Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2020-07-24

Фауна Албанії 8—3—0

Пропонує: Статтю створено в рамках конкурсу Європейська весна 2020, повністю оригінальна, навіть інтервікі нормальної нема. Хочеться зробити приклад оформлення статей з фауни країн, у нас десь з дюжину таких уже створено, але багато ще попереду. Дуже вдячний усім учасниками попередніх обговорень на сторінці рецензування та в обговоренні проєкту Біологія, завдяки яким стаття стала набагато краще. Прошу покритикувати її ще, щоб вийшов дійсно зразок.--Brunei (обговорення) 16:48, 12 липня 2020 (UTC)

За кого/що				%за	Початок	Тривалість	Статус	Закінчення
Фауна Албанії	8	3	0	72.73%	12 липня 2020	12 днів	завершене	24 липня 2020

•  За:

1. --Brunei (обговорення) 16:48, 12 липня 2020 (UTC)
2. --Mariupolianus (обговорення) 19:50, 12 липня 2020 (UTC)
3. -- Підтримую. В. Николов (обговорення)
4. --Олег (обговорення) 16:46, 14 липня 2020 (UTC)
5. --Олексій Мажуга (обговорення) 17:41, 15 липня 2020 (UTC)
6. --Sehrg (обговорення) 21:54, 15 липня 2020 (UTC)
7. --Arxivist (обговорення) 17:42, 21 липня 2020 (UTC)
8. Стаття значно доопрацьована, враховані побажання, дрібні зауваження, які майже не впливають на сприйняття, можна виправити. --Submajstro (обговорення) 11:37, 23 липня 2020 (UTC)

•  Проти:

1. Хочеться побачити більше інформації. Низка голосів у розділі «за» не пов'язані з оцінкою самої статті, а викликані позавікіпедійними мотивами. --Old Navy 07:43, 13 липня 2020 (UTC)

   Доброзичливий підхід до колег передбачає конкретику. Тож, 1) якої саме інформації, на Вашу думку, бракує статті; 2) свої підозри, позбавлені доказів, треба лишати при собі. В. Николов (обговорення) 08:30, 13 липня 2020 (UTC)

   (персональний випад приховано) Варто нарешті прикінчити принцип голосування тут і зробити обоговорення, яке підбиватиме адмін, людина, якій спільнота довірила такі права. Так воно є в усіх нормальних розділах. Це унеможливить усілякі ситуації з агітацією своїх за чи проти.--З повагою, TnoXX ^parle! 09:05, 13 липня 2020 (UTC)

   @В. Николов: дякую, що нагадали пану TnoXX і К° про доброзичливий підхід. Brunei, по суті: в даному конкретному випадку, ми говоримо про повноту (про якісну сторону я ще не говорив) — ось нормальний варіант ... Brunei, фауна Балкан і Адріатики вивчена добре, дуже добре. Є джерела, є регіон — аналізуйте, вибирайте, перекладайте, пишіть. Зараз стаття нікудишня. Це факт (update 17/07/2020) --Old Navy 14:16, 13 липня 2020 (UTC)

   Ізраїль - це високотехнологічна країна з передовою наукою та невеликою територією, населена людиною впродовж усього історичного часу. Натомість Албанія має значно багатшу фауну, має дуже слабку науку й була малодоступна для іноземних дослідників упродовж століть. А з писемністю ілірійців проблеми, тому ми погано знаємо навіть історію людей на цій території, не те що тварин. Наразі в статті зібрані майже всі доступні узагальнюючі наукові джерела по темі. Але я гляну, що можна запозичити з того перекладу, а також екстрагувати з джерел більше деталей.--Brunei (обговорення) 14:34, 13 липня 2020 (UTC)

2. Розділи «Інвазивні види» та «Історія досліджень» виглядають як писані нашвидкуруч. --Юрко (обговорення) 08:07, 13 липня 2020 (UTC)

   Історія досліджень погано вивчена та мало представлена в джерелах. А що б Ви пропонували додати до розділу «Інвазивні види»? Можна всі їх перелічити, але це буде забагато.--Brunei (обговорення) 18:24, 14 липня 2020 (UTC)

