Габрієль Нарутович
Габрієль Нарутович Gabriel Narutowicz | |||
| |||
---|---|---|---|
11 грудня 1922 — 16 грудня 1922 | |||
Попередник: | Юзеф Пілсудський, як начальник держави | ||
Наступник: | Станіслав Войцеховський | ||
| |||
Попередник: | Константій Скірмунт | ||
Наступник: | Олександр Скшиньський | ||
Народження: |
17 березня 1865 Тельше, Ковенська губернія, ![]() | ||
Смерть: |
16 грудня 1922 (57 років) Варшава, ![]() | ||
Поховання: | |||
Національність: | поляк | ||
Країна: | Російська імперія і Польська Республіка | ||
Релігія: | католицька церква | ||
Освіта: | Санкт-Петербурзький Імператорський університет (1886), Цюрихський університет, Федеральна вища технічна школа Цюриха і Лієпайська гімназіяd | ||
Партія: | Польська народна партія «Визволення» | ||
Нагороди: | |||
Габрієль Наруто́вич (пол. Gabriel Narutowicz; 17 березня 1865, Тельше, Ковенська губернія (нині — Литва) — 16 грудня 1922, Варшава, Польська Республіка) — перший президент Польщі, який пробув на посаді всього 5 днів, з 11 грудня (обраний 9) до вбивства 16 грудня 1922 року.
Професор Технологічного інституту в Цюриху, гідроінженер. Рідний брат Станіслава Нарутовича (Станісловас Нарутавичюс), який зробив кар'єру як литовський політик і брав участь у проголошені незалежності Литви в 1918 році.
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
Габрієль Нарутович з'явився в польській політиці в 1919 році як безпартійний депутат; був міністром громадських робіт, потім закордонних справ. Обраний на пост президента республіки Сеймом, після чого йому передав владу «Голова держави» маршал Юзеф Пілсудський.
Нарутовича підтримали ліві й коаліція національних меншин (євреїв, українців, литовців та ін.), тому націоналісти одразу розгорнули кампанію проти нього. Вони називали його «президентом євреїв», «тим хто не знає польську» тощо.
Вбивство та наслідки[ред. | ред. код]
16 грудня новообраного президента застрелив на виставці у Варшаві екстреміст Елігіуш Невядомський — критик-модерніст і художник крайньоправих поглядів. Невядомського засудили до смертної кари і розстріляли 31 січня 1923 року у Варшавській цитаделі. На похоронах вбивці були присутні 10 000 осіб і націоналісти оголосили його мучеником.
Вбивство Нарутовича посилило політичну нестабільность у державі та скепсис Юзефа Пілсудського щодо республіканської влади; ця криза закінчилася Травневим переворотом 1926 року.
Посилання[ред. | ред. код]
- Список Президентів Польщі [Архівовано 8 травня 2013 у Wayback Machine.]
|
- Народились 17 березня
- Народились 1865
- Померли 16 грудня
- Померли 1922
- Поховані в базиліці святого Яна
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Випускники Цюрихського університету
- Випускники Вищої технічної школи Цюриха
- Президенти Польщі
- Політики II Речі Посполитої
- Уродженці Тельшяя
- Померли у Варшаві
- Убиті політики
- Убиті глави держав