Гафт Валентин Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гафт Валентин Йосипович
Гафт Валентин Иосифович
Valentin Gaft1.JPG
Народився 2 вересня 1935(1935-09-02) (83 роки)
Москва, РРФСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність актор
письменник
Alma mater Школа-студія МХАТ
Роки активності 1956
У шлюбі з Остроумова Ольга Михайлівна
Автограф Автограф Гафта.jpg
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» Орден «За заслуги перед Вітчизною» Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Дружби
IMDb nm0300781

Валентин Йосипович Гафт (рос. Валентин Иосифович Гафт; * 2 вересня 1935(19350902), Москва, Російська РФСР) — радянський і російський актор театру і кіно, Народний артист РРФСР (1984), письменник, автор епіграм.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в єврейській родині вихідців з Полтавської області Йосипа Романовича (1907—1969) й Ґіти Давидівни (1908—1993) Гафт.

Навчаючись у школі, почав брати участь у шкільних виставах. Водночас, нікому не зізнавався в тому, що хоче стати артистом. Вступати в театральне училище вирішив потайки. Документи подав до Щукінського училища й до Школи-студії МХАТ. Випадково, за два дні до іспитів, Валентин Гафт зустрів на вулиці відомого актора Сергія Столярова й попросив «прослухати» його. Столяров хоч і здивувався, але не відмовив і навіть допоміг порадами. У Щукінськім училищі Валентин Гафт пройшов перший тур, але не пройшов другий. Проте в школу-студію МХАТ вступив з першої спроби, склавши іспит на «відмінно».

У 1957 році закінчив Школу-студію МХАТ (майстерня В. О. Топоркова), після закінчення дебютував на сцені Театру ім. «Моссовета» (з рекомендаціями від Д. М. Журавльова). Через деякий час — в Театрі на Малій Бронній, потім — в А. О. Гончарова в маленькому театрі на Спартаківській вулиці. Справжні роботи почали виходити тільки в А. Ефроса в Ленкомі.

Дебютував у кіно 1956 року в фільмі «Вбивство на вулиці Данте». З 1969 року — актор театру «Современник». Також відомий своїми епіграмами[1].

Приватне життя[ред. | ред. код]

Був одружений кілька разів. Першою дружиною була манекенниця Олена Ізоргіна. Другим був шлюб з балериною Інною Єлісеєвою, в них народилася донька Ольга, проте на початку 1980-х років Гафт і Єлисеєва розлучилися. Донька Ольга загинула у вересні 2002 року, покінчивши життя самогубством. Теперішня дружина — актриса Ольга Остроумова, під впливом якої Валентин Гафт охрестився у православ'я.

Відомі ролі[ред. | ред. код]

Хвороба[ред. | ред. код]

14 березня 2014 госпіталізовано до Боткінської лікарні в Москві в украй важкому стані.[2] 28 березня виписаний після успішного лікування.[3]

Суспільна позиція[ред. | ред. код]

У вересні 2015 року на російському телевізійному каналі НТВ вийшов пропагандистський документальний фільм «Чорний список Порошенка»[4] за участю Валентина Гафта. В інтерв'ю актора, що послідувало виданню «Гордон»[5] журналістка Наталія Двалі, серед іншого, спитала Гафта відносно його деяких висловлювань у цьому фільмі:

« «Гордон»: У документальному фільмі НТВ Ви ще додали: "Я – путініст", – і що поважаєте президента РФ.
Гафт: Завжди говорю те, що думаю ... Кому потрібна Україна? Крим віддано вам несправедливо, це російська територія, за неї ті до біса скільки боролися, пролили кров.
»

Інша цитата:[6]

