Суслов Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Іванович Суслов

Час на посаді:
25 липня 1997 — 21 квітня 1998
Президент  Леонід Кучма
Прем'єр-міністр  Валерій Пустовойтенко
ПопередникЮрій Єхануров
НаступникВасиль Роговий

Народився25 лютого 1955(1955-02-25) (63 роки)
село Гродеково, Гродековський район, Приморський край, РРФСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьросіянин
Політична партіябезпартійний
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений економіст України
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 11 травня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
безпартійний (СПУ-СелПУ) 12 травня 1998 14 травня 2002

Віктор Іванович Суслов (* 25 лютого 1955, село Гродеково, Гродековський район, Приморський край, РРФСР) — український політик, народний депутат, міністр і чиновник. Кандидат економічних наук, доцент.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї військовослужбовця.

Дружина Галина Дмитрівна — дитячий лікар. Дочка Олена (1977).

Освіта вища, закінчив Харківський державний університет, економічний факультет (1977), економіст, викладач політекономії; аспірантуру там же (1980); кандидатська дисертація «Співвідношення екстенсивних і інтенсивних факторів економічного росту в умовах розвинутого соціалізму» (1980).

  • З 1977 р. — аспірант, викладач, старший викладач Харківського державного університету.
  • У 1984-1985 рр. — слухач курсів іноземних мов при Московському інституті іноземних мов ім. М. Тореза.
  • У 1986-1989 рр. — професор економічного факультету університету Едуардо Мондлане, Мапуту (Мозамбік).
  • У 1989-1990 рр. — доцент Харківського державного університету.
  • У 1990-1992 рр. — докторант Одеського інституту народного господарства.
  • У 1992-1993 рр. — головний консультант Економічної служби Адміністрації Президента України Леоніда Кравчука.
  • Березень 1993 — червень 1994 — радник Прем'єр-міністра України Юхима Звягільського.
  • У 1994–1998 рр. — народний депутат України II скликання від Люботинського виборчого округу № 383, Харківська область. Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (1994 — жовтень 1997). Член фракції СПУ і СелПУ.
  • 25 липня 1997 — 21 квітня 1998 — міністр економіки України в уряді Валерія Пустовойтенка. Член Ради національної безпеки і оборони України.
  • 1998–2002 рр. — народний депутат України ІІІ скликання від СПУ-СелПУ, № 3 в списку. Член фракції СПУ і СелПУ (травень — жовтень 1998), член фракції СелПУ (жовтень 1998 — грудень 1999), позафракційний (грудень 1999 — лютий 2000), член фракції СДПУ(о) (лютий — вересень 2000), уповноважений представник фракції «Яблуко» (вересень 2000 — грудень 2001); член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з липня 1998).
  • Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України від виборчого округу № 217 міста Київ, самовисування. «За» 6,43%, 5 місце з 21 претендента. На час виборів: народний депутат України, безпартійний.
  • 24 грудня 2002 року указом президента Кучми призначений головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. 27 квітня 2006 був звільнений «за неналежне виконання службових обов'язків і перевищення своїх повноважень». Потім формулювання кабмінівської ухвали змінилося на «відповідно до заяви», що допомогло Віктору Суслову уникнути судових розглядів.[1]
  • Грудень 2006 — грудень 2007 — заступник міністра внутрішніх справ Василя Цушка.
  • 5 березня 2009 знов призначений головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Залишив посаду 22 березня 2010.
  • 3 липня 2013 року призначений Представником України в Євразійській економічній комісії.

Був членом Державної комісії з проведення в Україні грошової реформи (1996); членом Вищої економічної ради Президента України (липень 1997 — листопад 2001); членом Валютно-кредитної ради Кабінеті Міністрів України (з січня 1998); членом Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (з серпня 1997); членом Національної ради з питань якості (вересень 1997 — липень 2000).

Очолював ТСК для вивчення ситуації, що склалася у зв'язку із заборгованістю по виплаті заробітної плати, пенсій і стипендій (1996).

Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування діяльності НБУ (1998–2000).

Член Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України (з травня 2001).

Заступник голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування обставин банкрутства «Україна» (2000-2003).

Радник Прем'єр-міністра Анатолія Кінаха на громадських засадах (липень — листопад 2002).

Був членом Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ (з січня 2001).

Секретар Координаційної ради при Кабінеті Міністрів України з реформування фінансового сектора (2003).

Голова групи міжпарламентських зв'язків з Республікою Бразилія (1994–2002).

Погляди[ред. | ред. код]

Віктор Суслов був прихильником інтеграції України до Євразійського Союзу та противником європейської інтеграції.[2] Він є прихільником економічної політики протекціонізму. [3]

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

Заслужений економіст України (з серпня 1997).

Нагороджений орденом «За заслуги» III ст. (серпень 2001), Почесною нагородою «За гуманізм» («Союз Чорнобиль України»), орденом «Південний хрест» (2003, Республіка Бразилія).

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Виктор Суслов снова возглавит Госфинуслуг Украины, сменив Валерия Алешина
  2. Виктор Суслов. Экономическое самоубийство Украины. (рос. ). Рассвет.ТВ. 26.12.2014
  3. [1] Віктор Суслов: «Янукович намагався «тролити» Путіна асоціацією з ЄС»

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: 8-й Міністр економіки
25 липня 1997- 21 квітня 1998
Наступник:
Єхануров Юрій Іванович
Роговий Василь Васильович