Піскун Святослав Михайлович

Святослав Михайлович Піскун
9-й Генеральний прокурор України
26 квітня 2007 — 24 травня 2007
Президент	Віктор Ющенко
Попередник	Олександр Медведько
Наступник	Віктор Шемчук
7-й Генеральний прокурор України
10 грудня 2004 — 14 жовтня 2005
Президент	Леонід Кучма Віктор Ющенко
Попередник	Геннадій Васильєв
Наступник	Олександр Медведько
5-й Генеральний прокурор України
6 липня 2002 — 29 жовтня 2003
Президент	Леонід Кучма
Попередник	Микола Гарник
Наступник	Геннадій Васильєв
Народився	8 березня 1959(1959-03-08) (61 рік) Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	політик
Громадянство	СРСР→ Україна
Освіта	Львівський національний університет імені Івана Франка
Політична партія	Партія регіонів
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
5-го скликання
ПР	25 травня 2006	—	23 листопада 2007
6-го скликання
ПР	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012

Святосла́в Миха́йлович Піску́н (нар. 8 березня 1959, Бердичів, Житомирська область, Українська РСР) — український політичний діяч, тричі Генеральний прокурор України, Генерал-лейтенант податкової міліції, Державний радник юстиції 1 класу, Голова Союзу юристів України, віце-президент Міжнародного фонду юристів України, член Вищої ради юстиції України.

Життєпис

Народився 8 березня 1959-го в Бердичеві Житомирської області.

1983 року закінчив Львівський університет ім. Франка, юридичний факультет.

1984—1988 — старший слідчий прокуратури Ірпеня Київської області.

1990—1997 — прокурор відділу прокуратури Київської області, прокурор-криміналіст Прокуратури Київської області, заступник прокурора Києво-Святошинського району, заступник прокурора м. Ірпеня, начальник слідчої частини відділу по боротьбі з організованою злочинністю прокуратури Київської області у м. Київ.

З 1997 — начальник Слідчого управління податкової міліції, заступник начальника податкової міліції України, з травня до липня 2002 — заступник голови — начальник Слідчого управління податкової міліції податкової адміністрації України.

З 6 липня 2002 р. по 29 жовтня 2003 р. — Генеральний прокурор України.

З лютого 2004 по грудень 2004 р. — заступник секретаря РНБО.

З 10 грудня 2004 по 14 жовтня 2005 р. — Генеральний прокурор України.

З березня 2006 року — народний депутат України 5-го скликання, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

26 квітня 2007 р. відновлений на посаді Генерального прокурора. 24 травня 2007 року указом 469/2007 звільнений з посади Генерального прокурора президентом Віктором Ющенком.

У 2007—2012 р.р. — народний депутат України VI скликання. Член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

24 квітня 2009 року Окружний адміністративний суд Києва скасував указ президента Віктора Ющенка від 24 травня 2007, який визнавав таким, що втратив силу президентський Указ про поновлення Святослава Піскуна на посаді генерального прокурора. В той же час суд відмовився брати до розгляду позов Піскуна про відновлення на посаді Генерального прокурора.

В 2012 голосував за скандальний Закон України «Про засади державної мовної політики» — неофіційно відомий як «Закон Ківалова-Колесніченка», який пізніше Конституційний Суд визнав неконституційним і таким, що втратив чинність.

З 27 травня — голова Союзу юристів України, до обрання був заступником голови Союзу.

30 липня 2020 — призначений радником Генпрокурора України Ірини Венедіктової, 25 серпня звільнений з посади.

Політика

3 жовтня 2014 року Вищий адміністративний суд України зобов'язав ЦВК України зареєструвати Піскуна кандидатом у народні депутати на парламентських виборах від партії «Сильна Україна», до парламенту не пройшов.

Нагороди

• Дійсний член Всесвітньої асоціації юристів.
• Заслужений юрист України.
• Орден Дмитрія Солунського IV ступеня,
• Орден «Різдва Христового» II ст.

Родина

Дружина — Світлана Севастьянівна (1962 р. н., Маневичі Волинської області) — юрист, підприємець.

Батько — Піскун Михайло Семенович, мати — Тетяна Леонідівна (у дівоцтві Святець).

Діти:

Донька Тетяна (після одруження — Іващенко) (1983 р.н.).

Син Святослав (2000 р.н.).

Джерела

• Україна Кримінальна
• Досьє
• М.Михайлов. Третья ходка. Деловая столица (газета) (рос.)Деловая столица (газета)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»

Посилання

• Піскун // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.