Попенко Геннадій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Геннадій Попенко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Попенко
Ім'я при народженні Геннадій Миколайович Попенко
Народився 16 червня 1979(1979-06-16) (44 роки)
Полтава, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор, шоумен, конферансьє, телеведучий
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Дружина Ірина
Діти Богдана (нар. 2012) Святослава (2020)
IMDb nm6380233
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Геннадій Миколайович Попенко (нар. 16 червня 1979, Полтава) — український актор театру, телебачення та кіно, шоумен, конферансьє та телеведучий.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Геннадій Попенко 16 червня 1979 року в Полтаві. Батько — Микола, інженер за фахом, працює в приватних будівельних структурах, мати — Людмила в першій міській лікарні Полтави, де завідує відділенням переливання крові[1]. Сестра Тетяна займається архітектурним дизайном, мешкає у Києві. Займався у драмгуртку Полтавського ліцею №1. З 15‑ти років працював у будівельній фірмі[2].

У 2000 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, курс Олега Шаварського. Навчався у театральній студії при Центрі сучасного мистецтва «Дах».

Кар'єра[ред. | ред. код]

Телебачення[ред. | ред. код]

Ще будучи студентом другого курсу театрального Геннадій Попенко почав працювати ведучим музичного каналу «Біз-TV», на четвертому курсі — ведучий «Мелорами» на «Інтері».

«Новий канал»

Після закінчення театрального інституту прийшов на «Новому каналі», де працював з 2000 по 2009 рік. З 4 серпня 2000 року — ведучий метео-проекту «Нова погода»[3], з 13 квітня 2002 року вів телепередачу «За гроші»[4], з 16 лютого 2004 року — ведучий програми «Безумний день»[5].

У 2005 році став ведучим програми «3х4. Найкумедніше домашнє відео», замінивши Анатолія Дяченка[6][7].

З 5 травня 2007 року Геннадій Попенко ведучий програми «Корисна площа»[8]. Працював у ранковій передачі «Підйом», яку вів разом з Олександром Педаном, Сергієм Притулою та Ольгою Фреймут, працював у програмі «Шоуманія»[9].

Повернувся у 2012 році на «Новий канал» та вів програму «ШоуШара»[10].

«1+1»

Ведучий програми «Битва анекдотів» у 2009 році на каналі «1+1».

«Гумор ТБ»

Ведучий гумористично-анекдотичного батл-шоу «Битва анекдотів».

«UA:Перший»

У 2010 році перейшов на «Перший Національний» де був ведучим передачі «Легко бути жінкою»[11], з 2013 — «Рояль в кущах»[12] та музичної вікторини «Знайомі мелодії»[13], з 2014 році — «Подорожуй Першим!»[14].

З 2015 року ведучий програми «Суспільний університет»[15].

У 2016 році був ведучим та автором проекту «Баклани на Балкани»[16][17].

Геннадій Попенко був ведучим Радіодиктанту національної єдності на телеканалі «UA:Перший», який відбувся 9 листопада 2016 року, в День української писемності та мови.

«2+2»

З 2017 року Геннадій Попенко ведучий програми «Загублений світ» на телеканалі «2+2»[18].

Театр[ред. | ред. код]

Геннадій Попенко співпрацює з театром Володимира Завальнюка «Перетворення»[19].

Кінематограф[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2020 с Виклик Геннадій Клименко "Бігі", майор ДСНС
2018 ф Будинок «Слово» у виробництві[22]
2018 с Соломонове рішення Вадим, викладач
2018 с Чужі рідні епізодична роль
2018 с Серце слідчого епізодична роль
2018 с Сувенір з Одеси Вол, злодій
2017 с Лікар Ковальчук Чиновник[23]
2017 с Ментівські війни. Одеса Євген Степанович Рибалко, старший слідчий військової прокуратури
2017 с Гарний хлопець епізодична роль
2017 с Обручка з рубіном Тимофій
2016 док Закон Магнітського. За лаштунками англ. The Magnitsky Act – Behind the Scenes
2017 с Обираючи долю гравець
2016 с Одинак
2016 ф Я з тобою конферансьє цирку
2016 с На лінії життя Микола Борсуков, майор-беркутівець
2016 с Улюблена вчителька ведучий
2016 ф Забудь мене, мамо! епізодична роль
2015 с Гвардія Завгосп
2014 с Швидка допомога батько Варвари
2014 с Особова справа Кирило Кирилович Куров, підприємець
2012 кф Помин англ. Commemoration: Pomyn
2012 с Брат за брата-2 піарник
2011 кф День 7305
2010 тф Паршиві вівці Крюгер
2010 ф Не скажу рос. Не скажу охоронець Малютіна
2009 ф Блондинка в нокауті
2007 ф Ігри в солдатики майор Кремінь, командир роти
2007 ф Рік золотої рибки епізодична роль
2006 с Вовчиця епізодична роль
2006 с Повернення Мухтара-3 Ярослав
2006 ф Таємниця «Святого Патрика» американський офіцер
2002 с Лялька епізодична роль
2001 с Слід перевертня рос. След оборотня Чеченець

