Зязюн Іван Андрійович
Іва́н Андрі́йович Зязю́н (3 березня 1938, с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область — 28 серпня 2014, с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область) — 1-й Міністр освіти і науки України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, Заслужений працівник вищої школи УРСР, доктор філософських наук, професор.
Народився 3 березня 1938 року в селі Пашківка, Ніжинського району, Чернігівської області в родині колгоспників.
Закінчивши із відзнакою семирічну Пашківську (1952) та середню Галицьку загальноосвітні школи, у 1955 р. розпочав свою трудову діяльність на посаді завідувача сільського клубу.
- 11.1955-07.1956 — завідувач будинку культури у с. Пашківка.
- 07.1956-08.1956 — колгоспник у колгоспі «Перемога» с. Пашківка.
- 08.1956-01.1958 — учень, гірничо-промислове училище № 5, м. Свердловськ, Луганської області.
- 02.1958-07.1959 — вихователь, гірничо-промислове училище № 5, м. Свердловськ, Луганської області.
- 07-09.1959 — заступник директора з культурно-масової роботи гірничо-промислової школи № 72 м. Володарки, Свердловського району, Луганської області.
- 09.1959-06.1964 — студент філософського факультету Київського університету імені Т. Г. Шевченка.
- 08.1964-08.1966 — асистент кафедри філософії Дніпропетровського сільськогосподарського інституту.
- 09.1966-09.1968 — аспірант кафедри філософії Київського університету імені Т. Г. Шевченка.
- 08.-11.1968 — старший викладач кафедри філософії Театрального інституту імені І.Карпенка-Карого (м. Київ).
- 11.1968-01.1970 — старший викладач кафедри філософії Дніпропетровського сільськогосподарського інституту.
- 02.1970-02.1971 — завідувач лабораторії творчих процесів Театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка (м. Київ).
- 02.1971-03.1975 — старший викладач, доцент кафедри філософії Київського театрального інституту ім. І.Карпенка-Карого.
- 03.1975-09.1990 — ректор Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка.
- 03.08.1990-12.12.1991 — Міністр освіти і науки України (по 24.08.1991 — як міністр народної освіти УРСР)[2].
- 05.1992-11.1993 — завідувач лабораторії естетичного виховання Інституту педагогіки Міністерства народної освіти України.
- 12.1993-28.8.2014 — директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.
Помер 28 серпня 2014 року.
Похований на цвинтарі с. Пашківка, Ніжинського району Чернігівської області[3].
Доктор філософських наук, професор, дійсний член НАПН України.
Плідну працю відзначено урядовими нагородами, почесним званням «Заслужений працівник вищої школи УРСР» (1988), Відзнакою Президента України — Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1998)[4], ІІ ступеня (2003)[5], І ступеня (2008)[6], орденом «Дружби народів» (1981), медаллю «Антона Макаренка» (1986), орденом «Трудового Червоного Прапора» (1987), медаллю «Ветеран праці» (1987), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003)[7].
Автор понад 350 наукових праць, серед яких підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, монографії з проблем педагогічної майстерності, неперервної професійної освіти, етики та естетики, теорії української та зарубіжної культури, зокрема: «Основы педагогического мастерства» (1987, 1989); «Педагогічна майстерність» (1997); «Краса педагогічної дії» (1998); «Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (2000); «Педагогіка добра» (2000)[8].
- ↑ Педагоги и психологи мира — 2012.
- ↑ Верховна Рада УРСР Постанова від 03.08.1990 № 146-XII «Про призначення тов. Зязюна І. А. Міністром народної освіти Української РСР»
- ↑ Відійшов у вічність Учитель вчителів – Іван Андрійович Зязюн. http://naps.gov.ua/ua/. Національна академія педагогічних наук України. 14:46 29.8.2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
- ↑ Президент України Указ від 16.02.1998 № 121/98 «Про відзначення нагородами України працівників педагогічної науки». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2014.
- ↑ Президент України Указ від 01.03.2003 № 179/2003 «Про нагородження орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2014.
- ↑ Президент України Указ від 01.10.2008 № 879/2008 «Про відзначення державними нагородами України працівників освіти». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2014.
- ↑ Кабінет Міністрів України Постанова від 03.03.2003 № 275 «Про нагородження Зязюна І. А. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»
- ↑ Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського. 194.44.28.246. Процитовано 14 листопада 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Енциклопедія сучасної України: Біографія [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографія Зязюна І. А.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Педагогічна мережа [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського [Архівовано 19 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Пашківка
- Відкрито Меморіальний музей-садибу академіка Івана Зязюна [Архівовано 5 червня 2017 у Wayback Machine.]
- 31 березня 2017 р. у с. Пашківка Ніжинського району Чернігівської області відбулося урочисте відкриття Меморіального музею-садиби Івана Андрійовича Зязюна [Архівовано 31 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Меморіальний музей-садибу академіка Івана Зязюна відкрили на Чернігівщині [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих офіційно присвоєно ім'я Івана Зязюна [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Відкриття меморіальної дошки і кімнати-музею в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України імені Івана Зязюна
| Попередник: | 1-й Міністр освіти і науки України 3 серпня 1990 — травень 1992 |
Наступник: |
| Таланчук Петро Михайлович |
| Прем'єр-міністр |  | |
|---|---|---|
| Віцепрем'єр-міністри | ||
| Міністри | Віктор Антонов • Віталій Бойко • Валерій Борзов • Микола Борисенко • Володимир Борисовський • Андрій Василишин • Анатолій Воронков • Віктор Гладуш • Микола Голушко • Георгій Готовчиць • Валерій Губенко • Аркадій Єршов • Анатолій Зленко • Іван Зязюн • Володимир Кампо • Михайло Каскевич • Орест Климпуш • Олександр Коваленко • Олексій Коваль • Валерій Кравченко • Євген Марчук • Анатолій Мінченко • Костянтин Морозов • Михайло Павловський • Володимир Пєхота • Олег Проживальський • Володимир Прядко • Григорій П'ятаченко • Віктор Сальников • Валерій Самоплавський • Віталій Скляров • Юрій Спіженко • Петро Таланчук • Володимир Тимофєєв • Олександр Ткаченко • Василь Ткачук • Лариса Хоролець • Роман Шпек • Олександр Штундель • Юрій Щербак | |
| Іван Зязюн (1991–1992) • Петро Таланчук (1992–1994) • Михайло Згуровський (1994–1999) • Валентин Зайчук (1999) • Василь Кремень (1999–2005) • Станіслав Ніколаєнко (2005–2007) • Іван Вакарчук (2007–2010) • Дмитро Табачник (2010–2014) • Сергій Квіт (2014–2016) • Лілія Гриневич (2016–2019) • Ганна Новосад (2019–2020) • Юрій Полюхович (в. о.) (2020) • Любомира Мандзій (в. о.) (2020) • Сергій Шкарлет (2020—2023) • Оксен Лісовий (з 2023) |  | |
- Народились 3 березня
- Народились 1938
- Уродженці Ніжинського району
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Померли в Ніжинському районі
- Науковці Дніпровського державного аграрного університету
- Викладачі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Викладачі Полтавського педуніверситету
- Випускники філософського факультету КНУ
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Уряд Вітольда Фокіна
- Міністри освіти і науки України
- Заслужені працівники вищої школи УРСР
- Українські педагоги
- Українські психологи
- Доктори філософських наук України
- Українські філософи
- Філософія в Україні
- Доктори філософських наук СРСР
- Ректори Полтавського педагогічного університету