Перейти до вмісту

Володарі ночі (ацтеки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володарі Ночі в Кодексі Борджіа

Володарі ночі (науатль Yohualtecuhtin) — в ацтекській міфології, група із дев'яти божеств, кожен з яких керує понад кожною із дев'яти ночей, що формують календарний цикл. Кожен бог спеціалізувався на певній доленосній силі, поганій чи добрій, яка була характерною для ночі, якою правив кожен з них[1].

Володарі ночі відомі як в календарі ацтеків, так і мая, проте конкретні імена володарів ночі у мая є невідомими. Ацтекські імена божеств стали відомими лише завдяки тому, що їхні імена були зазначені в Кодексі Теллеріано-Ременсіс та Кодексі Тудела.[2]

В ацтекських кодексах володарі ночі позначаються буквено-цифровою класифікацією, яка являє собою серію від G1 до G9[3].

Існування 9-денного циклу в месоамериканських календарях вперше виявив у 1904 році Едуард Селер. Селер стверджував, що дев'ять володарів відповідали одному з дев'яти рівнів підземного світу і правили відповідною годиною уночі. Цей аргумент не був загальноприйнятим, оскільки докази свідчать про те, що певний нічний володар правив протягом усієї ночі, а не лише протягом певної години[4].

Зелія Наттолл стверджувала, що дев'ять володарів ночі представляли дев'ять місяців у місячному році[5].

У ацтекському календарі володарями дня є[6]:

  1. Шіутекутлі, бог вогню, володар часу.
  2. Тецкатліпока, бог провидіння, темряви й невидимого; правитель Півночі.
  3. Пільтцінтекутлі, бог бурі.
  4. Сентеотль, бог кукурудзи.
  5. Міктлантекутлі, бог мертвих, володар підземного світу.
  6. Чальчіутлікуе, богиня води, володарка озер, річок і морів.
  7. Тласольтеотль, богиня сексуальності, володарка гріхів.
  8. Тепейоллотль, бог відлуння і гір, володар ягуарів.
  9. Тлалок, бог блискавки, дощу і землетрусів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Aveni, Anthony F. (2001). Skywatchers (вид. Rev. and updated version of Skywatchers of ancient Mexico). Austin: University of Texas Press. с. 156-157. ISBN 978-0-292-70502-9.
  2. Vail, Gabrielle; Hernández, Christine L. (2010). Astronomers, Scribes, and Priests: Intellectual Interchange Between the Northern Maya Lowlands and Highland Mexico in the Late Postclassic Period (англ.). Harvard University Press. с. 291. ISBN 978-0-88402-346-3.
  3. Foster, Lynn V. (2005). Handbook to Life in the Ancient Maya World (англ.). Oxford University Press. с. 259. ISBN 978-0-19-518363-4.
  4. Elizabeth Hill Boone. 2007. Cycles of Time and Meaning in the Mexican Books of Fate. University of Texas Press pp. 44-45
  5. Nuttall, Zelia (1904). The Periodical Adjustments of the Ancient Mexican Calendar. American Anthropologist (англ.). Т. 6, № 4. с. 486—500. ISSN 0002-7294. Процитовано 18 лютого 2024.
  6. Hill Boone, Elizabeth (2007). Cycles of Time and Meaning in the Mexican Books of Fate. University of Texas Press (амер.). с. 44—50. Процитовано 18 лютого 2024.