Вулиця Крехівська (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Крехівська
Львів
Вхід до ресторану в наріжнику будинку на вул. Ненцького, 11 (світлина до 1939 року)
Вхід до ресторану в наріжнику будинку на вул. Ненцького, 11 (світлина до 1939 року)
Вхід до ресторану в наріжнику будинку на вул. Ненцького, 11 (світлина до 1939 року)
Місцевість Клепарів
Район Шевченківський
Назва на честь села Крехів
Колишні назви
Ненцького, Базарна бічна
польського періоду (польською) Nenckiego
радянського періоду (українською) Ненцького, Базарна бічна
Загальні відомості
Протяжність 96 м
Координати початку 49°50′51″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д. / 49.847528° пн. ш. 24.02028° сх. д. / 49.847528; 24.02028
Координати кінця 49°50′51″ пн. ш. 24°01′08″ сх. д. / 49.847667° пн. ш. 24.019000° сх. д. / 49.847667; 24.019000
поштові індекси 79007[1]
Транспорт
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 2—11[2]
Поштові відділення ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова віденська сецесія[3]
Комерція магазини: електротоварів «Верден», жіночого одягу «Бажена», білизни та трикотажу «Світлана», «Солодощі»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r7517336
Мапа
Мапа

Вулиця Крехівська — вулиця у Шевченківському районі міста Львова, в місцевості Клепарів. Сполучає вулиці Джерельну та Базарну[4][5].

Історія[ред. | ред. код]

Нинішню вулицю Крехівську проклали на початку XX століття[6][7]. У 1913 році вулиця отримала назву Ненцького, на честь учасника січневого повстання 1863 року, польського хіміка, лікаря та фізіолога Марцелія Ненцького, у 19501993 роках — вулиця Базарна бічна. Сучасну назву вулиця отримала у 1993 році, на згадку про село Крехів, відоме своїм монастирем[8].

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця Крехівська забудована три- та чотириповерховими житловими будинками початку XX століття з елементами у стилі сецесії[9].

Будинки № 1, 2, 3, 5, 7 — триповерхові кам'яниці, збудовані близько 1905 року та прикрашені у стилі декоративної сецесії[7]. У 1910-х роках власником будинку № 7 був Арон Уріх[10], у 1930-х роках власниками були Маркус Тейтелбаум та спілка[11]. За незалежної України на першому поверсі містяться перукарня «Леді», магазини екіпірування, одягу і взуття «Козак» та дитячого одягу.

№ 4 — триповерхова кам'яниця, зведена на початку XX століття. Асиметричний п'ятивіконний фасад декорований у стилі геометричної сецесії та прикрашений двома балконами у стилі необароко, розташованими над вхідною брамою на лівій вісі фасаду[7].

№ 6 — триповерховий житловий будинок, зведений на початку XX століття у стилі сецесії. Фасад симетричний, дев'ятивіконний, декорований у стилі історизму: пілястри коринфського ордеру обрамляють центральну вісь та фланкують фасад, головний вхід та краї фасаду на першому поверсі прикрашені маскаронами у вигляді лев'ячих голів[7]. У 1930-х роках власником будинку був Саломон Барт[11]. За польських часів на першому поверсі містилися пекарні Аустера та Цаґельгайма, на початку XXI століття — магазин електротоварів «Верден»[3].

№ 8 — триповерховий житловий будинок, зведений 1910 року у стилі раціональної постсецесії[7]. У 1930-х роках власниками будинку були Еліяш та Сара Фухси[11]. За незалежної України в будинку міститься заклад з наданням послуг встановлення та ремонту сантехніки «Сантехсервіс Плюс».

№ 10, 11 — наріжні чотириповерхові кам'яниці 1910-х років, декоровані у стилі постсецесії[7]. У 1930-х роках власниками будинку № 11 були Самуель, Хайм та Матильда Фрьонкелі[11]. У міжвоєнний період в будинку працювала слюсарна майстерня «Byt»[3], у наріжнику будинку містився ресторан. На початку XXI століття на першому поверсі будинку містяться магазини жіночого одягу «Бажена» та білизни і трикотажу «Світлана», а у наріжнику — магазин «Солодощі».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 9 листопада 2023.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 листопада 2023.
  3. а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 423.
  4. Вулиця Крехівська. maps.google.com. Google Maps. Процитовано 4 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. Вулиця Крехівська. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 4 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Вулиці Львова, 2017, с. 401.
  7. а б в г д е Довкола Високого Замку, 2010, с. 117.
  8. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 31.
  9. Вулиці Львова, 2017, с. 402.
  10. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 322.
  11. а б в г Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…Dział IV: Wykaz domów w mieście Lwowie… — S. 53.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Вулиця Крехівська (Львів)