Вулиця Софії Яблонської
| Вулиця Софії Яблонської Львів | |
|---|---|
-1.JPG) Вигляд на вулицю Софії Яблонської з вулиці Замарстинівської | |
| Місцевість | Підзамче |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Софії Яблонської |
| Колишні назви | |
| Панєнська (Юнгфанґассе), Панєнська, Заводська | |
| австрійського періоду (українською) | Юнгфанґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Jungfern Gasse |
| польського періоду (польською) | Panieńska |
| радянського періоду (українською) | Заводська |
| радянського періоду (російською) | Заводская |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 450 м |
| Координати початку | 49°51′13″ пн. ш. 24°01′41″ сх. д. / 49.8537111° пн. ш. 24.0283250° сх. д.Координати: 49°51′13″ пн. ш. 24°01′41″ сх. д. / 49.8537111° пн. ш. 24.0283250° сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′16″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.8544611° пн. ш. 24.0339806° сх. д. |
| поштові індекси | 79019[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній (від вулиці Замарстинівської) |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—9, 11—17, 19, 22, 24, 26, 26а, 30, 30а, 31, 32, 34, 36, 38, 39—41, 43, 45[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 9, 11[3] |
| Державні установи | ДП «Львівстандартметрологія» |
| Медичні заклади | медичний центр Святої Параскеви, ветеринарна клініка «Eurovet» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
| Забудова | класицизм, сецесія, конструктивізм, промислова забудова[4] |
| Підприємства | Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури «РЕМА» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Софії Яблонської у Вікісховищі | |
Ву́лиця Софії Яблонської — вулиця в Шевченківському районі Львова, в місцевості Підзамче, що прямує від вулиці Замарстинівської (між вулицями Гайдамацькою і Ткацькою) на північний схід та схід до вулиці Жовківської. Прилучаються вулиці Лобачевського та Бориславська.
Назва[ред. | ред. код]
-2.JPG)
У 1766—1944 роках мала назву — вулиця Панєнська (або на австрійський манер — Юнгфанґассе), на честь сестер Василіянок, чий монастир розташовувався неподалік. У 1944 році вулиця отримала сучасну назву — Заводська, через значну кількість промислових підприємств, розташованих на ній та сусідній вулиці Ткацькій.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 серпня 2022 року вулицю Заводську перейменовано на вул. Софії Яблонської, на пошану української та французької письменниці, журналістки, мандрівниці, фотографині Софії Яблонської[5].
Забудова[ред. | ред. код]
Вулиця Софії Яблонської забудована житловими, переважно 2- і 3-поверховими, будинками, зведеними наприкінці XIX — на початку XX століття у стилях класицизм, віденська сецесія, конструктивізм, а також присутня промислова забудова[4]. Декілька будинків внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
Будинки[ред. | ред. код]
№ 3 — у подвір'ї будинку за проєктом будівничого Анджея Ґоломба 1897 року збудована синагога «Зіхрон Йосеф» або «Барахс шул» на замовлення керівника однойменної громади Йозефа Бараха. До наших днів не збереглася[6].
№ 5 — на початку XX століття власником будинку був Міхал Костецький[7].
№ 7 — за Польщі тут містилася фабрика мила Редера. Нині тут містяться відділення страхової компанії «Оранта», компанія з експрес оцінки нерухомості та медичний центр Святої Параскеви.
№ 8 — у міжвоєнний період в будинку містилася мала фабрика рослинних жирів «Еукос»[4]. Від радянських часів за цією адресою містилася станція технічного обслуговування автомобілів «Асторія», а від часів незалежності ще й салон краси «Аваре». Нині тут розташована ветеринарна клініка «EuroVet»[8], пральня «Пані» та аптечна крамниця мережі «Подорожник».
№ 9 — житловий будинок. Тут у міжвоєнний період розташовувалося асфальтне підприємство Адольфа Фрухта та хімічні товари «Колумбія» Віттльос[4]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 593/1-м[3].
№ 11 — житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 593/2-м[3].