Я — путинец, со мной опасно об этом говорить (про антивладні виступи в РФ). Я уважаю его (Путіна), и мне он нравится. Россия — ей богом отпущено быть чище и сильнее других.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1956 — Поет — Андре
  • 1956 — Вбивство на вулиці Данте — марсель Ружі
  • 1958 — Іван Дундич — французький солдат
  • 1960 — Нормандія-Німан — Мілле
  • 1960 — Російський сувенір — Клод Жерар, французький композитор
  • 1961 — Підводний човен (короткометражний) — Джим Темпл
  • 1965 — Ми, російський народ — Боєр
  • 1966 — Два роки над прірвою — штандартенфюрер Граузе
  • 1967 — Митя (фільм-спектакль) — Митя, Дмитро Іванович Мартинов
  • 1967 — Перший кур'єр — Микола Карлович фон Гесберг — жандармський ротмістр
  • 1968 — Інтервенція — «Довгий», Каро
  • 1968 — Каліф-Лелека — Кашнур, чарівник
  • 1968 — Нова — Костянтин Федорович Баранцев, тренер
  • 1969 — «Жди мене, Анна» — клоун
  • 1969 — Сімейне щастя (кіноальманах) — прикажчик
  • 1970 — Звичайна історія (фільм-спектакль) — Сурков
  • 1970 — Про любов — Микола
  • 1970 — Соло (короткометражний) — Шарков
  • 1970 — Дивовижний хлопчик — доктор Капа
  • 1971 — Дорога на Рюбецаль — Апанасенко, командир партизанського загону
  • 1971 — Змова (фільм-спектакль) — Кейсі Джікс — полковник, начальник об'єднаного штабу
  • 1971 — Ніч на 14-й паралелі — Ед Стюар, льотчик
  • 1971 — Дозвольте зліт! — Віктор Кирилович Азанчєєв
  • 1971 — Людина з іншого боку — Андрій Ізвольський
  • 1972 — Будденброки (фільм-спектакль) — Томас Будденброк
  • 1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Сем Уеллер
  • 1973 — Балалайкин і К° (фільм-спектакль) — Глумов
  • 1973 — Всього кілька слів на честь пана де Мольєра (фільм-спектакль) — маркіз д'Орсіньі
  • 1973 — Зірковий час (фільм-спектакль) — помічник начальника контррозвідки
  • 1973 — Як кішка з собакою (анімаційний) — ведучий
  • 1973 — Сімнадцять миттєвостей весни — Геверніц
  • 1973 — Цемент — Дмитро Івагін, білогвардієць
  • 1974 — Безприданниця (фільм-спектакль) — Сергій Сергійович Паратов
  • 1974 — Домбі і син (фільм-спектакль) — містер Домбі
  • 1974 — Жереб — Інокентій Жильцов
  • 1974 — Іван та Марія — скарбник
  • 1974 — Москва, любов моя — балетмейстер
  • 1974 — Сергєєв шукає Сергєєва — Анатолій Анатолійович Петелін
  • 1974 — Таня (фільм-спектакль) — Герман Миколайович Балашов, молодий інженер
  • 1974 — Гніт (короткометражний)
  • 1975 — Будинки вдівця (фільм-спектакль)
  • 1975 — Здрастуйте, я ваша тітка! — Брассет, лакей
  • 1975 — Із записок Лопатіна (фільм-спектакль) — Лопатін
  • 1975 — На все життя — Крамін, поранений і паралізований лейтенант
  • 1975 — Ольга Сергіївна — Троянкін
  • 1975 — Шагренева шкіра (фільм-спектакль) — Растіньяк
  • 1976 — Шалене золото — Горацій Логан
  • 1976 — Денний поїзд — Ігор
  • 1976 — Ну, публіка! (Фільм-спектакль) — Олексій Тимофійович Балбінський, прокурор
  • 1976 — Повість про невідомого актора — Знаменський Роман Семенович, головний режисер театру
  • 1977 — Дівчинко, хочеш зніматися в кіно? — Павло Володимирович, режисер
  • 1977 — Майже смішна історія — попутник Мєшкова
  • 1977 — Сутичка в хуртовині — чужинець, грабіжник-рецидивіст
  • 1978 — Гравці (фільм-спектакль) — Втішний
  • 1978 — Кентаври — Андрес, змовник
  • 1978 — Королі і капуста — Френк Гудвін
  • 1978 — Острови в океані (фільм-спектакль) — лейтенант
  • 1979 — Гараж — Сидорін, голова гаражного кооперативу
  • 1979 — Чоловіки і жінки — Георгій
  • 1979 — Сьогодні і завтра — Олександр Григорович Россолов
  • 1979 — Ранковий обхід — Алік
  • 1979 — Ціркачонок — Жорж
  • 1980 — Історія кавалера де Гріє і Манон Леско (фільм-спектакль) — Тенвіль
  • 1980 — Про бідного гусара замовте слово — Іван Антонович Покровський, полковник
  • 1980 — Таємниця Едвіна Друда (фільм-спектакль) — Джаспер
  • 1980 — Три роки — Іван Гаврилович Ярцев, вчений-хімік
  • 1980 — Чорна курка, або Підземні жителі — Дефорж, вчитель французької
  • 1981 — Езоп — Агностос
  • 1982 — Гонки по вертикалі — Олексій Дєдушкін, злодій
  • 1982 — Якщо ворог не здається… — Штеммерман
  • 1982 — Поспішайте робити добро (фільм-спектакль) — Віктор Горєлов
  • 1982 — Субота і неділя (короткометражний) — психолог
  • 1982 — Митниця — Володимир Миколайович Нікітін
