Рагнар Лодброк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рагнар Лодброк
Ragnarr Loðbrók
Рагнар Лодброк
Рагнар і його напівміфологічна дружина Аслауг, картина Августа Малстрьома, 1880 рік
Легендарний конунґ Данії
? — 865
Попередник: Сігурд Кільце
Спадкоємець: Бйорн Залізнобокий
Легендарний конунґ Швеції
770 — 785
Попередник: Сігурд Кільце
Спадкоємець: Йостен Жорстокий
 
Національність: данець[1]
Віросповідання: скандинавське язичництво
Смерть: 865
Королівство Нортумбрія
Династія: Скельдунґи
Батько: Сігурд Кільце
Дружина: Лагерта, Тора Боргархьорт й Аслауг
Діти: Бйорн, Сігурд, Івар, Гальвдан, Гвітсерк, Убба та ще, як мінімум, 6 синів і 2 дочки

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ра́гнар Ло́дброк або Ра́гнар Шкі́ряні Штани́ (давньоісл. Ragnarr Loðbrók; нар. 1-а половина IX століття — пом. 865) — легендарний і напівміфічний конунґ Швеції[sv] та Данії[da]. Його вважають національним героєм у країнах Скандинавського півострову.

Життєпис[ред.ред. код]

Походження та роки життя[ред.ред. код]

Життєпис Рагнара Лодброка занадто уривчастий, ненадійний та ґрунтується лише на сагах древніх вікінгів. Багато легенд були переведені з усної форми в письмову та літературно оброблені набагато пізніше. Деякі історики вважають Рагнара Лодброка вигаданим героєм. Немає точно зафіксованої дати його правління, називають періоди з різницею з VIII століття до IX століття. Його національна приналежність також під питанням — невідомо чи був він шведом, чи данцем, або норвежцем.

За способами пересування і ведення військових дій більшість істориків схильні приписувати йому датське коріння.[1] Також вважається, що Рагнар Лодброк жив приблизно у IX столітті. Він був язичником і вважав себе одним з прямих нащадків бога Одіна.

Прізвисько «Лодброк» пов'язане з легендою про те, що Рагнар носив особливі шкіряні штани, зшиті його дружиною й були чимось на зразок талісмана. За іншою версією, в дитинстві, ненавмисно потрапивши в зміїне кубло, Рагнар уцілів лише завдяки жорстким шкіряним штанам.[2]

Перші роки[ред.ред. код]

Згідно хроніки «Діяння данів»[da], написаної Саксоном Граматиком у XI столітті, Рагнар Лодброк був сином Сігурда Кільце[sv], конунґа[en] Данії[da] і Швеції[sv], якого турбували питання відбиття нападу зовнішніх ворогів у набагато більшому ступені, ніж турбота про потреби своїх підданих. Через це у нього було безліч ворогів на батьківщині. Тому вирушаючи в черговий похід, він призначив своїм намісником сина Рагнара, якому на той час було всього 15 років.

За легендами, згодом Рагнар відправився до Норвегії для навчання військовій справі.[1] Незабаром помер Сігурд і Рагнар повернувся на батьківщину, щоб зайняти трон свого батька, як конунґом у «Свіавельді і над данами» (Швеції та Данії). З цього часу почався в життя конунґа період загарбницьких завоювань. Перші роки керування Рагнара не відзначилися великими звершеннями. Лодброк був доволі молодим і багато інших конунґів, користуючись цим забрали в нього той вплив, що мав Сігурд.[3]

Легенди про дружин Лодброка[ред.ред. код]

Під час одного з нападів на прибережне поселення він познайомився зі своєю першою дружиною Лагертою (давньоісл. Ladgerda, Ladgertha, Lagertha). За даними істориків, вона була жінкою, досвідченою у військовій справі, яка мужньо боролася нарівні з чоловіками. У цьому шлюбі у нього народився син і дві дочки. Однак, Рагнар, через деякий час, залишив свою першу дружину.

Є також легенда про те як Рагнар Лодброк одружився вдруге. Одного разу, конунґ отримав звістку, що знатний бонд з Ґотланду, Херрауд, віддасть руку своєї дочки з багатим приданим, що складається з золота і коштовностей, тому, хто зможе перемогти величезного змія, що спустошує його землі. Доньку звали Торою Боргархьорт[sv], і вона була, згідно легенд, найпрекраснішою жінкою на землі. Рагнар відправився в шлях, попередньо підготувавшись до зустрічі зі змієм. Він наказав виготовити шкіряні штани і плащ з кудели. Коли Херрауд побачив нареченого-претендента в такому одязі, він дуже розвеселився і прозвав прибув вікінга «Шкіряні штани». Проте, одяг захистив Рагнара від отруйних укусів тварини. Конунґ переміг змія і отримав у дружини Тору, яка після народження декількох синів померла від хвороби.

