Горбунов Олексій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Горбунов
Олексій Сергійович Горбунов
Олексій Горбунов проводить майстер-клас на Одеському кінофестивалі, 17 липня 2012
Олексій Горбунов проводить майстер-клас на Одеському кінофестивалі, 17 липня 2012
Ім'я при народженні Олексiй Сергійович Горбунов
Народився 29 жовтня 1961(1961-10-29) (57 років)
Київ, УРСР
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (1984)
Дружина Ірина Ковальова
Діти Софія
Анастасія
IMDb ID 0329813
Нагороди та премії
Народний артист України

Олексій Горбунов у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Олексíй Сергі́йович Горбуно́в (нар. 29 жовтня 1961, Київ, Українська РСР) — радянський і український актор театру та кіно. Заслужений артист УРСР (1991), Народний артист України (2016).

Життєпис[ред. | ред. код]

Олексій Сергійович Горбунов народився 29 жовтня 1961 року в Києві. Дитинство пройшло на масиві Русанівка. У 1978 році, відразу після закінчення школи не зміг вступити до Київського Театральний інститут імені Карпенка-Карого, оскільки не був комсомольцем. У 1978—1979 роках працював у театрі імені Лесі Українки монтувальником, підсобним робітником у костюмерному цеху. У театрі завдяки Аді Роговцевій познайомився з її чоловіком — актором і педагогом Костянтином Степанковим.

1984 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (курс Костянтина Степанкова). У своєму першому фільмі «Вантаж без маркування» Олексій почав зніматися в день вручення диплома.

1984—1995 — актор театру-студії кіноактора кіностудії ім. Довженка. 1985—1987 служив у Радянської армії. У 1990-х працював приватним таксистом через кризу на кіностудії Довженка. Повернутися до зйомок у кіно допоміг режисер Володимир Попков, запросивши на роль блазня Шико в багатосерійний телефільм «Графиня де Монсоро».

Працював у театрі-студії кіноактора, в приватному Камерному театрі М. Нестантінера та Київському театрі російської драми ім. Лесі Українки. Вів на українському ТБ програми «Нічний будильник» (1998) і «Чудо-люди» (2008). Грав у антрепризних постановках Олега Меньшикова Театральне товариство 814. Зіграв одну з ролей у серіалі «Гвардія».[1]

Музика[ред. | ред. код]

Організатор і ведучий двох дискотек «Джанкой» і «Джуманджі» в Києві. Працював діджеєм на київських радіостанціях «Континент», «Ностальжи». Олексій є солістом гурту «Грусть пилота».

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

3 грудня 2014 року, під час російсько-української війни відмовився від участі в усіх російських фільмах.[2] Згодом пан Горбунов заявив, що не розглядатиме можливості роботи в Росії до закінчення війни.[3]

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • Перша дружина — художниця Світлана Лопухова[4]
    • Донька — Анастасія Горбунова
  • Друга дружина — Ірина Ковальова[5]
    • Донька — Софія Горбунова

Визнання і нагороди[ред. | ред. код]

  • Народний артист України (22 січня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[6]
  • Заслужений артист УРСР (17 червня 1991) — за особистий внесок у соціально-економічний розвиток республіки, відродження національної культури і мистецтва, високу професійну майстерність і активну участь у громадському житті[7]
  • Премія «Золотий орел» за найкращу чоловічу роль у фільмі «12» (2008)[8]
  • Премія Телетріумф у номінації «Актор телевізійного фільму/серіалу (виконавець чоловічої ролі)» (2011)[9]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

  • 2000 — «Кухня» — Хаген Карлович
  • 2001 — «Гравці» — Швохнєв
  • 2002 — «Сирано» — де Гіш
  • 2003 — «Паразити»
  • 2006 — «Shlem.com»
  • 2010 — «Кам'яний гість» — Лепорелло