№ 21/23 — тут у 1910 році відкрилася фабрика цукру, шоколаду та какао «Газет»[9]. Будівля фабрики була спроєктована архітектором Ізраелем Маркусом Собелем[10]. Фабрика «Газет» у 1940-х роках, після «націоналізації», отримала нову назву — кондитерська фабрика «Більшовик». 1962 року кондитерські фабрики «Більшовик», імені Кірова, Львівську кондитерську фабрику № 3 та Чортківську кондитерську фабрику об'єднано в одну — кондитерську фабрику «Червона троянда», яку 3 серпня того ж року перейменовано на «Світоч». При підприємстві працював фабричний клуб[4].
№ 24 — за Польщі в цьому будинку містилася ткальня «Плон»[4].
№ 25 — за цією адресою у міжвоєнний період містилися фабрика гнутих меблів Альбаха та магазин одягу «Прогрес»[4].
№ 26 — за Польщі тут працювала парфумерно-косметична фабрика «Diver Paris» Шенкеля[4]. Нині тут випробувальна лабораторія радіоелектронної апаратури та обчислювальної техніки ДП «Львівський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації»[11].
№ 27 — за цією адресою у міжвоєнний період містилася фабрика содової води Абраґама Брюкенштайна[12]. Нині цієї адреси не існує[4].
№ 30 — за цією адресою розташоване львівське комунальне транспортно-ремонтно-аварійне підприємство «Трап»[13].
№ 31 — за цією адресою розташований Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури «РЕМА». Підприємство розпочало свою діяльність 1 серпня 1944 року, на основі розпорядження ради Народних комісарів УРСР № 786 від 31 липня 1944 року, як завод дезінфекційного обладнання[14]. У лютому 2017 року в приміщенні колишнього заводу відкрився театр львівської театральної групи «Гершом»[15], а 9 вересня того ж року — відкрився коворкінг «Your Choice»[16]. Також тут працює майстерня «Zelenew» з переробки використаного пластику на нові речі[17], дизайн-бюро «Хочу до раю»[16], друкарня «MiniZavod»[18], хімчистка «Лавандерія»[19], пекарня «Сам Смак» та ще низка приватних компаній.
№ 36 — триповерховий чиншовий будинок, споруджений у 1895—1896 роках як Дім убогих ізраелітів Фундації імені Германа Гешелеса, за проєктом будівничого Анджея Ґоломба у стилі історизму. Раніше у центрі фасаду розміщувався напис польською «Dom ubogich izraelitów Fund. im. Hermana Heschelesa», розділений на дві частини — над вікнами третього і другого поверхів. Нині — житловий багатоквартирний будинок[20].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—19. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 5 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 26 лютого 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 9 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в г д е ж и к 1243 вулиці Львова, 2009, с. 485.
- ↑ Катерина Родак (18 серпня 2022). Депутати погодили перейменування ще 20 вулиць у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 18 серпня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Заводська, 3 — залишки синагоги «Зіхрон Йозеф». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 162.
- ↑ Офіційна сторінка ветклініки «EuroVet». eurovet.lviv.ua. Процитовано 9 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 54.
- ↑ Ар-Деко на вулиці Сліпого. varianty.lviv.ua. 14 серпня 2018. Процитовано 12 лютого 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Офіційна сторінка ДП «Львівський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації». semesta.lviv.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 44.
- ↑ Комунальні підприємства м. Львова. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 9 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Історія Львівського заводу радіоелектронної медичної апаратури «РЕМА». rema.com.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ Ольга Перехрест (18 січня 2017). На львівському заводі покажуть експериментальну театральну виставу. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 9 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Мар'яна Вербовська (25 липня 2017). У Львові активісти відкриють перший екоковоркінг у старому заводі. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 9 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Ольга Грамчук (13 червня 2017). А чим стане кришечка?. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 9 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ MiniZavod. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 2 травня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Офіційний сайт хімчистки «Лавандерія». lavanderia.com.ua. Процитовано 2 травня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Ольга Заречнюк. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Заводська, 36 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 484—485. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 22, 88, 115. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 414, 415. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Заводська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| ||||||||
| |||||||||||||