Зязюн Іван Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Андрійович Зязюн
Іван Андрійович Зязюн
Іван Андрійович Зязюн
1-й Міністр освіти і науки України
3 серпня 1990 — 12 грудня 1991
Президент Леонід Кравчук
Прем'єр-міністр Вітольд Фокін
Попередник -
Наступник Петро Таланчук
Народився 3 березня 1938(1938-03-03)
Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Помер 29 серпня 2014(2014-08-29) (76 років)
Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область, Україна
Відомий як психолог
Місце роботи Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка, Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка, Міністерство освіти і науки України і Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (червень 1964)
Рідня батько — Андрій Володимирович Зязюн (1913—1992),
мати — Варвара Микитівна Зязюн (1918)
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Дружби народів Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Іва́н Андрі́йович Зязю́н (3 березня 1938, с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область — 28 серпня 2014, с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область) — 1-й Міністр освіти і науки України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, Заслужений працівник вищої школи УРСР, доктор філософських наук, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 березня 1938 року в селі Пашківка, Ніжинського району, Чернігівської області в родині колгоспників.

Закінчивши із відзнакою семирічну Пашківську (1952) та середню Галицьку загальноосвітні школи, у 1955 р. розпочав свою трудову діяльність на посаді завідувача сільського клубу.

Помер 28 серпня 2014 року.

Похований на цвинтарі с. Пашківка, Ніжинського району Чернігівської області[2].

Звання і нагороди[ред. | ред. код]

Доктор філософських наук, професор, дійсний член НАПН України.

Плідну працю відзначено урядовими нагородами, почесним званням «Заслужений працівник вищої школи УРСР» (1988), Відзнакою Президента України — Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1998)[3], ІІ ступеня (2003)[4], І ступеня (2008)[5], орденом «Дружби народів» (1981), медаллю «Антона Макаренка» (1986), орденом «Трудового Червоного Прапора» (1987), медаллю «Ветеран праці» (1987), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003)[6].

Праці[ред. | ред. код]

Автор понад 350 наукових праць, серед яких підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, монографії з проблем педагогічної майстерності, неперервної професійної освіти, етики та естетики, теорії української та зарубіжної культури, зокрема: «Основы педагогического мастерства» (1987, 1989); «Педагогічна майстерність» (1997); «Краса педагогічної дії» (1998); «Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (2000); «Педагогіка добра» (2000)[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Верховна Рада УРСР Постанова від 03.08.1990 № 146-XII «Про призначення тов. Зязюна І. А. Міністром народної освіти Української РСР»
  2. Відійшов у вічність Учитель вчителів – Іван Андрійович Зязюн. http://naps.gov.ua/ua/. Національна академія педагогічних наук України. 14:46 29.8.2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2014. 
  3. Президент України Указ від 16.02.1998 № 121/98 «Про відзначення нагородами України працівників педагогічної науки». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2014. 
  4. Президент України Указ від 01.03.2003 № 179/2003 «Про нагородження орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2014. 
  5. Президент України Указ від 01.10.2008 № 879/2008 «Про відзначення державними нагородами України працівників освіти». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2014. 
  6. Кабінет Міністрів України Постанова від 03.03.2003 № 275 «Про нагородження Зязюна І. А. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»
  7. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського. 194.44.28.246. Процитовано 14 листопада 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: 1-й Міністр освіти і науки України
3 серпня 1990травень 1992
Наступник:

Таланчук Петро Михайлович