Після смерті Тори Рагнар з численним військом вирушив влітку в Норвегію. В одному з набігів люди короля випадково зустріли жінку на ім'я Крака. Вона їм здалася такою гарною, що, повернувшись до табору, розповіли про неї свого повелителя, і той побажав її побачити. Щоб випробувати її розум, Лодброк наказав передати їй загадку: «Якщо вона така красива, як ви говорите, нехай прийде на зустріч зі мною. Бажаю, щоб вона була ні одягненою, ні голою, ні ситого, ні голодної, щоб прийшла не одна, але без супроводу когось». Крака постала перед очима Рагнара, обернувшись в рибальську мережу, з'ївши одну цибулину і взявши з собою собаку.

Справжнє ім'я жінки було Аслауг[sv], вона і стала новою дружиною Лодброка. Згодом народилися сини: Івар, Бйорн, Гвітсерк[sv] і Рогнвальд. Змужнівши, вони перетворилися в великих воїнів, які пройшли з експедиціями половину Європи.[1]

Походи Лодброка[ред.ред. код]

Саги оповідають, що його улюбленою військовою стратегією було вчинення набігів на християнські міста під час релігійних свят. Лодброк знав, що саме в цей час всі солдати присутні на церковній службі. Легенди залишили відомості про те, що Лодброк завжди шукав нових пригод, постійно турбуючись, що його сини можуть зробити великий подвиг, затьмаривши тим самим славу батька.[2] Спочатку його шлях лежав на південь, у Фріз (нині — Нідерланди), а потім — по всьому західному узбережжю Європи.[1] До того часу Лодброк став впливовим ярлом і очевидно був сучасником першого скандинавського правителя Ґардарікі, ярла Рюрика.[2] Ці набіги історики відносять до 845 року.

Король Елла II вкидає Рагнара Лодброка у яму зі зміями
Картина «Смерть Рагнара Лодброка» Юго Гамільтона

Чисельність війська Рагнара коливалася від 5 до 6 тисяч осіб, в його розпорядженні було 120 оснащених кораблів, з якими він причалив до берегів Західного Франкського королівства. Потім вікінги спустилися по річці Сені вглиб території франків, плюндруючи все, що зустрічаються на їх шляху: поселення, монастирі і церкви; жорстоко розправляючись з тими, хто намагався чинити опір. В результаті цього походу майже уся Західна Франція була розорена. Дійшовши до Парижа, вікінги взяли його в облогу[1], захопили і зажадали величезного викупу, щоб не завдавати шкоди оселям і життю городян. Франкському королю довелося виконати всі вимоги норманів.[2]

Похід у Нортумбрію[ред.ред. код]

Після франкського походу, близько 865 року Лодброк напав з невеликим військом на шотландсько-англійське королівство Нортумбрію, яке було на той час одним з найбільших королівств Британських островів. Під час цього походу армія Рагнара зазнала поразки, а сам він потрапив у полон і за розпорядженням короля Елли II був скинутий в яму з отруйними зміями, де Лодброк і помер.[1]

Актор, що зіграв Рагнара Лодброка у телесеріалі «Вікінги», Тревіс Фіммел

Згідно саг, численні сини Рагнара, дізнавшись про долю свого батька, зокрема, Івар Безкосний, Бйорн Залізнобокий та інші, у 867 році вторглися на англійські землі і, помстившись за смерть батька, поклали передмову датському завоюванню Британських островів. Незабаром сини Рагнара взяли в полон.[2] Страта нортумбрійського короля, за деякими даними, відбувалася одним зі скандинавських язичницьких звичаїв жертвоприношення до Одіна так званий «Кривавий орел».[1]

У культурі[ред.ред. код]

  • Про Рагнара Лодброка знятий телесеріал «Вікінги», режисер — Майкл Герст[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и Ткач Е. (21-02-2015). Рагнар Лодброк – легендарный датский конунг. norsktour.com (ru). Архів оригіналу за 2016-06-13. Процитовано 2016-06-13. 
  2. а б в г д Все полководцы мира. Рагнар Лодброк. all-generals.ru (ru). Архів оригіналу за 2016-06-13. Процитовано 2016-06-13. 
  3. пер. Потанина Н. (24-03-2016). Прядь о сыновьях Рагнара. norse.ulver.com (ru). Архів оригіналу за 2016-06-13. Процитовано 2016-06-13. 
  4. Вiкiнги на сайті Internet Movie Database (англ.)

Посилання[ред.ред. код]

Література та джерела[ред.ред. код]

  • Гуревич А. Я. Походы викингов. — Москва : Наука, 1966.
Попередник:
Сігурд Кільце
18671878
Легендарний конунґ Швеції
770 — 785
Наступник:
Йостен Жорстокий
1895 — 1897
Попередник:
Сігурд Кільце
18671878
Легендарний конунґ Данії
? — 865
Наступник:
Бйорн Залізнобокий
1895 — 1897