Гарник Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гарник Микола Васильович
Гарник Микола Васильович

Час на посаді:
30 квітня 2002 — 6 липня 2002
Президент   Леонід Кучма
Попередник Потебенько Михайло Олексійович
Наступник Піскун Святослав Михайлович

Народився 1 січня 1958(1958-01-01) (58 років)
с. Степове, Тетіївський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України
[Джерело?]

Мико́ла Васи́льович Га́рник (нар. 1 січня 1958(19580101), с. Степове, Тетіївський район, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український юрист, державний радник юстиції 1-го класу. У 2002-му році виконував обов'язки Генерального прокурора України. З 2011 до 2014 років був Броварським міжрайонним прокурором Київської області. 9 вересня 2014 року звільнений з органів прокуратури.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Харківський юридичний інститут.

Прокурорська діяльність[ред.ред. код]

З грудня 1997 по липень 1998 років — перший заступник прокурора Київської області.

З липня 1998 по серпень 1999 років — прокурор Київської області.

2000 — член Координаційної ради з питань державної служби при Президенті України.

З 30 квітня до 6 липня 2002 року — в.о. Генерального прокурора України.

З 6 липня 2002 року — перший заступник Генерального прокурора України.

З липня 2002 року — перший заступник прокурора міста Києва.

З 22 лютого 2011 року призначений Броварським міжрайонним прокурором Київської області.[1]

9 вересня 2014 року звільнений з посади Броварського міжрайонного прокурора Київської області.[2]

Скандали[ред.ред. код]

Під час діяльності Броварським міжрайонним прокурором Київської області Микола Гарник та Броварська міжрайонна прокуратура відзначилися бездіяльністю у розслідуванні справ, пов'язаних із зловживаннями та правопорушеннями з боку правоохоронних органів та чиновників міста Бровари та Броварського району.[3]

Від травня 2014 року новостворений Броварський Люстраційний комітет включив Миколу Гарника у списки на люстрацію. Активісти відзначили, що за час керівництва Гарника у Броварах відбувалися земельні махінації, напади на журналістів тощо, щодо яких керівництво прокуратури або не реагувало, або не знаходило складу злочину.[4][5] 9 вересня 2014 року Гарника було звільнено з органів прокуратури.[2]

Регалії[ред.ред. код]

  • Від серпня 1999 — державний радник юстиції 1-го класу.

Звання та нагороди[ред.ред. код]

Заслужений юрист України (27.11.1999). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеню (21.08.2001).[Джерело?]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: в.о. Генеральний прокурор України
30 квітня 2002 - 6 липня 2002
Наступник:
Потебенько Михайло Олексійович
Піскун Святослав Михайлович