Герасим'юк Леонід Панасович
| Леонід Герасим'юк | |
|---|---|
 | |
| Народився | 23 квітня 1926 Орищі, Ґміна Порицьк, Володимирський повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка |
| Помер | 18 серпня 2019 (93 роки) Молочанськ, Молочанська міська рада, Токмацький район, Запорізька область, Україна |
| Країна | .svg){kind=small} Польська Республіка СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Молочанськ |
| Діяльність | військовик |
| Знання мов | українська |
| Партія | ОУНР |
Леонід Панасович Герасим'юк (нар. 23 квітня 1926, Орищі, Волинська область — 18 серпня 2019, Молочанськ[1]) — підпільник ОУН, вояк УПА[2], волонтер часів новітньої російської агресії щодо України.
Леонід Герасим'юк народився 23 квітня 1926 року у селі Орищі (нині — Локачинський район Волинської області).[3]
В червні 1941 року Леонід Герасим'юк, під час проголошення у Львові Української Держави, піднімав синьо-жовтий прапор на Княжій горі, за що був арештований гестапівцями. За це був засуджений до смерти, але зумів втекти з в'язниці[4] та приєднався до збройної боротьби в лавах УПА. Починав Леонід Опанасович ройовим у селі Вовчок, далі опікувався ідейно-політичною та інформаційною роботою з особовим складом та місцевим населенням, воював на Поліссі, Холмщині та Підляшші.
В жовтні 1944 року Герасим'юк потрапив у полон до НКВС, був засуджений до розстрілу, всю його сім'ю вислали до Сибіру[5]. Після кількох місяців очікування смертний вирок замінили на 20 років каторжних робіт.[3] Відбував покарання у Казахстані на мідних рудниках та на будівництві космодрому Байконур.[3]
12 вересня 1954 року, після смерті Сталіна, Леоніда Опанасовича реабілітували і достроково звільнили.[3][6] Після звільнення поїхав до матері у м. Прокоп'євськ Кемеровської області, де працював на шахті «Східна», а у 1976 році вийшов на пенсію та переїхав до Молочанська.[6] Він дуже хотів повернутися на рідну Волинь, але дорогу додому було закрито. До останніх днів радянської влади у КДБ зберігалася особова справа Герасим'юка із червоною поміткою «особливо небезпечний».[3]
Із проголошенням незалежности колишній воїн УПА активно займався громадською діяльністю, розшукував своїх однополчан.
Після початку російсько-української війни став волонтером Української армії, у травні 2015 року відвідував бійців Добровольчого Українського Корпусу під Маріуполем.[6][відсутнє в джерелі]
[3]«Знав, що це станеться. Головне, що хочу сказати, це те, що треба схилити голови перед батьками і матерями добровольців і військових, що пішли за своїм бажанням. Це залежить від виховання. Хай хлопці повернуться такими, як і пішли. Україна переможе у цій війні! Не тільки тому, що ми у себе вдома, але і тому, що ми знаємо хто ми! Хай молоді гордяться, що вони Українці. З такими волонтерами і людьми ми переможемо. Наша земля пропитана кров’ю, кров’ю наших героїв. Забувати цього не можна. Переможемо!»
- Медаль «За розвиток Запорізького краю»[3]
- 93-річний ветеран УПА: «Я знаю, чому ми переможемо!» | 2016 (ВІДЕО) [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Запоріжці просять президента нагородити ветерана УПА, приговореного до довічної каторги та двох розстрілів (ФОТО) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- «Поміняли ми своїх на того гебельскомісара. Правда, Іван забрав плаща у нього», — 94-річний волонтер і боєць УПА Герасим'юк про бої з нацистами. ВІДЕО [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ На Запоріжжі пішов із життя 93-річний ветеран УПА. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
- ↑ Помер двічі засуджений до розстрілів ветеран УПА Леонід Герасим'юк. forpost.lviv.ua (uk-ua) . 19 серпня 2019. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
- ↑ а б в г д е ж На Запорожжі пішов у Зáсвіти 93-річний ветеран УПА Леонід Герасим’юк… – ПОРОХІВНИЦЯ. porokhivnytsya.com.ua. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
- ↑ Вирвався з лап Гітлера, відсидів у Сталіна: помер ветеран УПА родом з Волині. Волинські новини. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
- ↑ Помер легендарний ветеран УПА з Волині. Волинь24 (англ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
- ↑ а б в Три смерті, від яких утік Опанасович. tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
|
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |