Курт Воннеґут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Воннегут)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курт Во́ннеґут
Kurt Vonnegut
Народився11 листопада 1922(1922-11-11)
Індіанаполіс, США
Помер11 квітня 2007(2007-04-11) (84 роки)
Нью-Йорк, США
·смерть через падіння з висотиd
ГромадянствоСША США
Місце проживанняНью-Йорк
Барнстейбл
Індіанаполіс
Діяльністьпрозаїк, есеїст
Alma materЧиказький університет, Корнелльський університет, Університет Карнегі-Меллон, Університет Теннессі і Shortridge High Schoold
ЗакладГарвардський університет, Чиказький університет і Університет Айови
Мова творіванглійська
Роки активностіз 1950
Жанрсатира
Magnum opusКолиска для кішки, Бійня номер п'ять і Сніданок для чемпіонів
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
КонфесіяУнітарний універсалізмd і атеїзм
БатькоKurt Vonnegut, Sr.d
МатиEdith Vonnegutd
РодичіSteve Adamsd
Брати, сестриBernard Vonnegutd
У шлюбі зДжил Кременцd
ДітиМарк Воннеґутd і Едіт Воннеґутd
Автограф
УчасникДруга світова війна
Нагороди
Сайт: vonnegut.com
CMNS: Курт Воннеґут у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Курт Во́ннеґут-молодший (англ. Kurt Vonnegut, Jr.; 11 листопада 1922, Індіанаполіс — 11 квітня 2007, Нью-Йорк) — американський письменник-фантаст. Вважається одним з найбільш значних американських письменників XX століття. Автор таких творів як «Сирени Титана» (1959), «Мати Темрява» (1961), «Колиска для кішки» (1963), «Бійня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей» (1969), «Сніданок чемпіонів» (1973), що поєднують в собі елементи сатири, чорного гумору і наукової фантастики. У 2001—2003 роках був удостоєний честі називатися «Письменником штату Нью-Йорк».

Біографія

[ред. | ред. код]

Курт Воннеґут народився в Індіанаполісі, штат Індіана в родині архітектора. Проте в роки Великої Депресії добробут сім'ї швидко погіршився.

Перший літературний досвід Воннеґут здобув у школі, де два роки був редактором щоденної шкільної газети. У 1940 році він вступив на хімічний факультет Корнелльського університету й одночасно почав співпрацювати в газеті «Cornell Daily Sun». Навчався досить посередньо, і у 1943 році його, напевно, відрахували б за неуспішність, якби він не записався в армію. У грудні 1944 року Воннеґут потрапив у німецький полон, перебував у дрезденській в'язниці. Пережив бомбардування Дрездена союзною авіацією в лютому 1945 року — його врятувало те, що він сховався в підвалах бійні.

У травні 1945 року Воннеґут повернувся в Америку, два роки навчався в Чиказькому університеті, одночасно працював поліцейським репортером, потім переїхав у Скенектаді й влаштувався на роботу в компанію «Дженерал Електрік». Саме там почалася його письменницька кар'єра: у лютому 1950 року журнал «Колльєрс» опублікував оповідання «Доповідь про ефект Барнгауза». Наступного року Воннеґут звільнився з «Дженерал Електрик» і разом з сім'єю переселився в Массачусетс. До 1959 року, коли було опубліковано роман «Сирени Титана», Воннеґут встиг надрукувати десятки оповідань, попрацювати вчителем у школі для розумово відсталих дітей, побути торговим представником концерну «Сааб». Потім були опубліковані ще чотири романи, а завершилося це бурхливе десятиліття випуском у 1969 році найкращого роману Воннеґута — «Бійня номер п'ять».

В 1970–1980 роках Воннеґут продовжує активно писати і публікуватися: виходять романи «Сніданок для чемпіонів» (1973), «Рецидивіст» (1979), «Малий не промах» (1982), «Галапагос» (1985), «Синя Борода» (1987), «Фокус-покус» (1990). У 1997 році він публікує роман «Часотрус» (Time Quake), який стає однією з найвидатніших подій американської літератури дев'яностих років.

Курт Воннеґут-молодший — один з найвідоміших американських прозаїків. Про нього і його творчість написані солідні наукові монографії і дисертації, маса критичних статей і рецензій, журналісти без кінця зверталися до нього з проханням про інтерв'ю.

