Вулиця Генерала Олександра Грекова (Львів)

Вулиця Генерала Олександра Грекова Львів
Місцевість	Клепарів
Район	Шевченківський
Назва на честь	Олександра Грекова
Колишні назви
Арцишевського, Стеценкоґассе, Транспортна
польського періоду (польською)	Krzysztofa Arciszewskiego
радянського періоду (українською)	Транспортна
радянського періоду (російською)	Транспортная
Загальні відомості
Протяжність	160 м
Координати початку	49°51′00″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д.
Координати кінця	49°51′05″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д.
поштові індекси	79007
Транспорт
Рух	односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1—6, 8
Медичні заклади	стоматологічна клініка «Kaznokh Clinic»
Поштові відділення	ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)
Забудова	класицизм, історизм 1890-х, конструктивізм 1930-х
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r3479105
Мапа

Вулиця Генерала Олександра Грекова — вулиця у Шевченківському районі міста Львова, у місцевості Клепарів. Сполучає вулиці Ветеранів та Батуринську.

Історія

Вулиця прокладена у 1890-х роках, під час будівництва комплексу казарм Галицького піхотного полку. Авторами проєкту стали архітектори Альфред Каменобродський та Наполеон Лущкевич.

Першу офіційну назву — Арцишевського (пол. Arciszewskiego) — вулиця отримала у 1895 році, на честь польського військового діяча Кшиштофа Арцішевського. У часи німецької окупації Львова, з 1943 року по липень 1944 року мала назву Стеценкогассе (нім. Stezenkogasse), на честь українського композитора Кирила Стеценка. Після Другої світової війни, вже за радянських часів у 1946 році вулицю перейменували на Транспортну. Сучасну назву вулиця має з 1991 року, на пошану командувача Української галицької армії, генерала Олександра Грекова.

Забудова

У житловій забудові вулиці Генерала Олександра Грекова переважають стилі класицизм, історизм 1890-х та конструктивізм 1930-х років.

№ 1 — одноповерхова будівля колишнього кінного манежу, зведена у 1889—1891 роках за проєктом архітектором Юліуша Гохберґера у стилі історизму з елементами італійського ренесансу для потреб 95-го полку піхоти та 11-го трайн-дивізіону (транспортного або ж обозного підрозділу 11-го армійського корпусу) у складі сухопутних військ Збройних сил Австро-Угорщини. У квітні 1915 року, під час візиту до Львова російського імператора Миколи II, будівлю манежу переобладнали під православну церкву для здійснення урочистого молебню, який відбувся 22 квітня. У 1950-х роках колишній кінний манеж переобладнали на палац спорту спортивного клубу ПрикВО (СКА). У 1960 році площу палацу спорту розширили шляхом добудови нового двоповерхового корпусу до західного фасаду головної будівлі, в якому розташували два зали: великий, призначений переважно для гри в гандбол і мініфутбол; малий, яким послуговуються важкоатлети. Починаючи від 1962 року, споруда була домашньою змагальною ареною гандбольної команди СКА, яка виступала у вищій лізі Чемпіонату СРСР. Нині — універсальний спортивний зал навчально-спортивної бази літніх видів спорту.

№ 2, 4, 6 — прибуткові будинки, зведені у 1890-х роках. На першому поверсі будинку № 2 міститься приватна стоматологічна клініка «Kaznokh Clinic».

№ 3, 5 — двоповерхові будинки, зведені у 1890-х роках за проєктом архітектором Альфреда Каменобродського і складали частину комплексу казарм. Фасади будинків прикрашені барельєфами із гербами Львова австрійського періоду. У будинку № 3 за часів СРСР містився універсам управління торгівлі Прикарпатського військового округу.

№ 8 — великий чотириповерховий комплекс так званих «Міських будинків», зведений у 1929 році архітектором Збігневом Жепецьким у стилі конструктивізму між нинішніми вулицями Генерала Олександра Грекова, Єрошенка та Джерельною. В комплексі передбачено три внутрішніх подвір'я та дві вхідних брами. Помешкання тут невеликі — однокімнатні, з кухнями і туалетами. Головною метою імовірно було надати квартири якнайбільшій кількості мешканців. Архітектор розробив два варіанти фасадів, але через відсутність достатніх коштів влада обрала надзвичайно пуристичне рішення. Єдиною окрасою будинку є центральний вхід від вулиці Джерельної: аркова брама, розміщена у двоповерховому об'ємі, веде до наскрізного проїзду. За радянських часів тут містилася лазня № 7. Комплекс будинків внесений 18 січня 2021 року до Державного реєстру нерухомих пам'яток місцевого значення під охоронним № 4301-Лв.

Джерела

• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 31. — 200 прим. — ISBN 966-7292-78-9.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Грекова вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 408, 409. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
• Мельник І. В. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 100 прим. — ISBN 978-966-2154-32-0.

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Вул. Генерала Грекова (Львів)

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Генерала Олександра Грекова. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 4 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)