Вопке Гукстра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вопке Хукстра)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вопке Гукстра
нід. Wopke Bastiaan Hoekstra
Вопке Гукстра
Вопке Гукстра
Заступник прем'єр-міністра Нідерландів
10 січня 2022 — 1 вересня 2023
Прем'єр-міністрМарк Рютте
ПопередникКайса Оллонґрен
Міністр закордонних справ
10 січня 2022 — 1 вересня 2023
Прем'єр-міністрМарк Рютте
ПопередникБен Кнапен[en]
НаступникЛіз’є Шрайнемахер[en] (в. о.)
Ганке Брюїнс Слот
Лідер Християнсько-демократичного заклику
11 грудня 2020 — 14 серпня 2023
ПопередникГюго де Йонґе[en]
НаступникГенрі Бонтенбаль[en]
Міністр фінансів
26 жовтня 2017 — 10 січня 2022
Прем'єр-міністрМарк Рютте
ПопередникЙерун Дейсселблум
НаступникСіґрід Кааґ
Сенатор Нідерландів
7 червня 2011 — 26 жовтня 2017
Член Палати представників Нідерландів
31 березня 2021 — 10 січня 2022
Народився30 вересня 1975(1975-09-30) (49 років)
Еде, Гелдерланд, Нідерланди
Відомий якполітик, адвокат, колумніст
Місце роботиShell[1], McKinsey & Company[1] і Procter & Gamble[1]
КраїнаНідерланди
Alma materЛейденський університет
Політична партіяХристиянсько-демократичний заклик
БатькоJoost Hoekstrad[1]
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
 Медіафайли у Вікісховищі

Вопке Бастіан Гукстра (нід. Wopke Bastiaan Hoekstra; нар. 30 вересня 1975, Беннеком, Нідерланди) — нідерландський політик, член Християнсько-демократичного заклику (CDA). Заступник прем'єр-міністра Нідерландів та міністр закордонних справ із 10 січня 2022 до 1 вересня 2023 року в четвертому уряді Марка Рютте[2]. Міністр фінансів у третьому кабінеті Рютте з 26 жовтня 2017 до 10 січня 2022 року. Раніше був членом Сенату (2011—2017)[3] та заступником голови фракції CDA.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вивчав право в Лейденському університеті, а також отримав освіту з історії. У Лейдені він був мером Мінерви.[4] У 2000 році вивчав право та міжнародну політику в Римі, а в 2005 році отримав ступінь MBA в INSEAD у Фонтенбло та Сінгапурі.[5]

До початку політичної кар'єри Гукстра був партнером у консалтинговій компанії McKinsey та головою наглядової ради музею Scheepvaartmuseum, працював у Shell у Берліні, Гамбурзі та Роттердамі.[6]

Для CDA він, серед іншого, був членом правління департаменту Амстердама. У 2011 році Гекстра балотувався на виборах в Сенат, його було обрано 7 червня 2011 року. 6 грудня 2011 року Гекстра виступив зі своєю першою промовою. Потім він займався, серед іншого, законопроєктами про державну пенсію та національну поліцію. Як член Сенату, Гукстра, серед іншого, брав активну участь у фінансовому комітеті.

Гукстра також був речником під час обговорення єдиного законопроєкту в період 2015—2019 років, згідно з яким прийняли так званий «Закон Ван Нотена», де йшлося про те, що партії рідко або ніколи не голосують у Сенаті інакше, ніж у Палаті представників. Він також був єдиним сенатором CDA, який проголосував за законопроєкт про дозвіл батьківства лесбійських пар.[7]

У 2016 році очолював комітет, який розробив передвиборчу програму CDA для виборів до Палати представників 2017 року. У тому ж році він був другим наймолодшим у топ-200 списку найвпливовіших нідерландців.

Міністерство

[ред. | ред. код]

26 лютого 2019 року Вопке Гукстра оголосив, що під його наглядом Нідерланди придбали додаткові частки Air France-KLM. Метою було створення пакету акцій, рівного розміру пакету Франції, і таким чином мати можливість мати більший вплив на компанію.[8] Пізніше Гукстру критикували за покупку в зв'язку з тим, що він не повідомив Палату представників заздалегідь, порушуючи законодавство про бюджет.[9] Вартість пакету акцій впала на 500 млн євро.

Тривалий час Гукстра розглядався як основний кандидат на керівника партії CDA та лідера партії на виборах до Палати представників 2021 року. 17 червня 2020 року він зазначив у своєму інтерв'ю, що не буде кандидатом на виборах до внутрішнього керівництва в рамках CDA. Він бачить себе більше менеджером, ніж професійним політиком.[10]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Гукстра заручений із Ліселот, вони мають чотирьох дітей, живуть у Буссумі.[11]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (Україна, 23 серпня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі.[12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Drimmelen C. v. Broer Maarten over Wopke Hoekstra: 'Als klein jongetje was hij al fanatiek' — Het Financieele Dagblad, 2021.
  2. ↑ New Cabinet to be announced Jan. 10 with De Jonge out as Health Min., Hoekstra no longer Finance Min. NL Times (англійською) . 30 грудня 2021. Процитовано 14 січня 2022.
  3. ↑ Eerste Kamer der Staten Generaal. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  4. ↑ De komende jaren heb je met deze minister van Financiën te maken. De Ondernemer (нід.). 9 november 2017. Архів оригіналу за 13 червня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  5. ↑ Minister Wopke Hoekstra, de nieuwe golden boy van het CDA. Het Parool. 9 november 2017. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 26 april 2020.
  6. ↑ Jelle Brandsma (9 листопада 2017). Degelijkheid is een deugd, vindt Wopke Hoekstra, en saaiheid ook. Trouw (нід.). Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 4 грудня 2020. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  7. ↑ Minister Wopke Hoekstra, de nieuwe golden boy van het CDA. Het Parool. 9 november 2017. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 26 april 2020.
  8. ↑ Staat neemt belang in holding Air France-KLM. NRC Handelsblad. 26 februari 2019. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 26 april 2020.
  9. ↑ Ambtenaren waarschuwden Hoekstra: aankoop aandelen Air France-KLM onrechtmatig. de Volkskrant. 17 december 2019. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 26 april 2020.
  10. ↑ Wopke Hoekstra geen kandidaat voor CDA-leiderschap [Архівовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.], De Telegraaf, 17 juni 2020.
  11. ↑ Peter Olsthoorn (2017-12). Wopke Hoekstra: van pompbediende tot minister van Financiën. Intermediair (нід.). Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 4 грудня 2020.
  12. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 595/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вопке_Гукстра&oldid=40339606