   ТакІсторію суттєво доповнено.--Brunei (обговорення) 20:05, 15 липня 2020 (UTC)

3. Хотілося б назвати статтю лаконічною, та вона попросту замала. —NachtReisender (обговорення) 22:12, 13 липня 2020 (UTC)

   Чого не вистачає? Можна спробувати перелічити 15600 видів, тоді буде велика. Але чи читабельна?--Brunei (обговорення) 16:30, 14 липня 2020 (UTC)

   @NachtReisender: якими критеріями Ви керуєтесь? Яка має бути, щоб була не замала?--Олег (обговорення) 16:46, 14 липня 2020 (UTC)

   Погляньмо на добру статтю про фавну країни в російській вікіпедії: фавна Ізраїлю. Дуже інформативно розписано біорізноманіття, докладно подано дані про ссавців, птахів, плазунів, земноводних, риб, членоножців, молюсків... Також цікавий історичний екскурс + вплив людини; багатий ілюстративний матеріал. Ця номінація, на мою думку, скидається радше на заміточку, а не на статусну статтю. —NachtReisender (обговорення) 17:06, 14 липня 2020 (UTC)

   Я вже відповів про фауну Ізраїлю - вона краще вивчена. З тими же птахами: в Ізраїлі бьордвотчерів повно, зокрема й туристів, а в Албанії любительські спостереження почали організовувати на початку 2010-х. Навіть у нацпарку Дів'яке-Караваста албанці моніторять свого улюбленого пелікана лише останні 10 років, бачать збільшення спостережень, але не знають - чи то пеліканів стало більше, чи-то людей з біноклями, які їх спостерігають. Гарного оглядового джерела по птахах Албанії взагалі немає. В Ізраїлі можна писати про кожний вид птаха (що, до речі, перенасичує ту статтю текстом, а до суті докопатися важко). У Ізраїлі 20% території - це природоохоронні території. В Албанії менше 7%, причому переважно на папері. Перелік можна продовжувати. Навіть фауна Північної Македонії описана краще, ніж албанська.--Brunei (обговорення) 17:40, 14 липня 2020 (UTC)

   Ізраїльська фавна дійсно може бути краще вивченою, та це ніяк не заважає конспективно описати тварин кожного наявного типу за прикладом російської вікі. Розділ «Заходи охорони» ну занадто вже короткий, а інформація про день пелікана не сприймається органічно. До речі, англійська стаття не претендує на статус, проте за своєю структурою і наповненням вона краща за нашу. —NachtReisender (обговорення) 18:15, 14 липня 2020 (UTC)

   У російській статті не конспект, а збірник усілякої інформації, а-ля "день пелікана" (Ви праві, воно там зайве). Я робив статтю за структурою хребетні-безхребетні-ендеміки з охороною всередині великих підрозділів. Крім того, заходи охорони в Албанії дуже обмежені. Навіть у нацпарку Ллогара час від часу полювали можновладці та іноземні багатії (до речі, додам до статті, але тут навожу як приклад слабкої охорони). Я не проти обговорити кращу структуру, місяць обговорювали перед цією номінацією, пропозицій не було. Які Ваші пропозиції? Дійсно бачу, що треба розширити птахів (міграції, гніздування), дещо додати по групах ссавців.--Brunei (обговорення) 19:39, 14 липня 2020 (UTC)

   Мої пропозиції я вже висловив вище. —NachtReisender (обговорення) 19:42, 14 липня 2020 (UTC)

   Зацитуйте, будь ласка, по структурі та доповненням. --Brunei (обговорення) 20:00, 14 липня 2020 (UTC)

   Ну от, зокрема: «...докладно подано дані про ссавців, птахів, плазунів, земноводних, риб, членоножців, молюсків...» —NachtReisender (обговорення) 20:08, 14 липня 2020 (UTC)

   Зробив усе, що міг, щодо плазунів і амфібій. Воно відповідає Вашим очікуванням?--Brunei (обговорення) 16:58, 15 липня 2020 (UTC)

   Дуже дякую, що прислухаєтеся до завважень! Стаття стала значно кращою. Деякі розділи досі здаються моєму дилетантському оку недописаними, але я довірюся спеціалістові, який каже, що тема недостатньо вивчена ;) Я дещо поредагував статтю сам, втім ці два моменти мене не заспокоюють:

   • Інформація про Червону книгу Албанії у преамбулі не сприймається органічно;
   • «Албанське орнітологічне товариство регулярно проводить обліки коловодних птахів на зимівлі та публікує результати з метою захисту птахів-мігрантів». Вважаю, що тут треба розписати доступніше.