Головний парадокс художнього методу Воннеґута в тому, що про найкризовіші, найтрагічніші моменти людського життя він розповідає зі сміхом. В його романах ми спостерігаємо смертельну гру в життя, в яку грає людина. Це зіткнення глибокого філософського змісту з зовнішньою карнавальністю створює неповторний воннеґутівський стиль.

Невпинний гротеск, сатира і найгіркіша іронія, парадокси, які створюють ефект обманутого очікування, що показують алогізм людських вчинків і повне руйнування стереотипів — усі ці елементи стилістики, словесна гра, які зустрічаються у Воннеґута, не є самоціллю. Дивний, на перший погляд, прийом реагувати сміхом на нерозв'язні проблеми має серйозне підґрунтя. «Найсміливіші жарти виростають з найглибших розчарувань і розпачливих страхів»,— вважає письменник.

Мені видається огидною і комічною притаманна нашій культурі особливість чекати від будь-якої людини, що вона завжди спроможна розв'язати всі свої проблеми. Мається на увазі, що проблему завжди можна вирішити, якщо прикласти дещо більше зусиль, дещо більше боротьби. Це настільки не відповідає істині, що мені хочеться ридати чи сміятися. Знову ж відповідно до культурної традиції американці не мають права плакати. Тому я не багато плачу — але дуже багато сміюся.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]

Повісті й оповідання

[ред. | ред. код]
  • 1950 — Звіт про ефект Барнгауза / The Report on the Barnhouse Effect
  • 1950 — ЕПІКАК / EPICAC
  • 1951 — Споруди пишні чертоги / More Stately Mansions
  • 1951 — Спадщина Фостера / The Foster Portfolio
  • 1951 — Питання Ейфіо / The Euphio Question
  • 1951 — Вся королівська кіннота / All the King's Horses
  • 1953 — Не готові одягнути / Unready to Wear
  • 1953 — Кошлатий пес Тома Едісона / Tom Edison's Shaggy Dog
  • 1953 — Без батьківщини / D. P.
  • 1954 — Все завтра, та все завтра, та все завтра / Tomorrow and Tomorrow and Tomorrow (The Big Trip Up Yonder)
  • 1954 — Зеленувато-блакитний Дракон / The Powder-Blue Dragon
  • 1954 — Наречена на замовлення / Custom-Made Bride
  • 1954 — Табакерка Багомбо / Bagombo Snuff Box
  • 1954 — Амбітний другокурсник / Ambitious Sophomore
  • 1954 — Адам / Adam
  • 1955 — Неоплачений консультант / Unpaid Consultant
  • 1955 — По сусідству / Next Door
  • 1955 — Незговірлива дитина / The Kid Nobody Could Handle
  • 1955 — Олень на комбінаті / Deer in the Works
  • 1956 — Це мій син / This Son of Mine
  • 1956 — Міс Спокуса / Miss Temptation
  • 1956 — Хлопчик, що ненавидів дівчаток / The Boy Who Hated Girls
  • 1957 — Ніч для кохання / A Night for Love
  • 1957 — Чарівна лампа Хала Ірвіна / Hal Irwin's Magic Lamp
  • 1958 — Укомплектовані ракети / The Manned Missiles
  • 1960 — Довга прогулянка в вічність / Long Walk to Forever
  • 1961 — Хто я цього разу? / Who Am I This Time?
  • 1961 — Втікачі / Runaways
  • 1961 — Гаррісон Бержерон / Harrison Bergeron
  • 1961 — Знайди мені мрію / Find Me a Dream
  • 1962 — Брехня / The Lie
  • 1962 — Повертайся до своїх дорогоцінних дружини й сина / Go Back to Your Precious Wife and Son
  • 1962 — 2BRO2B / 2BRO2B
  • 1968 — Ласкаво просимо до мавп'ятника / Welcome to the Monkey House
  • 1968 — Історія порту Хіанніс / The Hyannis Port Story
  • 1968 — Сила духу / Fortitude
  • 1972 — Великий всесвітній трах / The Big Space Fuck
  • 1999 — Танасфера / Thanasphere
  • 1999 — Сувенір / Souvenir
  • 1999 — Подарунок для Великого Святого Ніка / A Present for Big Saint Nick
  • 1999 — Бідне маленьке багате місто / Poor Little Rich Town
  • 1999 — Пакет / The Package
  • 1999 — Неталановита дитина / The No-Talent Kid
  • 1999 — Мнемоніки / Mnemonics
  • 1999 — Анонімні коханці / Lovers Anonymous
  • 1999 — Військовий перекладач / Der Arme Dolmetscher
  • 1999 — Подорож Джоллі Роджера / The Cruise of THE JOLLY ROGER
  • 1999 — Будь-яка розумна пропозиція / Any Reasonable Offer
  • 2001 — Дай вам Боже здоров'я, докторе Кеворкян / God Bless You, Dr. Kevorkian

Драматургія

[ред. | ред. код]
  • 1971 — З уродинами, Уондо Джун
  • 1972 — Між часом та Тімбукту

Есе

[ред. | ред. код]
  • 1964 — Де я живу / Where I Live
  • 1966 — Новий словник / New Dictionary
  • 1984 — Їх найгірша схильність / The Worst Addiction of Them All
  • 1984 — Ворота гірші за смерті / Gates Worse Than Death
  • 1999 — Кода моїй кар'єрі як автора періодичних видань / Coda to My Career as a Writer for Periodicals

Інші твори

[ред. | ред. код]
  • 1974 — Вампітери, фома та Гранфаллуни / Wampeters, Foma & Granfalloons
  • 1981 — Вербна неділя / Palm Sunday
  • 1984 — Ніщо не втрачено, крім честі / Nothing Is Lost Save Honour
  • 1991 — Долі гірші за смерть / Fates Worse Than Death

Переклади українською

[ред. | ред. код]
Романи
  • (передрук) Курт Воннеґут. Ґалапаґос. Переклад з англійської: Вадим Хазін. Чернівці: Книги — ХХІ, у співпраці з видавництвом Вавилонська бібліотека 2016. 224 стор. ISBN 9786176141594
Оповідання, новели

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Курт Воннеґут
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курт Воннеґут

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Т. Н. Денисова. Воннеґут Курт // Українська літературна енциклопедія. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії імені М. П. Бажана, 1988, т. 1, с. 355.

Література

[ред. | ред. код]
  • Богун М. В., Михилев А. Д. Курт Воннегут в оценке отечественной и американской критики / Богун М. В., Михилев А. Д. // Світова література на перехресті культур та цивілізацій: збірник наукових праць. Вип. 1. — Сімферополь: Кримський архів, 2008. — С. 136—144.
  • Богун М. В. Смислоутворююча роль комічного та фантастичного в романах Курта Воннегута: дис. … канд. филол. наук : 10.01.04 / Богун Марина Вадимовна ; Харьк. нац. ун-т им. В. Н. Каразина. — Х., 2010. — 237 л. — Бібліогр.: арк. 211—237.
  • Дмитрук В. В. Творчество К. Воннегута: социально-критические тенденции, жанр, поэтика: дис. … канд. филол. наук : 10.01.05 / Дмитрук Виктор Владимирович. — К., 1984. — 202 с.
  • Дойчик О. Я., Юрчишин О. В. Вербалізація іронії у романі К. Воннегута «Бойня № 5»: стилістичний аспект / Дойчик О. Я., Юрчишин О. В. // Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми мовознавства, літературознавства та перекладознавства» 08 квітня 2021. — Івано-Франківськ, 2021. — С. 52-54.
  • Михелев А. Д., Титаренко И. Л. Курт Воннегут: Специфика художественного мира: Уч.пособие. — Харьков: ТО «Эксклюзив», 2003. — 240 с.
  • Овчаренко Н. Антиутопії Курта Воннегута / Н.Овчаренко // Всесвіт, 1974. — № 4. — С. 184—187.
  • Подкоритова О. П. Поетика сатири в романах Курта Воннегута / О. П. Подкоритова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. — Вип. 52. Філологічні науки. — С. 207—213.
  • Проблема личности и цивилизации в творчестве Курта Воннегута / А. И. Гальцева, О. Н. Александрова // Культура народов Причерноморья. — 2014. — № 271. — С. 94-98. URI: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92797
  • Своєрідність функціонування категорії комічного в прозі Курта Воннегута / І. А. Блинова // Лінгвістичні дослідження. — 2016. — Вип. 43. — С. 144—150. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_lingv_2016_43_21
  • Специфіка художнього світу Курта Воннегута: Автореф. дис… канд. філол. наук : 10.01.04 / І. Л. Титаренко; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 2000. — 20 c.
  • Титаренко І. Л. Ідейно-філософська специфіка романів К. Воннегута 1950—1960 років та проблема жанру. — Харків, 2002. — 95 с.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Номер 60 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.))
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курт_Воннеґут&oldid=43502018