Перейти до вмісту

Станіслав Войцеховський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станіслав Войцеховський
пол. Stanisław Wojciechowski
Прапор
Прапор
2-ий Президент Польщі
22 грудня 1922 — 14 травня 1926
Попередник: Габріель Нарутович
Наступник: Ігнацій Мосцицький
 
Народження: 15 березня 1869(1869-03-15)
Каліш, Царство Польське, Російська імперія
Смерть: 9 квітня 1953(1953-04-09) (84 роки)
Голомбки, біля Варшави, Польща Польська Народна Республіка
Поховання: Повонзківський цвинтар і катедра Івана Хрестителя (Варшава) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Варшавський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Польська народна партія «Пяст»d Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Maria Wojciechowskad Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Zofia Wojciechowska-Grabskad і Edmund Wojciechowskid Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф:
Нагороди:
Ланцюг ордена Білого лева орден Золотої шпори Великий Хрест ордена Почесного легіону орден Слона орден Білого Орла Великий Хрест ордена Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі Хрест Незалежності

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Станіслав Войцехо́вський (пол. Stanisław Wojciechowski польська: [staˈɲiswaf vɔjt͡ɕɛˈxɔfskʲi]; 15 березня 1869, Каліш — 9 квітня 1953, Голомбки, поблизу Варшави) — польський політик, Президент Польщі в 19221926.

Замах

[ред. | ред. код]

15 березня 1923 року рішенням Ради амбасадорів у Парижі територію Галичини було визнано за Польщею. Це ставило хрест на будь-яких надіях на українську державність. Водночас поляки прагнули закріпити свою присутність у «Східній Галичині». Тому й організували «Східні торги» — велику економічну імпрезу, що мала спонукати до тісних торговельних стосунків між Польщею та її південно-східними сусідами. Особливий статус цієї події мав би підкреслити приїзд президента Польщі Станіслава Войцеховського.

Для Української військової організації «Східні торги» та присутність президента у Львові стали унікальною можливістю заманіфестувати на весь світ, що українці не погоджуються з підневільним статусом Галичини. Відтак було задумано виконати атентат на Войцеховського. З цієї нагоди організація виготовила дві бомби й підібрала двох бойовиків. Вони заздалегідь приїхали до Львова й кілька днів вивчали вулиці та закапелки міста. А 5 вересня, під час урочистого проїзду президента з ескортом вулицями Львова, під гучний крик збудженого натовпу «Нєх жиє!», в бік Войцеховського полетіла бомба. Замах вчинив студент Теофіл Ольшанський. І хоча вона не вибухнула, серед натовпу почалася паніка. А керівник польської держави покинув Львів. Усі значні заходи з нагоди «Східних Торгів» скасували. Польська поліція розцінила атентат як помсту за погроми поляками євреїв і притягнула до суду невинного Станіслава Штайґера. Тоді УВО організувала еміграцію Теофіла Ольшевського в Берлін і розголошення через пресу мети проведеного ним атентату.[1]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]