Уго Льоріс
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 26 грудня 1986 (37 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Ніцца, Франція | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 188 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 82 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Франція[1]
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Лос-Анджелес»
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 1997–2005 | «Ніцца»
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
Уго́ Льорі́с (фр. Hugo Lloris, нар. 26 грудня 1986, Ніцца, Франція) — французький футболіст, воротар клубу «Лос-Анджелес».
Чемпіон світу 2018 року та фіналіст Євро-2016 у складі збірної Франції.
Вихованець футбольної школи клубу «Ніцца» з рідного міста. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2005 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 78 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Ніцци», молодий гравець вже був основним голкіпером команди.
До складу ліонського «Олімпіка» приєднався 2008 року. Вартість трансферу склала €8,5 млн. Отримав 1 номер у команді.
Дебютував за клуб 10 серпня 2008 року в матчі проти «Тулузи». Відстояв матч без голів у свої ворота. Далі йому вдалося продовжити цю серію. Зіграв 27 матчів, 16 з яких були «сухими». Уго був визнаний найкращим воротарем Ліги 1 і потрапив у її символічну збірну.
20 грудня Льоріс зайняв третє місце після Ніколя Анелька і Йоанна Гуркюффа в голосуванні за звання найкращого гравця країни за версією France Football 2009 року.
Перший «сухий» матч у Лізі чемпіонів зіграв проти мадридського «Реала». Згодом Льоріса знову було визнано найкращим воротарем ліги.
2010 року Льоріс був номінований на звання найкращого воротаря року за версією УЄФА, але програв цю нагороду Жуліо Сезару з «Інтернаціонале».
31 серпня 2012 року перейшов до англійського клубу «Тоттенгем Готспур» за 10 мільйонів євро з можливістю для ліонського клубу отримати ще 5 мільйонів у вигляді бонусів, а також 20% від суми наступного трансферу воротаря. У лондонському клубі француз витіснив зі стартового складу Бреда Фріделя, який на той момент був володарем непересічного досягнення — виходив на поле у 310 матчах Прем'єр-ліги поспіль.
Льоріс швидко став ключовою фігурою в «Тоттенгемі», влітку 2014 року подовжив свій контракт з клубом на п'ять років, а наприкінці 2016 року уклав нову угоду терміном дії до 2022 року. Після того, як влітку 2015 року лондонський клуб залишив Юнес Кабул, Льоріса було призначено капітаном команди.
Протягом 2006—2008 років залучався до складу молодіжної збірної Франції. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.
2008 року захищав кольори другої збірної Франції. У складі цієї команди провів 2 матчі.
Того ж 2008 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Швидко став основним воротарем французької національної команди, а вже наприкінці 2010 року уперше отримав в ній капітанську пов'язку.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2010, чемпіонату Європи 2012, чемпіонату світу 2014 та чемпіонату Європи 2016 року. На останньому, домашньому для французів турнірі вивів команду до фіналу змагання, в якому завдяки єдиному голу перемогу святкували її суперники, збірна Португалії.
Чемпіонат світу з футболу 2018 року у Росії став для Льоріса третім та найуспішнішим у кар'єрі. Збірна Франції дійшла до фіналу, де з рахунком 4:2 переграла збірну Хорватії, а Уго Льоріс із партнерами по збірній стали чемпіонами світу.
