Вільям Стотт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Стотт
англ. William Stott
Народження20 листопада 1857(1857-11-20)[1][2]
Олдем, Великий Манчестер, Велика Британія
Смерть25 лютого 1900(1900-02-25)[1][3][2] (42 роки)
 Ірландське море
Країна Сполучене Королівство
Жанрпейзаж
Діяльністьхудожник, пейзажист, genre painter
ВчительЖан-Леон Жером
Роботи в колекціїТейт, Національні галереї Шотландіїd, Національна галерея, Галерея мистецтв Вокера, Манчестерська художня галереяd, Художня галерея і музей Келвінгроув, Gallery Oldhamd, Тейт Британія, Touchstones Rochdaled і Kirkcaldy Galleriesd

CMNS: Вільям Стотт у Вікісховищі

Вільям Стотт (англ. William Stott, 20 листопада 1857(1857листопада20), Олдем, Велика Британія — 25 лютого 1900, Белфаст, Велика Британія) — британський художник Вікторіанської епохи, учень Жана-Леона Жерома. Іменував себе у підписах на картинах як Вільям Стотт з Олдема[4].

Біографія

[ред. | ред. код]
Вільям Стотт. Венера, яка виходить з піни морської (Народження Венери), 1887

Стотт народився в Олдемі у 1857 році. Був сином власника млина[5]. Він навчався в Олдемській[6] і Манчестерській школах мистецтв, а у 1878 році переїхав до Парижа, щоб навчатися у Жана-Леона Жерома[6], з осені 1879 року став студентом Національної вищої школи витончених мистецтв. Майже відразу після переїзду до Франції він почав вивчати передмістя Парижа, відвідав Фонтенбло, а також колонію художників, незадовго до цього створену у селі Грез-сюр-Луен. Він став впливовим членом цієї колонії, яка об'єднувала англійських, ірландських, шотландських й американських художників. Стотт між 1880 і 1882 роками встановив дружні стосунки з ірландським художником Френком О'Мірой, його подругами Бель Боус (англ. Belle Bowes) і Бертою Ньюкомб (англ. Bertha Newcombe), впливовими американськими художниками — братами Томасом Александром і Лоуеллом Бірджем Гаррісоном, французьким художником-символістом англо-австрійського походження Луїсом Велденом Гоукінсом, і їхнім знайомим, шотландським художником Артуром Мелвіллом. Картини перших років роботи Стотта у Франції були представлені на Паризькому салоні 1881 року. Це були два полотна, «В'язальниця» (фр. «La Tricoteuse») і «Полуденний сон» (фр. «Une Rêve de Midi»), які визначили основні особливості його подальшої творчості. У 1882 році Стотт був удостоєний нагороди Паризького салону за картину «Місце для купання» (англ. «The Bathing Place»), яка знаходиться у Новій пінакотеці в Мюнхені[6].

Після повернення в Англію Стотт став послідовником і близьким другом художника-тоналіста Джеймса Вістлера, однак його символічний портрет коханої Вістлера, яка була зображена на картині оголеною, «Венера, яка виходить з морської піни», викликав розрив між ними. У 1889 році відбулася перша персональна виставка Вільяма Стотта у приватній галереї Поля Дюран-Рюеля у Парижі. В останні роки свого життя він регулярно виставляв свої полотна у Королівській академії мистецтв, в основному, експонуючи твори, які мали надмірну декоративність, зображували сцени з античної міфології. Він раптово помер 25 лютого 1900 у віці сорока двох років під час морської подорожі на поромі з Лондона до Белфаста[5].