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Займається волонтерською діяльністю. Разом із телеведучим Сергієм Притулою не раз особисто відвідував прифронтові зони, допомагаючи українським військовим[24].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, дружина Ірина, у дівоцтві Алєксєєва, уродженка смт. Іванків. У подружжя є 2 доньки Богдана (нар. 2012) та Святослава (2020) [25].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Захоплюється дайвінгом, мотоциклами, кіньми. Має чорний пояс з джиу-джитсу. Учасник «Run Ukraine Running League» — масових бігових заходів в Україні.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ст. (8 вересня 2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток української кінематографії, заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, багаторічну сумлінну працю[26]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шоумен Геннадій Попенко: «Я люблю давньоарабську поезію – не Омара Хайяма, а більш давніх чуваків» «Друг читача»
  2. Геннадій Попенко косив люцерну на Дослідному полі
  3. Історія нового каналу. 2000 рік «Новий канал»
  4. Історія нового каналу. 2002 рік «Новий канал»
  5. Історія нового каналу. 2004 рік «Новий канал»
  6. Закони еволюції[недоступне посилання з липня 2019] «Телекритика»
  7. Номінанти премії «Телетріумф-2008» «ДетекторМедіа»
  8. Історія нового каналу. 2007 рік [Архівовано 2021-10-27 у Wayback Machine.] «Новий канал»
  9. Геннадій Попенко: «Цікаво було грати гея переодягненого у жінку, який втікав від міліції...» «Високий Замок»
  10. Геннадій Попенко ховає мотоцикл, а Антон Середа псує краватки «Новий канал»
  11. «Легко бути жінкою» на Першому оновила формат. Однією з ведучих стала Наталя Розинська[недоступне посилання з липня 2019] «Телекритика»
  12. Перший національний запускає музичну вікторину «Рояль у кущах» «ДетекторМедіа» 28 травня 2013
  13. На Першому знову відкривається «Дитячий кінозал» і стартують інші дитячі та музичні проекти «ДетекторМедіа» 29 березня 2013
  14. Подорожуй Першим!. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  15. На «UA:Першому» стартує проект «Суспільний університет» «Суспільне мовлення»
  16. Геннадій Попенко: «Коли ми казали, що з українського ВВС, то перед нами відчинялися всі двері…» «Суспільне мовлення»
  17. Геннадій Попенко: «Найяскравішим враженням були люди – в кожній країні вони різні, але всі однаково позитивні» «UA:Перший» 4 листопада 2016
  18. Ведучий каналу 2+2 Геннадій Попенко вперше вийде на бійцівський ринг «2+2»
  19. Річний звіт Національного центру «Мала академія наук України» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2022. Процитовано 11 серпня 2018.
  20. Анонс вистави театру-студії В. Завальнюка «Маленький принц»
  21. Вистава «Жанна д'Арк. Дисконт?..» з успіхом пройшла в Центрі Курбаса!
  22. Кіборги стали поетами: як знімають ігровий фільм «Будинок “Слово”» про Розстріляне Відродження «ДетекторМедіа» 2 серпня 2018
  23. «Лікар Ковальчук» – ще один медичний серіал чи особливий проект? «ДетекторМедіа» 2 листопада 2017
  24. Притула з Попенком з'їздили до військових у Чонгарі. ФОТО. ТаблоID. Процитовано 11 грудня 2016.
  25. Сніданок з 1+1: Актор «Сувеніру з Одеси» Геннадій Попенко завітав до студії разом із донечкою
  26. Указ Президента України від 8 вересня 2023 року № 566/2023 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня українського кіно»

Посилання[ред. | ред. код]