Август Залеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Август Залеський
пол. August Zaleski
Народився 13 вересня 1883(1883-09-13)[4]
Варшава, Російська імперія[1]
Помер 7 квітня 1972(1972-04-07)[1][2][…] (88 років)
Лондон, Велика Британія[1]
Країна  Республіка Польща
Діяльність економіст, дипломат, історик, політик
Alma mater Лондонська школа економіки та політичних наук
Знання мов французька[5] і польська
Посада посол і Міністр закордонних справ Польщі
Партія незалежний політик
Автограф
Нагороди

Август Залеський (пол. August Zaleski; 13 вересня 1883, Варшава — 7 квітня 1972, Лондон) — польський політичний і дипломатичний діяч, двічі міністр закордонних справ Польщі, президент Польщі у вигнанні з 7 червня 1947 по 7 квітня 1972 року. Історик.

Біографія[ред. | ред. код]

Після проголошення незалежності Польщі в 1918 році — на дипломатичній службі. Був послом у Швейцарії, Греції, Італії.

У 19261932 роках був міністром закордонних справ, з 1935 по 1938 рік — сенатор Польщі. Брав участь у роботі Ліги Націй .

Після окупації в 1939 році Польщі Німеччиною та СРСР жив в еміграції у Франції. У 1939-1941 роках обіймав посаду міністра закордонних справ в польському уряді у вигнанні генерала Владислава Сікорського. Був противником східної політики Сікорського, різко протестував проти угоди Сікорського-Майського, у зв'язку з чим в 1941 році пішов у відставку.

З 1943 по 1945 рік виконував функції глави президентської служби Владислава Рачкевича.

У 1947 році після смерті Рачкевича заступив на посаду президента Польщі у вигнанні. Після завершення 7-річного терміну в 1954 році продовжив президентство на невизначений термін, що призвело до розриву з частиною польських емігрантських політиків. Тоді А. Залеським була створена так звана Рада Трьох, до якої увійшли Владислав Андерс, Томаш Арцишевський і Едвард Бернард Рачинський. Рада надала Залеському президентські повноваження.

Перед смертю в 1972 році А. Залеський висунув кандидатом у президенти Станіслава Островського і передав наступнику свої повноваження.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]