   А так мені все подобається! —NachtReisender (обговорення) 21:29, 16 липня 2020 (UTC)

   Ну, так я ж тут не за медальку працюю, а дійсно хочеться зробити гарну статтю. Кажіть, що Вашому свіжому оку здається недописаним, будемо полірувати далі. Червона книга дійсно зайва, переніс до окремого розділу. Подивився я те товариство, щось воно не дуже й активне саме для охорони: переважно моніторинги англійською, для іноземців.--Brunei (обговорення) 17:12, 17 липня 2020 (UTC)

   Втішно чути, Брунею. На мій погляд, доповнення потребують розділи «Риби» та «Рідкісні види» (безхребетні). –NachtReisender (обговорення) 18:45, 17 липня 2020 (UTC)

   Так Зроблено Додав про хрящових (вони, сюрприз, не досліджені) та промислових риб. Трохи додав про рідкісних безхребетних, в розділі Ендеміки їх повно.--Brunei (обговорення) 16:20, 23 липня 2020 (UTC)

•  Утримуюсь:

• Зауваження:

1. • Територію країни за ландшафтами поділяють на приморську низовину на заході, гірські райони середини країни, низовини всередині країни - є захід, середина країни, а шо на решті;

     Переформулював.--Brunei (обговорення) 16:30, 14 липня 2020 (UTC)

   • виділено по одному виду ссавців, птахів та риб - чому не назвати ці види;

     Ці види названо в наступних реченнях. Але інформація про глобальний список (яка буда додана пізніше) порушує сприйняття — мабуть, її б краще приміткою... --Olvin (обговорення) 18:56, 12 липня 2020 (UTC)

   • сприяє географічній ізоляції популяцій та утворенню нових видів з малим ареалом - я чомусь вважаю, що видоутворення дуже рідкісне явище, а тут бурхливе;

     тут на мою думку зайве слово нових (вже утворилися ареали), чи малося на увазі, що деякі види постійно збираються в окремі ареали. --Submajstro (обговорення) 18:07, 17 липня 2020 (UTC)

   • була важкодоступна для європейських науковців - взагалі важкодоступне, це те й, що малопрохідна, напевне малося на увазі в плані обмеженості;

     Там і зараз не завжди є нормальні дороги, а в османські часи взагалі дістатися було важко. Тому й так, і так.--Brunei (обговорення) 17:52, 14 липня 2020 (UTC)

   • чи не можна назвати угорських науковців --Submajstro (обговорення) 17:36, 12 липня 2020 (UTC)

     Додав трохи.Так--Brunei (обговорення) 18:17, 14 липня 2020 (UTC)

   • Приблизно третина всіх видів жуків турунів (понад 160 видів) Албанії трапляються тільки в цій країні - тільки у Європі турунів декілька тисяч видів;

     Може так краще:

     • Приблизно третина всіх видів жуків турунів Албанії (понад 160 видів) трапляються тільки в цій країні

     --Olvin (обговорення) 18:56, 12 липня 2020 (UTC)

     Безумовно краще. Так--Brunei (обговорення) 17:52, 14 липня 2020 (UTC)

   • міг зберегтися лише в Албанії - чому так вважається;
   • Дослідники резонно припускають, що це число може зрости в найближчі роки - утворяться нові види, чи їх виявлять--Submajstro (обговорення) 18:01, 12 липня 2020 (UTC)

   Щодо третього зауваження: де ви прочитали про бурхливе видоутворення? Щодо шостого зауваження: читайте уважніше, бо не має значення скільки турунів у Європі чи світі. --Sehrg (обговорення) 18:32, 12 липня 2020 (UTC)

