Гальфдан I (король Йорвіку)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гальфдан I
A child's book of warriors (1907) (14750789584).jpg
Народився невідомо
Скандинавія
Помер 877
Стренгфорд-Лох
Національність дани
Діяльність військовий вождь
Титул король Йорвіку
Термін 875—877 роки
Попередник засновано
Наступник Гутфріт I
Конфесія поганство
Рід династія Лодброка
Батько Рагнар Лодброк
Мати Аслауг
Брати, сестри

Гальфдан I Рагнарсон (дан. Halfdan Ragnarsson; ? — 877) — король Йорвіку та Дубліну (як Алданн) у 875877 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походи вікінгів[ред. | ред. код]

Один зі старших синів Рагнара Лодброка, конунга Данії. Про дату народження нічого невідомо. Замолоду став брати участь у походах батька. У 865 році після загибелі батька разом з братом Іваром очолив Велике поганське військо.

Разом з братом напав на королівство Східна Англія, перемігши короля Едмунда. Останній вимушений забезпечити данів Гальфдана і Івара харчами та конями. У 866 році суходолом рушили проти Нортумбрії. Тут у 867 році було переможено короля Еллу II, поставивши у північній частині королівства Еґберта I.

Після цього з Іваром став збирати потугу в Нортумбрії задля підкорення інших англосаксонських королівств Британії. 867 року військо данів напало на королівство Мерсія, захопивши місто Ноттінгем, де перезимувало. За значну купу грошей Гальфдан з Іваром відвели військо до Нортумбрії.

У 869 році війська на чолі з Гальфданом та його братом атакували королівство Східна Англія, яке було переможено 870 року, а король Едмунд загинув. З цього часу дани зміцнилися й тут. У 870 році Івар перебрався до Ірландії, а Гальфдан став єдиним очільником війська вікінгів.

У 871 році Гальфдан рушив на допомогу Великого літнього війська на чолі із Бадсеґом. Достеменно невідомо, чи брав участь Гальфдан у битві при Ешдауні 8 січня того ж року, в якій вікінги зазнали поразки від вессекського війська. Тим не менш Гальфдан уклав перемир'я з Альфредом, королем Вессексу.

На чолі усього данського війська Гальфдан відійшов до Лорндона, де перезимував у 871/872 роках. Тоді ж став карбувати власні монети. Навесні 872 року Гальфдан повернувся до Нортумбрії, де почалося повстання проти панування данів на чолі із Ріксігом. Останнього підтримала Мерсія. Втім, у війні проти обох суперників Гальфдан здобув перемогу: у 874 році повалив мерсійського короля Бурґреда, поставивши у західній частині Мерсії залежного від себе Кеолвульфа II (східна окупована данами); у 875 році переміг Ріксіга, встановивши зверхність над Берніцією.

Король[ред. | ред. код]

У 875 році внаслідок успішних дій проти англських королівств Гальфдан значно зміцнив своє становище. Того ж року його обирають королем Йорвіку (на честь столиці в данів — колишня назва Еофервік). Разом з тим відмовився від влади над Східною Англією, де королем став Ґутрум.

Того ж року рушив проти королівства Дубліна, пройшов переможно королівство Стратклайд, завдав поразки Ейнстейну Олафсону, дублінському королю, який загинув. Втім, уже у 876 році Гальфдан повернувся до Йорвіку, де вперше розподілив землю між данами.

У 877 році почалося повстання в Дубліні, й Гальфдан I рушив до Ірландії через королівства Шотландія. Спочатку в битві Файф-Несс здобув перемогу над Костянтином I, проте у битві при Стренгфорд-Лох зазнав поразки та загинув. Після цього в королівстві Йорвік почалася боротьба за владу.

Джерела[ред. | ред. код]

(англ.)

  • Holman, Katherine (July 2003). Historical dictionary of the Vikings. Lanham, Maryland: Scarecrow Press. ISBN 978-0-8108-4859-7.
  • Forte, A; Oram, RD; Pedersen, F (2005). Viking Empires. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-82992-2.