Зарубіжна сатира і гумор (видавнича серія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Зарубіжна сатира і гумор» — серія книжок, випущених видавництвом «Дніпро» у 1969–1986 роках. Це була перша в Україні спроба систематизованого видання найкращих зразків світової сатири та гумору. Серія охоплювала твори авторів різних історичних епох: від доби Відродження (Себастіан Брант) до сучасності (Курт Воннеґут). Загалом вийшла двадцять одна книжка; переважну більшість творів було перекладено українською вперше. Серед перекладачів — Іван Дзюб, Євген Попович, Сидір Сакидон та інші майстри українського художнього перекладу.

Список виданих книжок[ред. | ред. код]

Автор Назва Коментар Перекладачі Рік
1 Майю Лассіла По сірники. Воскреслий із мертвих Дві повісті визначного фінського гумориста Емма Лисецька 1969
2 Комптон Макензі Розрідження мозку Сатиричний роман англійського розвідника, яким він помстився начальству Галина Давиденко за редакцією Юрія Лісняка 1970
3 Браніслав Нушич Міністерське порося До книжки сербського класика увійшли: повість «Автобіографія», оповідання та фейлетони Сидір Сакидон 1969
4 Карел Чапек Оповідання з обох кишень До книжки увійшли цикли «Оповідання з однієї кишені», «Оповідання з другої кишені» та «Апокрифи» Клим Забарило 1970
5 Нацуме Сосекі Ваш покірний слуга кіт Найуспішніший роман автора, який був серед реформаторів японської літератури на межі XIX та XX століть Іван Дзюб 1973
6 Джером К. Джером Троє в одному човні (як не рахувати собаки) Крім славетної повісті, до книжки увійшли також оповідання Юрій Лісняк, Ростислав Доценко 1974
7 Курт Воннегут Бойня номер п’ять, або Хрестовий похід дітей Найкращий роман Воннеґута Петро Соколовський 1976
8 Еріх Льост Я був доктором Леєм. Мемуари Вальдемара Насса Сатира на верхівку гітлерівської Німеччини Богдан Гавришків, Олександр Деко 1977
9 Йон Лука Караджале Тріумф таланту Збірка оповідань румунського класика Станіслав Семчинський (більша частина оповідань) та ще сім перекладачів 1978
10 Радоє Доманович Страдія. Подарунок королю Повість та низка сатиричних новел класика сербської літератури Сидір Сакидон, Іван Ющук 1978
11 Гуґо Гартунґ Ми — вундеркінди. Веселий роман Знов антифашистський роман Юрій Авдєєв 1978
12 Алеко Константинов Бай Ганьо. Неймовірні оповідання про одного сучасного болгарина Цикл оповідань болгарського сатирика XIX століття Жан Макаренко 1979
13 О. Генрі Королі і капуста Єдиний роман уславленого американського новеліста Василь Мисик 1980
14 Себастіан Брант Корабель дурнів. Вибрані сатири Окремі частини знаменитої поеми, впливу якої зазнали, зокрема, Климентій Зіновіїв, Григорій Сковорода, Іван Котляревський Феофан Скляр (за редакцією Дмитра Паламарчука) 1980
14[1] Мирослав Крлежа Хорватський бог Марс Цикл новел видатного хорватського письменника Семен Панько 1981
16 Ален-Рене Лесаж Кульгавий біс Класика жанру так званого «крутійського роману» Ірина Сидоренко 1982
17 Бертольт Брехт Діла пана Юлія Цезаря Незакінчений роман видатного німецького драматурга Надія Гордієнко-Андріанова 1983
18 Ернст Теодор Амадей Гофман Життєва філософія кота Мура Найвідоміший із творів Гофмана Євген Попович 1983
19 Кальман Міксат Парасолька святого Петра Цей роман — один з найпопулярніших творів угорського прозаїка Сергій Панько 1983
20 Костас Варналіс Справжня апологія Сократа Крім сатиричної новели, яка дала назву збірці, до книжки увійшли «Історія святого Пахомія», «В’язниця» та кілька творів із циклу «Диктатори» Анатолій Чердаклі 1984
21 Альфонс Доде Тартарен Тарасконський До книги ввійшла трилогія видатного французького письменника (1840-1897) «Тартарен Тарасконський»: «Незвичайні пригоди Тартарена Тарасконського», «Тартарен на Альпах», «Порт-Тараскон» Ірина Сидоренко 1986

Джерела[ред. | ред. код]

  • Р. І. Доценко. «Зарубіжна сатира і гумор» // Українська літературна енциклопедія. Київ: Українська радянська енциклопедія, 1990, с. 244.
  • М. Стріха. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. Київ: Факт, 2006, с. 247.

Зауваження[ред. | ред. код]

  1. Через якісь видавничі непорозуміння ця книжка теж вийшла під чотирнадцятим номером, а п’ятнадцятого не було взагалі.