Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тернопільський обласний історико-меморіальний музей політичних в'язнів
Muzei-politviazniv-8898.jpg
Розташування м. Тернопіль
Адреса вул. Коперника, 1
Засновано 14.10.1996
Відкрито 14.10.1996
Режим роботи 10:00 - 17:00
Директор Святослав Кравчук
Куратор Ігор Олещук, Орест Савка

CMNS: Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів на Вікісховищі

Музей політичних в'язнів — історико-меморіальний музейний заклад у місті Тернополі. Діє від 14 жовтня 1996.

Засновник — Інститут національного відродження України та Тернопільська обласна спілка політв'язнів і репресованих України. Директор — Уляна Рикун, старші наукові працівники Ігор Олещук та Орест Савка, співробітники Мирослав Чорномаз та Ігор Гуралевич.

Історія музею[ред.ред. код]

«Історико-меморіальний музей політичних в'язнів», як відділ Тернопільського обласного краєзнавчого музею відкрито й освячено 14 жовтня 1996 року на свято Покрови Пресвятої Богородиці. Ідея створення музею належить краєзнавцю, археологу, директору Інституту національного відродження — Ігорю Ґереті. Його підтримали колишній директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею Венедикт Лавренюк, обласна Спілка політв'язнів і репресованих та обласне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса. Власне тоді і було відкрито першу експозицію, яка розміщувалась лише у кількох камерах.

Станом на сьогодні виставкові зали музею розміщені у 28-ми камерах колишнього слідчого ізолятора радянської спецслужби. Будівля, в якій знаходиться музей, розміщена на вул. Коперника, 1 та була побудована на базі підвалів будинків XVII та XIX століть у 1944—1947 роках німецькими військовополоненими.

Так, згідно із штатним розкладом, станом на 15 травня 1944 року (тобто через місяць, після вступу червоноармійців до Тернополя) установа, яка розміщувалась у цій будівлі мала назву Управління НКДБ по Тернопільській області і нараховувала 9 підрозділів Управління та 38 районних. Внутрішня тюрма відносилась до Адміністративно-господарського відділу (АГВ) і нараховувала 31-у штатну одиницю.

Власне згадана будівля перестала використовуватись як приміщення для спецслужби у 1986 році, а сама внутрішня тюрма, розпочинаючи із кінця 1970-х — початку 1980-х, втратила своє функціональне призначення.

Важливо відзначити, що перед «виселенням» спецслужби із цього приміщення всі стіни камер були старанно замальовані та поштукатурені. Камери музею відкривались у кілька етапів, у зв'язку із тим, що перед від'їздом у в'язниці було зведено ряд стін, які відділяли одну частину в'язничного коридору від іншої. Та завдяки спогадам політв'язнів і посильній роботі працівників музею, врешті вдалось відновити автентичний вигляд внутрішньої тюрми.

Експонати[ред.ред. код]

Серед експонатів — карта СРСР із зазначенням місць розташування спеціальних таборів, копія посмертної маски Степана Бандери, автентичний бронежилет Ярослава Стецька, стенди життєписів керівників збройного підпілля: Дмитра Клячківського, Омеляна Польового, Василя Сидора, Романа Шухевича та інших, речі політв'язнів, фотографії та біографії провідників ОУН і УПА, листівки 19401950, світлини з унікального фотоархіву УПА, знайденого 1999 в Івано-Франківській області, матеріали про репресії 1939—1941 у Західній Україні.

З ініціативи працівників музею виготовлено й встановлено барельєф на вулиці Омеляна Польового і присвячену жертвам політрепресій 1945—1986 пам'ятну стелу на фасаді будинку колишнього управління КДБ (2000), впорядковано могили УСС у Тернополі та інше.

Світлини[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Тернопільський музей політв'язнів на YouTube. // Спілка офіцерів. — 2012. — 23 грудня.
Nuvola apps kaboodle.svg Двір музею політичних в'язнів та репресованих став патріотичним на YouTube. // Телеканал TV-4. — 2014. — 11 вересня.
Nuvola apps kaboodle.svg Про політв'язнів з Тернопільщини відкрили виставку на YouTube. // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 23 серпня.