Владимиров Мирон Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мирон Костянтинович Владимиров (Шейнфінкель) (27 листопада 1879, Херсон20 березня 1925, Нерва, біля Генуї, Італія) — український радянський партійний і державний діяч.

Мирон Владимиров

Біографія[ред.ред. код]

Народився в м. Херсон у родині сільськогосподарського орендаря, єврей. 1892 вступив до Херсонського сільськогосподарського училища, яке не закінчив. З 1898 по 1899 працював у губернському статистичному управлінні. У 1902 виїхав за кордон: спочатку до Берліна, потім до Берна (Швейцарія), де встановив зв'язки з редакцією газети «Іскра». У 1903 повернувся до Російської імперії, спочатку до Києва, потім переїхав до м. Гомель (Білорусь), де очолив Гомельський комітет РСДРП, що охоплював своїм впливом частину Могилівської, Чернігівської і Полтавської губерній. Делегат III (Лондонського) з'їзду РСДРП. Примкнув до групи «примиренців». У листопаді 1905 як агент ЦК РСДРП відряджається на південь Російської імперії в Україну. Працював в Одесі та Катеринославі. 1907 був заарештований і засуджений до заслання в Іркутськ (РФ). 1909 втік за кордон (у Відень).

Після Лютневої революції 1917 поїхав в Росію, де разом із «міжрайонцями» був прийнятий до РСДРП(б). Працював у Петроградській продовольчій управі. Після Жовтневої революції 1917 член колегії наркомату продовольства РСФРР, потім — член Всеросійської евакуаційної комісії. 1919 — член РВР Південного фронту, з 1921 — нарком продовольства Української СРР, а потім нарком землеробства Української СРР. 1922 за рекомендацією В.Леніна призначений заступником наркома фінансів РСФРР. Один із керівників грошової реформи 1922-24. Від 1924 — заступник голови Вищої ради народного господарства СРСР. Член ВУЦВК. Помер у м. Нерві, поблизу Генуї (Італія). Похований на Красній площі у Кремлівській стіні (м. Москва).

Література[ред.ред. код]

  • Кульчицький С. В. Історія одного законопроекту. «Наука і суспільство», 1988, № 2.

Посилання[ред.ред. код]