Гарник Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Васильович Гарник
Микола Васильович Гарник
в.о. Генеральний прокурор України
30 квітня 2002 — 6 липня 2002
Президент Леонід Кучма
Попередник Михайло Потебенько
Наступник Святослав Піскун
Народився 1 січня 1958(1958-01-01) (63 роки)
с. Степове, Тетіївський район, Київська область, Українська РСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України

Мико́ла Васи́льович Га́рник (нар. 1 січня 1958(19580101), с. Степове, Тетіївський район, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український юрист, державний радник юстиції 1-го класу. У 2002-му році виконував обов'язки Генерального прокурора України. З 2011 до 2014 років був Броварським міжрайонним прокурором Київської області. 9 вересня 2014 року звільнений з органів прокуратури.

Біографія[ред. | ред. код]

Служив у Прикордонних військах КДБ СРСР. Закінчив Харківський юридичний інститут.

Прокурорська діяльність[ред. | ред. код]

З грудня 1997 по липень 1998 років — перший заступник прокурора Київської області.

З липня 1998 по серпень 1999 років — прокурор Київської області.

2000 — член Координаційної ради з питань державної служби при Президенті України.

З 30 квітня до 6 липня 2002 року — в.о. Генерального прокурора України.

З 6 липня 2002 року — перший заступник Генерального прокурора України.

З липня 2002 року — перший заступник прокурора міста Києва.

З 22 лютого 2011 року призначений Броварським міжрайонним прокурором Київської області.[1]

9 вересня 2014 року звільнений з посади Броварського міжрайонного прокурора Київської області.[2]

Скандали[ред. | ред. код]

Під час діяльності Броварським міжрайонним прокурором Київської області Микола Гарник та Броварська міжрайонна прокуратура відзначилися бездіяльністю у розслідуванні справ, пов'язаних із зловживаннями та правопорушеннями з боку правоохоронних органів та чиновників міста Бровари та Броварського району.[3]

Від травня 2014 року новостворений Броварський Люстраційний комітет включив Миколу Гарника у списки на люстрацію. Активісти відзначили, що за час керівництва Гарника у Броварах відбувалися земельні махінації, напади на журналістів тощо, щодо яких керівництво прокуратури або не реагувало, або не знаходило складу злочину.[4][5] 9 вересня 2014 року Гарника було звільнено з органів прокуратури.[2]

Регалії[ред. | ред. код]

Звання та нагороди[ред. | ред. код]

Заслужений юрист України (27.11.1999)[7]. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (21.08.2001)[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Генеральна прокуратура України[недоступне посилання з вересня 2019]
  2. а б Люстрація в дії: Миколу Гарника звільнено з посади броварського прокурора. Маєш право знати. 09.09.2014
  3. Правоохоронці офіційно дозволили нападати на журналістів у Броварах. Маєш право знати. 05.12.2012
  4. У Броварах вимагають відставки місцевого прокурора та припинення земельних махінацій. ФОТО. Ні корупції. 20.05.2014
  5. Меч люстрації навис над прокурором Гарником — ВІДЕО. Маєш право знати. 20.05.2014
  6. Указ Президента України від 18 серпня 1999 року № 1010/99 «Про присвоєння М. Гарнику класного чину»
  7. Указ Президента України від 27 листопада 1999 року № 1505/99 «Про присвоєння М. Гарнику і М. Обиходу почесного звання "Заслужений юрист України"»
  8. Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: в.о. Генеральний прокурор України
30 квітня 2002 — 6 липня 2002
Наступник:
Потебенько Михайло Олексійович
Піскун Святослав Михайлович