Ошомоко
Ошомоко (науатль Oxomoco) або Ошомо[1] — в ацтекській міфології богиня й уособлення ночі, астрології та календаря. У старшому віці вона також була відома як Іцпапалотль (науатль Itzpapalotl)[2].
Разом із Сіпактоналем, вважалися першою створеною людською парою[3][4]. Обоє мали сина, бога Сонця, що сходить, Пільтцінтекутлі[5].
Етимологія[ред. | ред. код]
Ім'я богині Ошомоко з мови науатль означає «смола двох сосен», де «oxitl» — «смола»; «ome» — «два»; «ocotl» — «сосна»[6].
Доктор Рафаель Тена з INAH перекладає ім'я Ошомоко як «Перша жінка», стверджуючи, що ім'я походить від слова уастеків «uxum» або «oxom», що означає «жінка», і від «ocox» або «oco», що означає «перша»[7].
Зображення[ред. | ред. код]
Ошомоко та Сіпактональ згадуються в Кодексі Чимальпопока, де вони відповідали за календар[8]. Вони також з'являються в легендах кіче, таких як Пополь-Вух[9]. Деякі вчені, такі як нікарагуанець Фернандес де Ов'єдо-і-Вальдес, стверджують, що у цій парі Сіпактональ насправді був жінкою, а Ошомоко — чоловіком, і уособлювали поділ і протиставлення субстанції часу[2].
Інші дослідники з Нікарагуа, такі як Ефраїм Джордж Сквайєр та Френк Е. Компарато, також стверджують, що Ошомоко був чоловічої статі, а Сіпактональ — жіночої, і також що вони були чаклунами та магами[9].
Втім четверо, які залишилися в Тамоанчані, були описані як «veutque» та «tlamatinjme», що зазвичай перекладається як «старі люди, мудреці». Але ці терміни мовою науатль не мають гендерного поділу, і лише одна з цих чотирьох — Ошомоко — була жіночого роду[10].
У Бурбонському кодексі, Ошомоко та Сіпактональ зазвичай носять на спинах тютюновий гарбуз жерців[11].
На деяких зображеннях богиня носить маску метелика і викидає з посуду кукурудзу та боби[12].
У Флорентійському кодексі Ошомоко зображена ворожкою, яка ворожить на вузликах[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Otilia Meza, с. 53-57
- ↑ а б Austin, Alfredo López (1996). The rabbit on the face of the moon: mythology in the mesoamerican tradition (англ.). University of Utah Press. с. 101—105. ISBN 978-0-87480-527-7.
- ↑ Austin, Alfredo López (1988). The human body and ideology: concepts of the ancient Nahuas. University of Utah Press. с. 238. ISBN 978-0-87480-260-3.
- ↑ Aguilar-Moreno, Manuel (2007). Handbook to Life in the Aztec World (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-533083-0.
- ↑ Aztec cosmology. University of Texas. Архів оригіналу за 11 січня 2012.
- ↑ Otilia Meza, с. 47
- ↑ Dr. Rafael Tena Martínez | “Antiguos textos literarios en náhuatl” | Universidad de Guanajuato (ісп.), процитовано 3 березня 2024
- ↑ New World Archaeological Foundation (1995). Papers of the New World Archaeological Foundation. New World Archaeological Foundation. с. 227.
- ↑ а б Squier, Ephraim George; Comparato, Frank E. (1990). Observations on the archaeology and ethnology of Nicaragua (англ.). Labyrinthos. с. 29. ISBN 978-0-911437-08-9.
- ↑ а б Boone, Elizabeth Hill (2007). Cycles of time and meaning in the Mexican books of fate. University of Texas Press. с. 24, 25. ISBN 978-0-292-71263-8.
- ↑ Smith, Mary Elizabeth; Boone, Elizabeth Hill (2005). Painted books and indigenous knowledge in Mesoamerica: manuscript studies in honor of Mary Elizabeth Smith. Middle American Research Institute. с. 14. ISBN 978-0-939238-99-6.
- ↑ Nowotny, Karl Anton; Everett, George A.; Sisson, Edward B. (2005). Tlacuilolli: style and contents of the Mexican pictorial manuscripts with a catalog of the Borgia Group. University of Oklahoma Press. с. 61. ISBN 978-0-8061-3653-0.
Джерела[ред. | ред. код]
- Otilia Meza (1981). El mundo mágico de los dioses del Anáhuac (ісп.). Editorial Universo México. с. 53–57. ISBN 968-35-0093-5.