   «чому так вважається» - бо в інших місцях (у Греції) його вже давно ніхто не бачив.--Brunei (обговорення) 17:52, 14 липня 2020 (UTC)

   Так чому так не написати, що вид раніше був у сусідніх, але зараз там немає--Submajstro (обговорення) 18:07, 17 липня 2020 (UTC)

2. Як на мене, не вистачає зображення якось ссавця в статті (наприклад, Myotis capaccinii, який у Європі уразливий і чисельність зменшується). --Sehrg (обговорення) 18:25, 12 липня 2020 (UTC)

   Поки додав рекомендованого, подумаю ще, можливо ще видра доречна.--Brunei (обговорення) 20:05, 15 липня 2020 (UTC)

3. «При цьому вона залишається однією з найменш вивчених у Європі…» — мені здається, що краще конкретизувати, напр. так «станом на … вона залишається однією з найменш вивчених у Європі…» --Mariupolianus (обговорення) 19:50, 12 липня 2020 (UTC)

   ТакКонкретизував.--Brunei (обговорення) 22:45, 12 липня 2020 (UTC)

4. Порівняв з розділом статті в англовікі en:Biodiversity of Albania і зробив висновок, що статтю ще потрібно доопрацьовувати:

   Неповний перелік хребетних тварин, не всі родини згадані, зокрема серед ссавців відсутні копитні, тхорові, кажани та інші, малий перелік родин птахів. Звичайно є посилання на списки, але коротко можна перерахувати.

   Нічого не сказано про перелітних птахів, які зупиняються.

   Відсутня згадка про Орхидське озеро, яке є унікальним щодо риб

   Не згадано про водну область, де дельфінові під захистом

   Це частина з того, що в англовікі, а в цій статті немає. Стаття написана якось хаотично. Напевне, потрібно спочатку коротко перерахувати родини, можливо розбити хребетних на на підрозділи, де окремо описати кожний клас, з вказанням рідкісних і охоронних. Історію досліджень варто винести на початок статті. --Submajstro (обговорення) 08:46, 13 липня 2020 (UTC)

   Про Охридське дописав (воно є унікальним щодо безхребетних, риб там небагато). Усе інше - в процесі.--Brunei (обговорення) 17:52, 14 липня 2020 (UTC)

   Так Зроблено Про Карбурун-Сазан дописав, класи хребетних виділив, розширив. Історію залишив у кінці, адже це не стаття, де важливий історичний розвиток теми. Тут про фауну читати будуть.--Brunei (обговорення) 17:12, 17 липня 2020 (UTC)

   В обговоренні кілька разів поставало питання: «чому мало інформації про ...?» Історія досліджень якоюсь мірою дає відповідь на це питання, отже, для Албанії вона важлива. Підтримую пропозицію про перенесення розділу Історія на початок статті (як варіант — після розділу Зоогеографія). --Olvin (обговорення) 13:09, 23 липня 2020 (UTC)

5. Не дуже сподобалася фраза "важливих для природоохорони видів". --Sehrg (обговорення) 21:54, 15 липня 2020 (UTC)

   Там уся природоохоронна діяльність танцює навколо того пелікана. Як це краще сформулювати?--Brunei (обговорення) 17:12, 17 липня 2020 (UTC)

6. Чи є інформація про еволюцію фауни Албанії, найчастіші викопні рештки, які динозаври/мамонти жили на території Албанії. Це ж Балкани, тут Азія зустрічається з Європою, тут кипить видоутворення.--З повагою, TnoXX ^parle! 09:35, 16 липня 2020 (UTC)

   Організував розкопки. Там море було. Копали переважно глибоко, нафту й газ. Тому знайшли мушлі й крейду. Неглибокі шари не копали, тому нічого не знайшли, всі сусіди скаржаться, що від них даних нема. З 3 залишків ссавців, що я відкопав у літературі, до 2 причетний один і той же зоолог. Що зміг, додав. --Brunei (обговорення) 17:12, 17 липня 2020 (UTC)

