Зязюн Іван Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зязюн Іван Андрійович
Зязюн Іван Андрійович

Час на посаді:
3 серпня 1990 — травень 1992
Президент   Леонід Кравчук
Прем'єр-міністр   Вітольд Фокін
Попередник -
Наступник Таланчук Петро Михайлович

Народився 3 березня 1938(1938-03-03)
с. Пашківка, Ніжинського району, Чернігівської області
Помер 28 серпня 2014(2014-08-28) (76 років)
с. Пашківка, Ніжинського району, Чернігівської області
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Рідня батько — Зязюн Андрій Володимирович (1913—1992),
мати — Зязюн Варвара Микитівна (1918)
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Дружби народів Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «Ветеран праці»
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Зязю́н Іва́н Андрі́йович (3 березня 1938, с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область — 28 серпня 2014, с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область) — директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, Заслужений працівник вищої школи УРСР, доктор філософських наук, професор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 3 березня 1938 року в селі Пашківка, Ніжинського району, Чернігівської області в родині колгоспників.

Закінчивши із відзнакою семирічну Пашківську (1952) та середню Галицьку загальноосвітні школи, у 1955 р. розпочав свою трудову діяльність на посаді завідувача сільського клубу.

Помер 28 серпня 2014 року.

Похований на цвинтарі с. Пашківка, Ніжинського району Чернігівської області[2].

Звання і нагороди[ред.ред. код]

Доктор філософських наук, професор, дійсний член НАПН України.

Плідну працю відзначено урядовими нагородами, почесним званням «Заслужений працівник вищої школи УРСР» (1988), Відзнакою Президента України — Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1998)[3], ІІ ступеня (2003)[4], І ступеня (2008)[5], орденом «Дружби народів» (1981), медаллю «Антона Макаренка» (1986), орденом «Трудового Червоного Прапора» (1987), медаллю «Ветеран праці» (1987), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003)[6].

Праці[ред.ред. код]

Автор понад 350 наукових праць, серед яких підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, монографії з проблем педагогічної майстерності, неперервної професійної освіти, етики та естетики, теорії української та зарубіжної культури, зокрема: «Основы педагогического мастерства» (1987, 1989); «Педагогічна майстерність» (1997); «Краса педагогічної дії» (1998); «Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (2000); «Педагогіка добра» (2000).

Іван Андрійович Зязюн: Педагог. Вчений. Філософ : біобібліогр. покажч. / [упоряд.: Штома Л. Н., Пономаренко Л. О.; наук. консультант: Ничкало Н. Г. ; наук. ред.: Ничкало Н. Г., П. І. Рогова] ; АПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського. - 2-ге вид., переробл. і допов. - Електрон. текстові дані (1 файл : 21,7 Мб). - Київ : [б. в.], 2008. - 99 с. - (Серія "Академіки АПН України" ; вип. 14)

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Попередник: 1-й Міністр освіти і науки України
3 серпня 1990травень 1992
Наступник:

Таланчук Петро Михайлович