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1984 — Вантаж без маркування — Женя Стенько
  • 1984 — Канікули Петрова і Васєчкіна, звичайні й неймовірні
  • 1984 — Макар-слідопит — червоноармієць
  • 1986 — Звинувачується весілля — Сергій
  • 1986 — Наближення до майбутнього
  • 1987 — Жменяки — Ілько
  • 1987 — Виконати всяку правду — Олег Гагулін
  • 1987 — Розслідування розпочати — капітан Агєєв
  • 1987 — Філер
  • 1988 — Діскжокей — друг Жені
  • 1988 — Кам'яна душа — Юріштан
  • 1988 — Нові пригоди янкі при дворі короля Артура — менестрель
  • 1989 — Гу-га — Даньковець
  • 1990 — Допінг для ангелів — людина Бабахіна
  • 1990 — Посилка для Марґарет Тетчер
  • 1990 — Розпад — Шурик, шкільний друг Людмили Журавльової
  • 1990 — Яма — Симановский, революціонер
  • 1991 — Голод-33 — чекіст
  • 1991 — Два кроки до тиші — Іващенко
  • 1991 — Житіє Олександра Невського
  • 1991 — Кисневий голод — капітан Голіков
  • 1991 — Кому вгору, кому вниз — Гук
  • 1991 — Нам дзвони не грали, коли ми вмирали
  • 1991 — Не стріляйте в мене, будь ласка
  • 1992 — Цвітіння кульбаби — дільничний
  • 1992 — Людина з команди «Альфа»
  • 1993 — Грішниця в масці — доктор Теодор
  • 1993 — Зів'яла сакура в моєму саду
  • 1993 — Золото партії — Горбунков
  • 1993 — Обітниця
  • 1993 — Злочин з багатьма невідомими — Шпанг
  • 1993 — Спосіб вбивства — детектив Стів Карелла
  • 1993 — Фучжоу — горбань
  • 1993 — Я — Іван, ти — Абрам
  • 1994 — Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди
  • 1994 — Народжені згори
  • 1994 — Шостий годину останнього тижня любові
  • 1995 — Літо завжди приходить
  • 1995 — Об'єкт «Джей»
  • 1997 — Графиня де Монсоро — Шико, блазень короля Франції
  • 1997—1998 — Слідство
  • 1998 — Країна глухих — постачальник товару
  • 1999 — День народження Буржуя — гравець Вася
  • 1999 — Як гартувалася сталь — епізод
  • 2000 — Чорна кімната — чоловік
  • 2001 — Охоронці пороку — Гіл
  • 2001 — День народження Буржуя — 2 — гравець Вася
  • 2001 — Слід перевертня — Рибаков Костянтин Євгенович
  • 2002 — Голубая луна
  • 2002 — Закон
  • 2002 — Марш Турецького — Савелій Іванович Монахов
  • 2002 — Порода — Віктор Олександрович
  • 2003 — Вокзал — Микола Веселов
  • 2003 — Кармен — адвокат
  • 2003 — Лінії долі — Андрій Щурко
  • 2003 — Найкраще місто Землі — Віктор Савицький
  • 2004 — Навіть не думай 2. Тінь незалежності — ватажок «Ордена свінгерів»
  • 2004 — Якщо завтра в похід — епізод
  • 2004 — Червона капела — Карл Гірінг
  • 2004 — Курсанти — Олександр Лиховол
  • 2004 — Ми помремо разом — Сергей Петрович
  • 2004 — Путівник
  • 2005 — Бухта Філіпа — Бут
  • 2005 — Каменська-4 — Галл
  • 2005 — Полювання за тінню — Виктор Проценко
  • 2005 — Сатисфакція — Іван Васильович Шервуд
  • 2005 — Статський радник — Рахмет
  • 2006 — Хеппі Піпл
  • 2006 — Дикуни — барон
  • 2006 — Живий — продавець
  • 2006 — Меченосець — Клим
  • 2006 — Полювання на піранью — Кузьмич
  • 2006 — Останній забій — Юхим Ілліч
  • 2006 — Утьосов. Пісня довжиною в життя — Мишко Япончик
  • 2007 — 12 — 9-й присяжний, директор кладовища
  • 2007 — Закон мишоловки — дядько Валя
  • 2007 — Клуб 69 — Черкес
  • 2007 — Реальний тато — Сафрон
  • 2007 — Троє і Сніжинка — Володимир
  • 2007 — Вбити змія — Алекс
  • 2007 — Приватне замовлення — Олег Олександрович Аверченко
  • 2008 — Ілюзія страху — майор
  • 2008 — Маленька Москва — майор КДБ
  • 2008 — Отдамся в хороші руки — байкер
  • 2008 — Ріоріта — комбат
  • 2008 — Стиляги — саксофоніст
  • 2008 — Танець горностая — Олексій Павлович Титов
  • 2008 — Той, хто гасить світло — Олексій Степанович Саутін
  • 2009 — Афера «Фаревелл» — Чухов, співробітник КДБ
  • 2009 — Котовський — Пушкарьов
  • 2009 — Залюднений Острів — шурин
  • 2009 — Пістолет Страдіварі — Марфела
  • 2009 — Дідька лисого — Стас Георгіївський на прізвисько «Мічений»
  • 2009 — Я — Румун
  • 2010 — Бес Пор No — батько міліціонера
  • 2010 — У лісах і на горах — отець Іона (Михась)
  • 2010 — Дітям до 16 … — пасажир
  • 2010 — Будинок сонця — Кореєць
  • 2010 — Край — Коливанов
  • 2010 — Трава під снігом — Андрій Васильович Комісаров
  • 2011 — Атомний Іван — батько Івана
  • 2011 — Богині
  • 2011 — Ключ Саламандри — Сергій Анатолійович, генерал ЦПСО
  • 2011 — Контакт 2011 — Громов
  • 2011 — Костоправ — Анатолій Анатолійович Савчук
  • 2011 — Любов і розлука — Максим Петрович Зацепін
  • 2011 — ПираМММида — полковник
  • 2011 — Чемпіони з підворіття — Сергій Михайлович Ладигін
  • 2012 — Істальгія — Жора
  • 2012 — Мами — Дмитро
  • 2012 — Шпигун — Селенцов, зв'язковий Вассера
  • 2013 — Легенда для оперші — Пан
  • 2013 — Мебіус — Олександр Коржов
  • 2013 — Саранча — батько Артема
  • 2013 — Свиридова — батько Івана
  • 2013 — Хайтарма — Кротов, майор-особіст
  • 2013 — Шерлок Холмс
  • 2013 — Шулер — Леонід Михайлович Балабан
  • 2013—2014 — Як гартувався стайл — епізод
  • 2014 — Зальотчики — командувач ВПС
  • 2014 — 46 Ленінград — Вітя Музикант
  • 2014 — Син за батька — Георгій Костянтинович Теодораді
  • 2014 — Трубач — Василь Павлович
  • 2014 — Фотограф — гарнізонний лікар
  • 2015 — Альошкіна любов — Гнат Ілліч Кірєєв
  • 2015 — Гвардія — інструктор Дід
  • 2016 — Одинак — Мечников
  • 2017 — Мислителі
  • 2017 — Правило бою — Карпов
  • 2018 — Дике поле — Пастор[10]

