Театр Володимира Завальнюка «Перетворення»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Театр Володимира Завальнюка «Перетворення»
Логотип Театру Володимира Завальнюка «Перетворення».jpg
Адреса
пр. Перемоги, 44, Центр науки та мистецтва DIYA, Щорсівський павільйон кіностудії ім. О. Довженка
Місто
Країна Україна Україна
Підпорядкування Департамент культури Київської міської державної адміністрації
Статус приватний
Відкрито 21 квітня 1994
Репертуар український фольклор, українська та світова класика, сучасна драматургія
zavalniuk.in.ua/

Театр Володимира Завальнюка «Перетворення» — приватний київський український театр

Історія становлення[ред.ред. код]

Театр Володимира Завальнюка існує вже багато років, протягом яких театр виступав у різних організаційних формах і під різними назвами.

Спочатку це був колектив акторів однодумців, що сформувався в середині 90-х років на чолі з Володимиром Завальнюком, який на той час вже мав достатній досвід діяльності актором та режисером як в Україні так і за рубежем.

Неодноразово здобували визнання глядачів та нагороди престижних міжнародних фестивалів такі роботи колективу, як «Український вертеп», «Саломея» О. Уайльда, «На полі крові» й «Лісова пісня» Лесі Українки та інші.

Новий організаційний і творчий етап у житті колективу пов'язаний із заснуванням в 2010 році громадської організації «МАМАЙ» (Мобільна Аґенція Мистецьких АкціЙ), основним творчим підрозділом якої став театр-студія Володимира Завальнюка.

Знаковими для цього етапу стали вистави «На спільнім шляху / Бир йолу (Бир ёлу)» (2010, за п'єсою К. Булкіна - для молоді та старшокласників на тему українсько-кримськотатарських відносин) та «Жанна д'Арк. Дисконт?..» (за п’єсою Ж. Ануя «Жайворонок» ), прем'єра якої з великим успіхом відбулася на малій сцені палацу «Україна» 23 і 24 березня 2012 року.

До моменту офіційної реєстрації театрального колективу на початку 2015 року - як «Театру Володимира Завальнюка «Перетворення» - в його доробку налічувався вже репертуар із 10 вистав для дорослих та 11-ти для дітей.

Основний склад театру «Перетворення» (справа наліво): сидять - Г. Яремчук, В. Завальнюк, О. Мотовилова; стоять - В. Євтушенко, К. Булкін, Д. Шпак (2015)

Театр наразі немає свого приміщення – вистави відбуваються в одному з павільйонів київської кіностудії ім. О. Довженка та на малій сцені палацу «Україна».

Колектив театру[ред.ред. код]

Основний склад театру[ред.ред. код]

З театром співпрацюють[ред.ред. код]

  • Геннадій Попенко, актор;
  • Людмила Барбір, актриса;
  • Марина Оснач, художник;
  • Поліна Омельченко, художник;
  • Ганна Євтушенко, художник.

Репертуар театру[ред.ред. код]

Репертуар для дорослих[ред.ред. код]

Афіша театру «Перетворення»

Репертуар для дітей[ред.ред. код]

  • «Душа-русалонька» (за казкою Г.Х. Андерсена)
  • «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері;
  • «Казкове перехрестя» (мюзикл про правила дорожнього руху);
  • «Вертеп» (за мотивами старовинного українського вертепу);
  • «Снігова королева» (за казкою Г.Х. Андерсена) Є. Шварца;
  • «Кресало» (за мотивами казки Г.Х. Андерсена);
  • «Ах, який я молодець!» (за мотивами української народної казки «Колобок»);
  • «Мандрівка Дощинки» (за казкою О.Ільченка);
  • «Про силу характерницьку, татарського богатиря Ахмеда і Грицька Кобилячу смерть» (за казкою Сашка Лірника);
  • «Увага… Уява… Казка!» (за мотивами української та кримськотатарської народних казок)
  • «Коза-Дереза» (за мотивами української народної казки)

Нагороди[ред.ред. код]

  • Диплом ІІ-го Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Інтерлялька-92» (За найкращу чоловічу роль.) (Ужгород, Україна, 1992);
  • Диплом Міжнародного фестивалю «ONE MAN SHOW »(Театр одного актора) (Молдова, 1999);
  • Подяка фестивалю «Тиждень сучасної української драматургії-2000» (Біла Церква, 2000);
  • Диплом (1-ше місце) VII Міжнародного фестивалю (Ботошані, Румунія, 2000);
  • Диплом ІІ-го Міжнародного фестивалю моновистав «Відлуння» (Київ, Україна, 2001) ;
  • Диплом IV Міжнародного Фестивалю античних мистецтв «Боспорські Агони» (Керч, 2002);
  • Диплом Другого фестивалю витончених мистецтв «Амплуа» (Київ, 2014).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Матеріали по темі статті[ред.ред. код]