Атлауа
Атлауа (науатль Atlahua, Atlaua або Ahtlahua[1]), також Атлаоа (науатль Atlahoa) або Атлава (науатль Atlavâ[2]) — в ацтекській міфології бог води, покровитель рибалок та лучників.
На зображенні праворуч зображена молода мексиканка, яка співає пісню «Atlahua Icuic» і танцює до бога Атлауа у Флорентійському кодексі[3].
Про цього бога майже не збереглося жодних відомостей. Однак Анхель Марія Гарібай Кінтана припускає, що Атлауа є «блакитним Тлалоком, або Тлалоком з півдня».
Бог Атлалуа також споріднений з Амімітлем, богом озер і рибалок, і богом Опочтлі, богом рибальства та полювання[4]. Споріднений також зі стрілами[5].
Етимологія[ред. | ред. код]
Орфографічні варіанти слова «атлауа» у мові науатль представляють орфографічну нестабільність, яка характеризувала цю мову до XVIII ст., через що існує кілька варіантів написання слова за різні періоди у різних словниках[1]. Найпоширеніші ж імена, такі як «Atlahua», «Atlaua» та «Ahtlahua», означають «володар вод»[6] або «власник води»[7], де «atla» — «вода» [8].
Втім слово «Ahtlahuah» із суфіксом у кінці «h» з'являється у класичній науатльській мові як присвійний іменник від слова «Ahtlatl» або «Átlatl»[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Gran Diccionario Náhuatl. gdn.iib.unam.mx. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ atlahua - GDN - Gran Diccionario Náhuatl - UNAM. Архів оригіналу за 17 березня 2016.
- ↑ General History of the Things of New Spain by Fray Bernardino de Sahagún: The Florentine Codex. Book II: The Ceremonies. с. fo. 144. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Sahagún), Bernardino (de (1995). Veinte himnos sacros de los Nahuas (ісп.). Universidad Nacional Autónoma de México. ISBN 978-968-36-4321-6.
- ↑ Atlahua Icuic, Fray Bernardino de Sahagún, Veinte himnos sacros de los nahuas (PDF) (ісп.). с. 213, 216. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Peñafiel, с.29
- ↑ Sahagún), Bernardino (de; Portilla, Miguel León (1992). Ritos, sacerdotes y atavíos de los dioses (ісп.). Universidad Nacional Autónoma de México. с. 141. ISBN 978-968-36-2485-7.
- ↑ Peñafiel, с.31
- ↑ Lexique A. www.malinal.net. Процитовано 17 березня 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Peñafiel, Antonio (1897). Nomenclatura geográfica de México: Etimologías de los nombres de lugar correspondientes á los principales idiomas que se hablan en la república (ісп.). Oficina tip.ográfica de la Secretaria de fomento.