7. Із статті слідкує, що пацюки і Миша хатня це інвазивні види які з'явилися у 2010-х роках на території Албанії. Щось у мене сумніви щодо цього. --Venzz (обговорення) 16:01, 21 липня 2020 (UTC)

   Так, невдале формулювання було. Виправив.--Brunei (обговорення) 17:30, 21 липня 2020 (UTC)

Підсумок: стаття отримує статус «доброї» вісьмома голосами проти трьох --Old Navy 08:37, 24 липня 2020 (UTC)

Ходько Іван Михайлович 6—1—1

Пропонує: Моя стаття, написана з нуля. Нині майже повністю забутий діяч народництва українського походження. --Venzz (обговорення) 19:48, 8 липня 2020 (UTC)

За кого/що				%за	Початок	Тривалість	Статус	Закінчення
Ходько Іван Михайлович	6	1	1	85.71%	8 липня 2020	15 днів	завершене	24 липня 2020

•  За:

1. — Це написав, але не підписав користувач Venzz (обговорення • внесок).
2. Мені сподобалося! Стиль я підкоригував сам (втім нічого кричущого, як на мене, там не було), єдине — прошу дати раду з двома шаблонами, що я залишив (^{[уточнити]} і ^{[джерело?]}). Дякую авторові за працю! —NachtReisender (обговорення) 22:09, 13 липня 2020 (UTC)

   Виправив місця зазначені шаблонами. --Venzz (обговорення) 10:03, 21 липня 2020 (UTC)

   Дякую <3 —NachtReisender (обговорення) 11:33, 23 липня 2020 (UTC)

3. --Old Navy 14:12, 20 липня 2020 (UTC)
4. Пристойно виглядає; була значно допрацьована у перебігові номінування. --Exroader (обговорення) 21:21, 23 липня 2020 (UTC)
5. --Андрій Гриценко (обговорення) 07:24, 24 липня 2020 (UTC)
6. --KHMELNYTSKYIA (обговорення) 08:26, 24 липня 2020 (UTC)

•  Проти:

1. Значущість не показана. Статтю - на рецензію. Авторе, такі речі пишуться складними реченнями - зніміть і допрацюйте. --Юрко (обговорення) 23:20, 8 липня 2020 (UTC)

   Стаття була на рецензуванні, за десять днів жодного зауваження. Значимість дає, як мінімум, здорова стаття у біобібліографічному словнику через 51 рік після смерті. Також з років видання джерел видно, що про цю особу періодично згадують в науковій літературі і ВП:100 виконується. Про що йдеться у репліці про складні речення, незрозуміло. --Venzz (обговорення) 04:32, 9 липня 2020 (UTC)

   Зрозуміло. Отже, туди ніхто не заглядає. Ви ж бачили, скільки помилок я виправив, але ще вони присутні, й не лише ортографічні. Щодо речень, то, наприклад «Отаман Мартин (такий псевдонім взяв собі Ходько) відправився разом з Левом Дейчом до Кременчука. Там Ходько зачаївся і більше не контактував з гуртком» можна ж отак «Отаман Мартин (такий псевдонім взяв собі Ходько) відправився, разом з Левом Дейчом, до Кременчука, де зачаївся та більше не контактував з гуртком». Про значущість. Я не знаю, що у Вашій статті її дає: те, що вчителював, те, що стрибнув на рейки, чи що отримав важкий меч? Якщо вичавити зі статті «воду», то й залишиться енциклопедична згадка, котра, можливо, виглядатиме більш значущою --Юрко (обговорення) 11:00, 9 липня 2020 (UTC)

   За виправлення дякую, намагався сам вичитати. Однак, на своїх статтях око замилюється. Буду ще вичитувати. Про речення зрозумів, подивлюся що можливо буде тут зробити. Зазвичай, преамбула у статті і є переліком значимих вчинків людини. Значимість дає, що він був одним з ватажків Київської Комуни, брав участь у ходінні в народ, Герцеговинському повстанні та підготовці Чигиринської змови. Це основні моменти які цікавили дослідників у його біографії. Вчителювання в селі Плиски значиме, бо це і є «ходіння в народ». Стрибок на рейки - це вдала втеча від царської влади. А важкий меч - це про участь у Герцеговинському повстанні. Це народник-нелегал, всі такі вчинки і складають його сукупну значимість. Якщо є сумніви у значимості, то у нас є спеціальний проєкт де її визначають. Можете номінувати. --Venzz (обговорення) 12:59, 9 липня 2020 (UTC)