Станом на 24 травня 2021 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2005–06 | «Ніцца» |
Л1 | 5 | -5 | КФ+КЛ | 1+5 | -3 + -3 | - | - | - | - | - | - | 11 | -11 |
| 2006–07 | Л1 | 37 | -37 | КФ+КЛ | 0 | -0 | - | - | - | - | - | - | 37 | -37 | |
| 2007–08 | Л1 | 30 | -24 | КФ+КЛ | 0 | -0 | - | - | - | - | - | - | 30 | -24 | |
| Усього за «Ніццу» | 72 | -66 | 6 | -6 | - | - | - | - | 78 | -72 | |||||
| 2008–09 | «Олімпік» (Ліон) |
Л1 | 35 | -27 | КФ+КЛ | 2+0 | -0 | ЛЧ | 8 | -16 | СФ | 1 | -0 | 46 | -43 |
| 2009–10 | Л1 | 36 | -33 | КФ+КЛ | 2+0 | -3 | ЛЧ | 14[2] | -12[3] | - | - | - | 52 | -48 | |
| 2010–11 | Л1 | 37 | -40 | КФ+КЛ | 2+0 | -1 | ЛЧ | 8 | -14 | - | - | - | 47 | -55 | |
| 2011–12 | Л1 | 36 | -49 | КФ+КЛ | 4+3 | -2 + -4 | ЛЧ | 10[2] | -14[3] | - | - | - | 53 | -69 | |
| серп. 2012 | Л1 | 2 | -2 | КФ+КЛ | - | - | ЛЄ | - | - | СФ | 1 | -2 | 3 | -4 | |
| Усього за «Олімпік» (Ліон) | 146 | -151 | 13 | -10 | 40 | -56 | 2 | -2 | 201 | -219 | |||||
| серп. 2012–13 |  «Тоттенгем Готспур» |
ПЛ | 27 | -29 | КА+КЛ | 0+1 | -2 | ЛЄ | 5 | -3 | - | - | - | 33 | -34 |
| 2013–14 | ПЛ | 37 | -50 | КА+КЛ | 1+1 | -2 + -2 | ЛЄ | 6[4] | -4 | - | - | - | 45 | -58 | |
| 2014–15 | ПЛ | 35 | -48 | КА+КЛ | 0+1 | -2 | ЛЄ | 8[2] | -5[5] | - | - | - | 44 | -55 | |
| 2015–16 | ПЛ | 37 | -34 | КА+КЛ | 0 | -0 | ЛЄ | 9 | -11 | - | - | - | 46 | -45 | |
| 2016–17 | ПЛ | 34 | -24 | КА+КЛ | 1+0 | -4 | ЛЧ+ЛЄ | 6+2 | -6 + -3 | - | - | - | 43 | -37 | |
| 2017–18 | ПЛ | 36 | -35 | КА+КЛ | 0 | -0 | ЛЧ | 7 | -8 | - | - | - | 43 | -43 | |
| 2018–19 | ПЛ | 33 | -33 | КА+КЛ | 0 | -0 | ЛЧ | 11 | -15 | - | - | - | 44 | -46 | |
| 2019–20 | ПЛ | 21 | -21 | КА+КЛ | 2 | -3 | ЛЧ | 4 | -13 | - | - | - | 27 | -37 | |
| 2020–21 | ПЛ | 38 | -45 | КА+КЛ | 5 | -8 | ЛЄ | 5 | -6 | - | - | - | 48 | -59 | |
| Усього за «Тоттенгем Готспур» | 298 | -319 | 12 | -23 | 63 | -74 | - | - | 373 | -416 | |||||
| Усього за кар'єру | 536 | -536 | 31 | -39 | 103 | -130 | 2 | -2 | 672 | -707 | |||||
Станом на 31 березня 2021 року
Франція
- Чемпіон Європи (U-19): 2005
- Чемпіон світу: 2018
- Віцечемпіон світу: 2022
- Віце-чемпіон Європи: 2016
- Переможець Ліги націй УЄФА: 2021-22
- Володар кубка Франції:
- Володар Суперкубка Франції:
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уго Льоріс
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
 | |
|---|---|
| Спорт | Ас · BDFA · BDFutbol · ESPN FC · eu-football.info · FBref · Footballdatabase.eu · Kicker.de · Kooora · L'Équipe · Munzinger Sport · National-Football-Teams.com · PlaymakerStats.com · So Foot · Soccerbase.com · Soccerway · Transfermarkt.de · worldfootball.net · ФІФА |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | BNF: 177578844 · CONOR.SI: 193293411 · Freebase: /m/027wjbx · ISNI: 0000000468597405 · VIAF: 14153651629455781120 |
- Народились 26 грудня
- Народились 1986
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Гравці збірної Франції з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2010
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2014
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2016
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Чемпіони світу з футболу
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2020
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2022
- Уродженці Ніцци
- Французькі футболісти
- Футбольні воротарі
- Гравці молодіжної збірної Франції з футболу
- Футболісти «Ніцци»
- Футболісти «Олімпіка» (Ліон)
- Футболісти «Тоттенгем Готспур»
- Футболісти «Лос-Анджелеса»
- Французькі футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери у США
- Футболісти, які зіграли 100 і більше матчів за збірну