Особливості творчості

[ред. | ред. код]
Вільям Стотт. Місце для купання, 1881

Художник еволюціонував від класицизму у дусі полотен Жана-Леона Жерома до повітряного пленерного натуралізму Жюля Бастьєна-Лепажа й емоційності Жана-Франсуа Мілле[7]. Протягом більшої частини своєї кар'єри Стотт створював пейзажі, але з 1886 року у його творчості стали з'являтися і картини на міфологічні та алегоричні теми, як-от «Німфа» (1886) та «Народження Венери» (1887), ними художник намагався здобути визнання офіційної критики й особливо привернути до себе увагу Королівської академії. Його картина «Діана та Ендіміон» (1888) отримала широке визнання та була виставлена у Паризькому салоні у 1890 році. Богиня Місяця Діана виступає з місячного світла, щоб поцілувати сплячого пастуха Ендіміона, якому боги дарували вічний сон, щоб зберегти його красу та молодість. Припускають, що Стотт перебував під впливом романтичної поеми Джона Кітса «Ендіміон» і визнав це у своєму виступі у «Manchester Arts Club», коли він сказав: «читання Кітса було однією з найбільших моїх радостей у житті…». Близьке до цієї картини полотно «Діана, Сутінки та Ранкова зоря» (англ. «Diana, Twilight and Dawn») було написано взимку 1889 року та виставлено у галереї Гросвенор у Лондоні навесні 1890 року. У своїй статті про Стотта, від жовтня 1894 року, мистецтвознавець Стівенсон наводить ілюстрацію, яка зафіксувала «Diana, Twilight and Dawn», він описує картину в захоплених тонах[8]. Картина була представлена на кількох меморіальних виставках після смерті Стотта, а у листопаді 1913 році його син продав її на аукціоні Крістіс, яку придбав Чарльз Джексон, арт-дилер із Манчестера. Довгий час вважалося, що полотно було втрачено, але нещодавно його виявили у США[5].

Художник зображував на своїх пейзажах переважно сільські види: річку, ліс, ставок, пагорби, пляжі… він був здатний за реальністю розгледіти поезію, а за звичним предметом символ, мистецтвознавці співвідносять його творчість з картинами Джеймса Кемпбелла Ноубла, Джона Робертсона Ріда і Роберта Макбета, школой Глазго, знаходять в його творчості відгомони манери Антуана Ватто[7]. Художник використовував різні техніки: масло, акварель і пастель. Одна з найбільш відомих його картин «польова квітка» була створена в 1881 році та перебуває в музеї Олдема (англ. «Wild Flower», розмір — 80 x 46 сантиметрів, холст, масло, accession number 8.20[9]). Вона була даром галереї від Г. Гіндлі Сміта, зробленим у 1920 році. З 1882 року Стотт завжди підписував свої картини «Вільям Стотт з Олдема», щоб дистанціюватися від не менш відомого на той час художника Вільяма Едварда Стотта (англ. William Edward Stott, 1859—1918) і підкреслити своє походження з Олдема. Сучасник Стотта і сам відомий живописець Волтер Річард Сікерт описав його як «одного з двох найбільших художників світу». Вікторіанський мистецтвознавець Стівенсон високо цінував творчість Стотта, він відзначав у великій статті про художника в «The Studio arts magazine» у жовтні 1894 року:

«Вільям Стотт з Олдема проявив себе як художник, з швидкістю комети, яка мчить до сонця»

— Stott painting to fetch record amount? Oldham Evening Chronicle[6]

Тривалий час творчість художника не привертала до себе увагу фахівців, але у 2003 році в Олдемі було проведено його персональну виставку, а мистецтвознавець Роджер Браун (викладач Університету Редінга) видав книгу «William Stott of Oldham 1857—1900: „A Comet rushing“». Перед випуском книги він досліджував життя та творчість Вільяма Стотта протягом шести років[10]. Довгий час рекордом продажу на аукціоні для роботи Стотта була грошова сума £18 000, сплачена на аукціоні Крістіз у 2005 році за картину під назвою «Idlers». Однак у 2011 році його картина «The Happy Valley» була виставлена на аукціон за 120 000 фунтів стерлінгів[6].

Галерея: картини Вільяма Стотта

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б RKDartists
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Benezit Dictionary of ArtistsOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. Corkran, Alice. William Stott of Oldham // Scottish Arts Review : сборник. — 1889. — April. Архівовано з джерела 21 квітня 2017.
  5. а б в Bonhams, 2006.
  6. а б в г д Chronicle, 2011.
  7. а б The Fine Art Society.
  8. Stevenson, R.A.M. William Stott of Oldham // The Studio arts magazine : журнал. — 1894. — October. Архівовано з джерела 21 квітня 2017.
  9. Wild Flower. William Stott (1857–1900). Gallery Oldham. АrtUK. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  10. Brown, 2003.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]