   І що з того, жи брав участь? Стаття написана на основі спогадів товариша, що не може бути АД. З добрими намірами радив би вдосконалити статтю, але на добру тут заслабко - писати нема з чого. Я й хотів просто допомогти, але під час здійснення правок побачив суть. Щодо ВИЛ, то не потягне, мабуть, та не в моїх правилах. --Юрко (обговорення) 13:13, 9 липня 2020 (UTC)

   Лавров та Дебогорій-Мокрієвич зображують Ходька як мученика, жертву царської репресивної машини. За своє життя Ходько зробив набагато більше ніж пересічний народник. Він був добре відомий серед товаришів і мав гарну репутацію. Недарма його обрали атаманом. Владислав Гросул у своїй монографії називає Ходька визначним народником. Основне джерело це Всеж-таки біобібліографічний словник, праця Дебогорій-Мокрієвича просто доповнює його, у деяких моментах більш деталізовано розказує про події. Але я використовував також праці таких дослідників, як Гросул, Хевроліна, Нікіфоров. Самі спогади це звичайне першоджерело, яке не забороняється використовувати. У ВП:АД зазначено, що потрібна спеціальна підготовка, яку я на істфаці таки отримав. --Venzz (обговорення) 14:21, 9 липня 2020 (UTC)

   Я просто не розумію саму суть притензії. Якщо ви вважаєте, що статтю не вилучать на ВП:ВИЛ, то зі значимістю тут все добре. У Критеріях доброї статті не сказано, що стаття повинна мати якусь більшу значимість ніж пересічна вікі-стаття. Там сказано, що основна тема статті повинна бути розкрита. З ваших слів виходить, що я розкрив її занадто. --Venzz (обговорення) 14:39, 9 липня 2020 (UTC)

   Добре, тоді притензії коротко: 1) ортографія, пунктуація, синтаксис; 2) розкрити як революціонера на основі АД.--Юрко (обговорення) 16:25, 9 липня 2020 (UTC)

   Щодо першого згоден, буду намагатися виправити. Щодо другого зауваження, я подумаю що можливо зробити. Бо це народники, вони не революціонери. Фактично вони нічого не зробили значного. Просто царська охранка дуже жорстоко з ними повелася що й призвело до ескалації революційної діяльності вже наступною генерацією — народовольцями. І народників, в першу чергу, пам'ятали як мучеників і піонерів революційного руху. --Venzz (обговорення) 17:18, 9 липня 2020 (UTC)

   Ну і щодо стилю, то вже нижче колега підтвердив мої сумніви. Для художнього твору сюжет змальований гарно - в очах поставали картини під час прочитання, однак це енциклопедія.--Юрко (обговорення) 04:41, 10 липня 2020 (UTC)

   Тут немає художнього нічого в принципі. Тільки сухі факти. Ви явно перебільшуете мої здібності. Я то можу вирізати «зайві» подробиці, але я не хочу заради відмітки про добру статтю погіршувати її інформативність. --Venzz (обговорення) 09:53, 10 липня 2020 (UTC)

   Не применшуйте - є. Синтаксис слабкий, але художнє зображення є - я давно не бачив картинок під час прочитання, бо читаю тепер лише вікіпедію. Саме там, де рейки, двері, сало, дорога, крижина. Однак те треба прибрати - це енциклопедія і картинок тут бути не повинно. Спробуйте статтю до історичної рубрики якогось змі - там пройде.--Юрко (обговорення) 11:17, 10 липня 2020 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. стиль потребує правок, та й зміст — бо напр. не певен, що детальний опис того, хто які двері блокував, втікаючи від жандармів, та харчувався просто хлібом чи додавав туди сала, є важливим для розуміння значущости персонажа--Mariupolianus (обговорення) 03:33, 10 липня 2020 (UTC)

