Віцтлампаеекатль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Віцтлампаеекатль (науатль Witstlanpaehekatl, дос. «південний вітер») — в ацтекській міфології, бог південного вітру, що був жорстоким і злим[1]. У його повітряному череві брязкають черепи, бо він несе з собою смерть. Він здіймає пил і закручує його у вихори, які несуть легкі предмети. Він вириває з корінням дерева і руйнує стіни, здіймає на воді великі хвилі, піднімає на них човни, а потім опускає їх на дно. Таким чином він звільняє шлях для Тлалока[2].

Його братами є боги Сіватекайотль, Тлалокайотль і Міктлонпачекатль, які уособлюють вітри із заходу, сходу та півночі відповідно[3].

Усі чотири брати перебувають під владою Еекатля, бога вітру і захисника Кетцалькоатля, а також під владою правителів усіх напрямків світу: Тецкатліпоки (північ), Шіпе-Тотека (схід), Кетцалькоатля (захід) і Віцилопочтлі (південь)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gutiérrez, Jesús María Porro (1996). El simbolismo de los aztecas: su visión cosmogónica y pensamiento religioso (ісп.). Sever-Cuesta. с. 41. ISBN 978-84-85022-64-9.
  2. Fernández, Adela (1992). Dioses prehispánicos de México : mitos y deidades del panteón náhuatl. México, D.F. : Panorama Editorial. с. 70. ISBN 978-968-38-0306-1.
  3. а б Robelo, Cecilio Agustín (1982). Diccionario de mitología nahoa. Biblioteca Porruá (ісп.) (вид. 1a ed. facsimilar). México: Editorial Porrúa. с. 168—169. ISBN 978-968-432-795-5.