Видибор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Видибор
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Черняхівський район Черняхівський район
Рада Видиборська сільська рада
Код КОАТУУ 1825681601
Облікова картка с. Видибор 
Основні дані
Засноване 1611[1]
Населення 653
Площа 3,232 км²
Густота населення 202,04 осіб/км²
Поштовий індекс 12314
Телефонний код +380 4134
Географічні дані
Географічні координати 50°32′46″ пн. ш. 28°49′25″ сх. д. / 50.54611° пн. ш. 28.82361° сх. д. / 50.54611; 28.82361
Середня висота
над рівнем моря
206 м
Відстань до
обласного центру
34,3 км
Відстань до
районного центру
15,5 км
Найближча залізнична станція Топорище (станція)
Відстань до
залізничної станції
11,5 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна,17 А, с.Видибор, Черняхівський р-н, Житомирська обл., 12314; тел. 9-73-31
Карта
Видибор. Карта розташування: Україна
Видибор
Видибор
Видибор. Карта розташування: Житомирська область
Видибор
Видибор

CMNS: Видибор у Вікісховищі

Видибо́р — село Черняхівського району, Житомирської області, центр сільської ради, якій також підпорядковані селища Ганнопіль, Свидя, Коростелівка. Населення — 653 особи на 2007 рік (1287 у 1967, 372 у 1864, 162 у 1784).

Природа[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Село розташоване на віддалі 22 км від районного центру — смт Черняхів, і на віддалі 42 км від обласного центру — міста Житомир. Селище має автобусне сполучення з районним та обласним центрами.

Видибор стоїть на двох пагорбах.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе літо і відносно тепла зима. Пересічна температура повітря становить +7°С. Максимальна температура у липні +36°С, мінімальна у грудні −34°С. Тривалість безморозного періоду 144—187 діб. Середньорічна кількість опадів становить 482 мм. Найбільша глибина снігового покриву — 730 мм, мінімальна — 20 мм. Глибина промерзання ґрунту — 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні вітри.

Геологія[ред. | ред. код]

Село розташоване в північній частині Українського кристалічного щита. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[Протерозойський еон |протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровими світло-сірими гранітами та осадовими породами кайнозою.

Історія[ред. | ред. код]

Основна стаття: Історія села Видибор

Село Видибор виникло приблизно в XIV столітті, у період другого розселення східних слов'ян. Це було виникнення нових поселень в ході відродження Русі від монголо-татарських руйнувань.

В 1848 році в селі була побудована церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього, яка простояла до 1961 року. У XVIII столітті у Видиборі була одна православна церква, церковно-приходська школа, єврейська синагога. В останньому десятилітті XX століття в селі було відкрито нову церкву. Священиком став у ній Комареус Микола Миколайович.

Економіка[ред. | ред. код]

В селі Видиборі розміщувалась садиба об'єднаного радгоспу «Дружба», який в останні роки був радгоспом з вирощування хмелю.

В 80-х роках радгосп «Дружба» мав 3850 га земельних угідь, у тому числі 3240 га орної, 17 га пасовищ, 458 лугів. Напрям господарства хмеле-льоно-картопляний, а в тваринництві — молочно-м'ясний.

На землях села є родовища торфу, граніту, піску і глини. В наш час в селах Видиборської Ради створені фермерські господарства та приватні орендні підприємства.[джерело?]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В селі працює середня школа, де 28 вчителів навчають більше 400 учнів, Будинок культури на 450 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 12 тис. примірників, ФАП, поштове відділення, два сільмаги, дві майстерні побутового обслуговування, дитячий садок.

В 1932 році в селі збудоване приміщення семирічної школи. Із Видиборської СШ в 1966 році вийшло і працювало 33 вчителі, 7 агрономів, 8 інженерів, 16 медпрацівників. В селі працювала 12 чоловік з вищою освітою, 21 з середньо — спеціальною. Це вчителі, агрономи, медпрацівники, ветпрацівники, бухгалтери, працівники зв'язку тощо.

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Житомирская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. Сов. Энцикл. АН УССР, 1973. — 727 с.
  • Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність / Чернях. райрада Житомир. обл. ; ред.: В. Г. Гуменюк, О. П. Чорноморець. — Житомир  : Житомир. облдрук, 2009. — 847 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-8921-23-0.