   А я не певен що це потрібно вилучити. До чого тут розуміння значущості персонажа? В преамбулі все написано чого він значимий. Він народник, займався нелегальною діяльністю. У вимогах до добрих статей написано, що «основна тема статті повинна бути розкрита». Основна тема це його діяльність як народника, яка складалась з нелегальної діяльності та уникнення покарання від влади, це я і описую. Яж не пишу про всякі анегдотичні випадки як то народники намагалися забити барана, чи як селянини хотів видати свою дочку за одного з них. Тільке те що напрямуму стосується народницької діяльності. І опис втечі та подальших блукань є доцільним. --Venzz (обговорення) 09:32, 10 липня 2020 (UTC)

• Зауваження:

1. здав екзамен = склав екзамен (або іспит). Либіді = Либеді. Думаю, що не варто писати про прізвиська, які дав Лермонтов Ходьку. --Sehrg (обговорення) 11:10, 10 липня 2020 (UTC)

   То Ходько дав Лермонтову, певно то буде дійсно доречно у статті про Лермонтова. --Venzz (обговорення) 15:59, 10 липня 2020 (UTC)

   Один раз у тексті написано "Хотько" --Sehrg (обговорення) 19:25, 12 липня 2020 (UTC)

   Хотько виправив, здається у якомусь джерелі було і таке написання як альтернативне. --Venzz (обговорення) 21:21, 14 липня 2020 (UTC)

• У розділі «Повернення та подальше життя» згадується дослідниця Валерія Хевроліна. В інтернеті є інформація про доктора історичних наук Вікторію Максимівну Хевроліну [1]. --Roman333 (обговорення) 04:40, 14 липня 2020 (UTC)

• Так, дякую. Я завжди плутаю імена Валерія та Вікторія, через що і страждаю. --Venzz (обговорення) 21:16, 14 липня 2020 (UTC)

• Розділ «Утеча та мандрівка з Дебогорієм-Мокрієвичем»:

У Швейцарії вони познайомилися з народниками Замфіром Раллі[К 2] та Іполітом Мишкіним[ru][15]. Після того, як останній повернувся до Росії, Ходько з товаришами також вирішили поїхати до батьківщини. Приблизно у жовтні 1874 року, Ходько, разом з Дебогорієм-Мокрієвичем та Раллі, вирушили до Румунії. Там товариші розділилися — Ходько вирішив сам повернутися до Російської імперії[16]. Наприкінці жовтня, він, разом з контрабандистами, перебирався через річку Прут. Перехід виявився складним, Ходько змок і порізав кригою руки. Одразу після переходу він сильно захворів, а згодом був вимушений переховувався від влади в одному з містечок Подільської губернії. Коли Дебогорій-Мокрієвич відвідав Ходька...

Втрьох вирішили повертатися на батьківщину, але в Румунії розділилися: двоє залишилися, а Ходько нелегально повернувся. Потім переховувався від влади. І тут його відвідує Дегеборій-Мокрієвич, який залишився в Румунії. Так йдуть події? --Roman333 (обговорення) 04:40, 14 липня 2020 (UTC)

• Так. Раллі потім жив у Румунії, а Дебогорій-Мокрієвич деякий час провів серед селян Буковини. Потім повернувся до Росії. --Venzz (обговорення) 21:32, 14 липня 2020 (UTC)

• Чи можна вважати «Alma mater» Одеський університет або Київський університет? --Roman333 (обговорення) 04:40, 14 липня 2020 (UTC)

  Як я правильно розумію, він навчався у Київському університеті, а ось екзамен на звання вчителя, який складали, здається, після закінчення навчання складав у Одеському. Щоб скласти екзамен він повинен був бути студентом Одеського уіверситета. У оцифрованих звітах університетів я не знаходив прізвища Ходька, але я тільки через пошук шукав. --Venzz (обговорення) 21:32, 14 липня 2020 (UTC)

Підсумок: стаття отримує статус «доброї» шістьма голосами проти одного --Old Navy 08:37, 24 липня 2020 (UTC)