintescu; p. 111-120

Додаткова література[ред. | ред. код]

  • Euroregiunile și impactul asupra mentalităților (din perspectiva reflectării în presa regională); „Analele Bucovinei”, VII, 2000, nr. 1, p. 279 -287
  • Considerații privind unii factori care influențează evoluția Euroregiunii „Prutul de Sus”; în Ukraina-Rumunija-Moldova: istorychni, politychni ta kul’turni aspekty vzaemyn v konteksti suchasnyh evropeis’kyh protsesiv; Chernivtsi; 2006, p. 197
  • Political and Economic Dimensions of Transfrontier Cooperation in the Upper Prut Euroregion, Romanian perspective – Contract individual de cercetare; grant East-West Institute – New York, USA; octombrie-noiembrie 2001;
  • Relații etnice pe teritoriul Euroregiunii „Prutul de Sus”; Anatoliĭ Kruhlashov, Karl Anderwald, Hellwig Valentin; Carinthian Institute for Ethnic Minorities, Bukovynsʹkyĭ politolohichnyĭ t͡sentr; Bukrek; 2004
  • Euroregiunea Prutul de Sus între prezent și perspective. Marginalii la o conferință științifică internațională; Florin Pintescu; Codrul Cosminului Nr. 6-7 (16-17); 2000-2001

Посилання[ред. | ред. код]

Консульство України в Бельцях
  • Консульства:
  • Програма транскордонного співробітництва Румунія-Україна-Республіка Молдова:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верхній_Прут_(єврорегіон)&oldid=41643055