Кліпи[ред. | ред. код]

  • 2016 — Стольний град — Забери мене (дід)
  • 2016 — Антитіла — Одинак

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Трейлер серіалу на YouTube
  2. Олексій Горбунов відмовився від участі в усіх російських фільмах
  3. Лащенко, Олександр. Поки війна не закінчиться, я не можу працювати в Росії – Горбунов (uk). Процитовано 2017-04-14. 
  4. Актер алексей горбунов: «когда в семье лад и работа -- в кайф, нервные нити не рвутся, а... (en). Процитовано 2017-04-14. 
  5. Эмилия Косничук Когда в семье лад и работа в кайф, нервные нити не рвутся, а сплетаются в тугой жгут, Газета «Факты», Киев. (рос.)
  6. Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  7. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 1194-XII від 17 червня 1991 року «Про відзначення молоді республіки державними нагородами Української РСР»
  8. Алексей Горбунов. Творческий путь Алексея Горбунова(рос.)
  9. Найбільше нагород «Телетріумфу — 2011» дісталося СТБ, telekritika.ua
  10. http://www.the-village.com.ua/village/culture/culture-news/269025-divitsya-pershiy-treyler-filmu-dike-pole-za-romanom-sergiya-zhadana-voroshilovgrad

Посилання[ред. | ред. код]