  • 1982 — Чарівники — Апполон Митрофанович Сатанєєв — заступник директора НУІНУ
  • 1983 — Винагорода — 1000 франків (фільм-спектакль) — Глапьє
  • 1983 — Месьє Ленуар, який… (фільм-спектакль) — князь Бореску
  • 1983 — Ромео і Джульєтта (фільм-спектакль) — епізод
  • 1984 — Вісім днів надії — Ігор Артемович Білоконь — директор шахти
  • 1984 — Перегон — Яків Борисович Левін, капітан
  • 1985 — Контракт століття — Сміт
  • 1985 — Про кота… — Людожер
  • 1986 — Рік теляти — Валеріан Сергійович, вчитель музики
  • 1986 — Мій ніжно коханий детектив — містер Лестер, старший інспектор Скотленд-Ярду
  • 1986 — По головній вулиці з оркестром — Костянтин Михайлович
  • 1986 — Подорож мсьє Перрішона — майор Мартьє
  • 1986 — Фуете — поет / Воланд
  • 1986—1988 — Життя Клима Самгіна — Трифонов, офіцер-алкоголік
  • 1987 — Більшовики (фільм-спектакль) — Стєклов, редактор газети «Ізвестія»
  • 1987 — Візит до Мінотавра — Павло Петрович Іконніков
  • 1987 — Час літати — ВІктор Іванович — саксофоніст, пасажир
  • 1987 — Забута мелодія для флейти — Одінков, чиновник «Головного управління вільного часу»
  • 1988 — Аеліта, не приставай до чоловіків — Скамейкін Василь Іванович, шахрай
  • 1988 — Злодії в законі — Артур
  • 1988 — Дороге задоволення — Вільям Тер-Іванов
  • 1989 — Візит дами — Альфред Ілл
  • 1989 — Бенкети Валтасара, або Ніч зі Сталіним — Лаврентій Павлович Берія
  • 1989 — Село Степанчиково і його мешканці (фільм-спектакль) — Коровкін
  • 1990 — Московський поліцейський Камінський — Лапшин
  • 1990 — Самогубець — конферансьє
  • 1990 — Футболіст — Олег Олександрович Норов, футбольний тренер
  • 1991 — Загублений в Сибіру — Берія
  • 1991 — Небеса обітовані — Дмитро Логінов, «Президент»
  • 1991 — Нічні забави — Михайло Федорович Езепов
  • 1991 — Терористка — Віктор
  • 1992 — Анкор, ще анкор! — Федір Васильович Виноградов, полковник
  • 1992 — Хто боїться Вірджинії Вульф? (Фільм-спектакль) — Джордж
  • 1992 — Важкі люди (фільм-спектакль) — Еліезер Вайнгартен
  • 1993 — Хочу в Америку — Епштейн
  • 1994 — Майстер і Маргарита — Воланд
  • 1994 — Я вільний, я нічий — Леонід Дмитрович Чесноков
  • 1996 — Кар'єра Артуро Уї. Нова версія — актор
  • 1997 — Сирота казанська — Павло Оттович Брумель, фокусник
  • 1999 — Небо в алмазах — заступник міністра
  • 2000 — Будинок для багатих — Роман Петрович Рум'янов, сатирик
  • 2000 — Ніжний вік — Саледон старший, відомий скульптор-дисидент
  • 2000 — Старі шкапи — генерал
  • 2001 — Годинник без стрілок — фотожурналіст
  • 2002 — По ту сторону вовків — Голощоков, доктор
  • 2003 — Дні ангела — Віктор Зуєв
  • 2003 — Кожен зійде на Голгофу — «Дядя Саша»
  • 2003 — Снігова любов, або Сон у зимову ніч — Олег Костянтинович
  • 2004 — Все починається з любові — Карл
  • 2005 — Дев'ять невідомих — Віктор Євгенович Севідов, британський мільйонер російського походження
  • 2005 — Лебединий рай — Гришин
  • 2005 — Майстер і Маргарита — Каїфа / людина у френчі
  • 2006 — Карнавальна ніч-2, або 50 років потому — Політтехнолог Борис Глібович
  • 2007 — 12 — 4-й присяжний
  • 2007 — Ленінград — режисер театру музичної комедії
  • 2007 — Чоловік, дружина і коханець (фільм-спектакль) — Трусоцький
  • 2008 — Операція «Чегевара» — Василь Петрович
  • 2008 — Тяжіння — Олександр Миколайович, художник
  • 2009 — Заєць. Любовна історія (фільм-спектакль) — Він
  • 2009 — Книга Майстрів — чарівне дзеркало
  • 2009 — Осінні квіти — Альфред Вікторович
  • 2010 — Родинний дім — Василь Петрович Швець, дивак-селекціонер
  • 2010 — Сон Гафта, переказаний Віктюком (фільм-спектакль) — головна роль
  • 2010 — Стомлені сонцем 2 — зек Пімен
  • 2011 — Життя і пригоди Мішки Япончика — Мендель Герш
  • 2011 — Морпіхи — Лазар Семенович Гольдман, лікар-гінеколог
  • 2013 — Ялинки 3 (кіноальманах) — Микола Петрович
  • 2013 — Шлях лідера. Вогняна річка. Залізна гора — Аркадій Йосипович Преображенський
  • 2013 — Найбільша маленька драма (фільм-спектакль) — Свєтловидов, трагік
  • 2013 — Студія 17 — Андрій Іванович Дорохов, режисер
  • 2014 — Історія однієї бабусі — Гавриїл Мойсейович Фішман
  • 2014 — Розриваючи замкнуте коло — Аркадій Йосипович Преображенський, професор Карагандинського університету
  • 2015 — Чумацький шлях
  • 2016 — Четвертий (короткометражний) — головна роль

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]