Володимирівка (Якимівська селищна громада)
| село Володимирівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Запорізька область |
| Район | Мелітопольський район |
| Громада | Якимівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA23080310070046451 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1861 (163 роки) |
| Перша згадка | 1861 |
| Населення | 1033 особи |
| Площа | 1,39 км² |
| Густота населення | 743,17 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 72530 |
| Телефонний код | +380 6131 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°39′33″ пн. ш. 35°09′26″ сх. д. / 46.65917° пн. ш. 35.15722° сх. д.Координати: 46°39′33″ пн. ш. 35°09′26″ сх. д. / 46.65917° пн. ш. 35.15722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
11 м |
| Водойми | р. Малий Утлюк |
| Відстань до обласного центру |
163 км |
| Відстань до районного центру |
30 км |
| Найближча залізнична станція | Якимівка |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 72530, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Володимирівка, вул. Миру, 72 |
| Карта | |
  Володимирівка | |
 Володимирівка | |
| Мапа | |
| |
Володи́мирівка — село в Україні, в Якимівській селищній громаді Мелітопольського району Запорізької області. Населення становить 1033 особи. До 2017 року орган місцевого самоврядування — Володимирівська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Володимирівка розташоване за 163 км від обласного центру, 30 км від районного центру та 5 км від адміністративного центру селищної громади, на лівому березі річки Малий Утлюк, яка впадає в Утлюцький лиман. На правому березі річки Малий Утлюк розташоване сусіднє село Олександрівка. Поруч пролягають автошлях міжнародного значення М18E105 та залізниця, станція Якимівка (за 5 км).
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване 1861 року переселенцями з Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній.
З 1918 року село під радянською окупацією. З 1923 року перебувало в складі Якимівського району. У 1928 році утворена перша сільськогосподарська артіль. У роки німецько-радянської війни 160 місцевих жителів воювали на фронтах, з них 47 нагороджені орденами і медалями СРСР[1].
Впродовж 1965—1969 років в селі було споруджено 47 житлових будинків.
16 травня 2017 року, в ході децентралізації, Володимирівська сільська рада об'єднана з Якимівською селищною громадою.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Якимівського району, село увійшло до складу новоутвореного Мелітопольського району[2].
Село тимчасово окуповане російськими військами з 24 лютого 2022 року.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1033 особи[3].
Мовний склад населення[4]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 388 | 37,56 |
| російська | 625 | 60,5 |
| білоруська | 1 | 0,1 |
| вірменська | 13 | 1,26 |
| циганська | 4 | 0,39 |
| Діаграма |
|---|
|
Мовний склад населення українська мова (37,75%) російська мова (60,50%) вірменська мова (1,26%) циганська мова (0,39%) білоруська мова (0,10%)
|
| 1970 | 2001[5] |
|---|---|
| 894 | ▲ 1033 |
Відсоток учнів Володимирівської школи від її заснування у 1983 році, які одержали вищу освіту становить 20 %, середньо-спеціальну — 52 %[6].
Національний склад населення села неоднорідний. Зокрема, серед учнів місцевої школи у 2010—2011 навчальних роках були 71 українців, 32 росіян, 15 болгар та 2 турки[6].
Транспорт[ред. | ред. код]
Село розташоване за 3 км від залізничної станції Якимівка на електрифікованій лінії Федорівка — Мелітополь — Джанкой, за 6 км від автошляху міжнародного значення М18 Харків — Сімферополь (E105 Кіркенес — Ялта).
Вулиці[ред. | ред. код]
- Леніна
- Калініна
- Степова
- Теплична
- Ватутіна
Господарство[ред. | ред. код]
За радянських часів на території Володимирівки розміщувалася центральна садиба колгоспу імені XX з'їзду КПРС, за яким було закріплено 5145 га сільськогосподарських угідь, з них 4600 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні ялівок. Також вироблило зерно, молоко, овочі, фрукти. Підсобне підприємство — пилорама. В селі знаходився цех Якимівського міжгосподарського підприємства з виробництва свинини. 34 працівники колгоспу були удостоєні орденів і медалей Союзу РСР. Тракторист П. Н. Ворох нагороджений орденом Леніна, а механізатори І. М. Андрющенко, І. М. Борох і Г. М. Ніконоров — орденом Жовтневої Революції[1]. В селі також розвинено садівництво та городництво. У 1969 році врожай зернових становив по 23,7 цнт, у тому числі озимої пшениці — 24,6 цнт з га.
В селі працюють комунальне підприємство «Довіра», фермерські господарства «Якор», «ГАЙ-АР», «Овечко», «Амід», «Слава», товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», «Акімхімсервіс», відкрите акціонерне товариство «Якимівський агрос», приватна фірма «Гамма» та інші.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У Володимирівці є православна церква Різдва Пресвятої Богородиції.
В селі споруджено пам'ятник землякові болгарину А. Ю. Буюкли (1915—1945). Встановлено меморіальні плити з іменами 77 загиблих воїнів-односельчан. У братській могилі поховані 152 радянських вояки, загиблих при визволенні села в жовтні 1943 року[1].
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У селі діє україномовна загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів з філологічним та біолого-географічним профілями навчання. У 2011—2012 роках в школі навчалося 115 учнів, працювало 34 члени персоналу[7]. Школа заснована у 1983 році при активній участі голови колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС Морозової В. С. Її директором був Гапшенко О. Л. З 2004 року школу очолює Євдокименко О. А[6].
До 1983 року в селі діяла восьмирічна школа, станом на 1970 рік в ній навчалося 153 учні і викладало 10 учителів. В селі також діють будинок культури із залом на 450 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 22080 екземплярів, історичний музей на громадських засадах, фельдшерсько-акушерський пункт, профілакторій при будинку тваринника, дитячий садок, 3 магазини, їдальня, комплексно-приймальний пункт райбиткомбіната, відділення зв'язку, ощадна каса, АТС[1].
На честь 50-річчя Жовтневого перевороту засновано парк площею 2,5 гектара, який носив назву Парк Жовтневої революції. У селі розташована домівка Якимівської районної організації «Курінь козацького війська запорозького низового».
Особистість[ред. | ред. код]
Уродженцю села Олександрівки Антон Буюкли, який при визволенні острова Сахаліна повторив подвиг Олександра Матросова, посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — стор. 141
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 6 грудня 2015.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область[недоступне посилання]
- ↑ Облікова картка села на сайті ВРУ[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ а б в Офіційний сайт Володимрівської школи. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 вересня 2012.
- ↑ Володимирівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Якимівської районної ради Запорізької області // Інформаційна система управління освітою в Запорізькій області
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Володимирівка [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.
| ||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |