Виноградов Олексій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Сергійович Виноградов
рос. Алексей Сергеевич Виноградов
VinogradovOC.jpg
Народження 3 жовтня 1900(1900-10-03)
Іваново
Смерть 9 серпня 1977(1977-08-09) (76 років)
Київ
Поховання Лук'янівський військовий цвинтар
Вид збройних сил Повітряні сили
Роки служби 19191924
1932—?
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank general-major infobox.svg Генерал-майор авіації
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Сталінградська битва
Курська битва
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Кутузова II ступеня Орден Кутузова II ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Олексі́й Сергі́йович Виногра́дов (рос. Алексей Сергеевич Виноградов; 3 жовтня 1900, Іваново — 9 серпня 1977, Київ) — радянський військовий діяч, генерал-майор авіації.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 жовтня 1900 року в місті Іваново-Вознесенську (нині Іваново, РФ) в робітничій родині. Росіянин[1]. У 1919 році пішов на службу в Робітничо-селянську Червону армію. Брав участь у боях Громадянської війни. Член РКП(б) з 1924 року[1]. У 1924 році звільнений у запас. Працював на партійних посадах.

У 1932 році закінчив комвуз і повторно був покликаний на службу в Червону армію. Брав участь у радянсько-фінській війні, за успішні дії в якій нагороджений орденом Червоного Прапора[2].

У початковий період німецько-радянської війни полковий комісар Олексій Виноградов служив військовим комісаром спочатку 40-ї авіаційної дивізії, потім 2-ї резервної авіаційної бригади. До 1942 року він обіймав посаду військового комісара 1-ї винищувальної авіаційної армії Ставки Верховного Головнокомандування. Займався партійно-політичною роботою в усіх частинах армії.

17 вересня 1942 року призначений на посаду військового комісара 16-ї повітряної армії. 9 жовтня 1942 року йому було присвоєно військове звання підполковника, 5 грудня того ж року — полковника, а 1 травня 1943 року — генерал-майора авіації. Пізніше він став заступником з політичної частини командувача 16-ї повітряної армії і залишався на цій посаді до самого кінця війни.

Як армійський замполіт брав участь у Сталінградській і Курській битвах (Сталінградський, Донський, Центральний фронти), боях на Білоруському і 1-му Білоруському фронтах, в тому числі звільненні Білоруської РСР, Польщі, боях на території Німеччини. Кінець війни разом зі своєю армією зустрів на Ельбі.

Могила Олексія Виноградова

Після закінчення війни продовжив службу в Радянській армії. Після звільнення в запас він проживав у Києві. Помер 9 серпня 1977, похований на Лук'янівському військовому кладовищі. На його могилі встановлено погруддя.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений:

Примітки[ред. | ред. код]