Глибинна держава
Глибинна держава[1] чи держава в державі (англ. Deep State) — це тип управління, що складається з потенційно таємних і несанкціонованих мереж влади, які діють незалежно від політичного керівництва держави, переслідуючи власні цілі та завдання. У широкому вжитку цей термін має переважно негативну конотацію.[2] Спектр можливих застосувань цього терміну схожий на спектр застосування теорії змови тіньових урядів. Вираз держава в державі є старішим і схожим поняттям. Історично воно позначало чітко визначену організацію, яка прагне функціонувати незалежно[3], тоді як глибинна держава більше належить до прихованої організації, яка прагне маніпулювати публічною державою.
Потенційними джерелами для організації «глибинної держави» є недоброчесні елементи в державних органах, таких як збройні сили, або в органах державної влади, таких як розвідувальні служби, поліція, таємна поліція, адміністративні установи та урядова бюрократія. Мета «глибинної держави» може включати безперервність існування держави, гарантії зайнятості державних службовців, посилення влади та авторитету, а також досягнення ідеологічних або програмних цілей. Вона може діяти в опозиції до порядку денного обраних посадових осіб, перешкоджаючи, чинячи опір і підриваючи їхню політику, умови та директиви.[4]
Форми[ред. | ред. код]
Глибинна держава може означати:
- Плани надзвичайного уряду, який перебирає владу в разі катастрофи, дивіться безперервність уряду
- Уряд, яким керують:
- Невиборною бюрократією або службою безпеки — див. розділ Випадки
- Держава в державі або глибинна держава — конкретні приклади включають: глибинну державу в Туреччині та глибинна держава в Сполучених Штатах.
- «Тіньовий уряд», теорія змови таємного уряду.
- Широке визначення держави з точки зору відповідальності держави.
Глибинна держава в міжнародному публічному праві[ред. | ред. код]
Згідно з міжнародним публічним правом, зокрема, в питанні відповідальності держави, термін «глибинна держава» використовується для позначення держави в широкому сенсі. Таким чином, державі може знадобитися відповідати за дії не лише органів державної влади або представників, а й інших посадових осіб, регіональних органів влади, державних компаній та інших приватних структур, що мають державний вплив. Це правило міститься, серед іншого, у звіті ARSIWA, підготовленому Комісією міжнародного права, а також у прецедентному праві Міжнародного суду ООН.[5][6]
Випадки[ред. | ред. код]
Великобританія[ред. | ред. код]
Високопоставлені політики називають державну службу глибинною державою. Тоні Блер сказав: «Не можна недооцінювати, наскільки вони вважають, що це їхня робота — фактично керувати країною і чинити опір змінам, запропонованим людьми, яких вони відкидають як політиків, що „сьогодні тут, а завтра там“. Вони щиро вважають себе справжніми охоронцями національних інтересів і думають, що їхня робота полягає в тому, щоб виснажити вас і перечекати».[7] Зусилля державної служби, спрямовані на те, щоб розчарувати обраних політиків, є темою популярної сатиричної телекомедії ВВС «Так, міністр», яка вийшла у 1980-х роках.
Ізраїль[ред. | ред. код]
У травні 2020 року стаття в газеті Га-Арец описує, як люди, зустрічаючись з прем'єр-міністром Біньяміном Нетаньяху, «чули довгі промови… про те, що, хоча він неодноразово обирався, насправді країна контролюється „глибинною державою“»[8].[8]
Радянський Союз і пострадянська Росія[ред. | ред. код]
Історики часто описують радянську таємну поліцію як «державу в державі». За словами журналістки-розслідувача Євгенії Альбац, більшість керівників КДБ, включаючи Лаврентій Берія, Юрій Андропов і Володимир Крючков, завжди змагалися за владу з Комуністичною партією та маніпулювали комуністичними лідерами.[9]
За словами історика Абдурахмана Авторханова в 1991 році:
Неправда, що Політбюро Центрального Комітету Комуністичної партії є верховною владою. Політбюро — це лише тінь реальної верховної влади, яка стоїть за кріслом кожного члена бюро... Справжня влада думає, діє і диктує за всіх нас. Ім'я цієї влади — НКВС-МВС-МГБ. Сталінський режим ґрунтується не на Радах, не на партійних ідеалах, не на силі Політбюро чи особистості Сталіна, а на організації та методах радянської політичної поліції, де Сталін відіграє роль першого поліцая. [10]
Однак він також зазначив, що «сказати, що НКВС — це „держава в державі“, означає применшити значення НКВС, тому що в цьому питанні допускаються дві сили — нормальна держава і наднормальний НКВС — тоді як єдиною силою є чекізм».
За словами колишнього генерала Іона Міхая Пачепи у 2006 році:
У Радянському Союзі КДБ був державою в державі. Зараз колишні офіцери КДБ керують державою. Вони зберігають 6 000 одиниць ядерної зброї, які були передані КДБ у 1950-х роках, а також керують стратегічною нафтовою галуззю, ренаціоналізованою Путіним. Спадкоємиця КДБ, перейменована на ФСБ, досі має право здійснювати електронне стеження за населенням, контролювати політичні групи, проводити обшуки в будинках і на підприємствах, проникати у федеральний уряд, створювати власні підставні підприємства, розслідувати справи і керувати власною пенітенціарною системою. У Радянському Союзі на кожні 428 громадян припадав один співробітник КДБ. У путінській Росії один співробітник ФСБ припадає на 297 громадян.
Чечня[ред. | ред. код]
За словами журналістки Юлії Іоффе, російська республіка Чечня під керівництвом Рамзана Кадирова до 2015 року перетворилася на державу в державі[11]
Сполучені Штати[ред. | ред. код]
Принаймні з 1963 року термін «глибинна держава» використовується для опису «гібридного об'єднання урядових елементів і частин промисловості та фінансів вищого рівня, яке ефективно здатне керувати Сполученими Штатами без згоди тих, ким керують, вираженої через формальний політичний процес».[12] Деякі представники адміністрації Дональда Трампа звинувачують розвідувальні агентства, такі як ЦРУ, у спробах перешкодити її політичним цілям.[13] Аналітик Іссандр Ель Амані в статті для The New York Times застерігає від «зростаючого розбрату між президентом і його бюрократичним апаратом», а аналітики рубрики The Interpreter пишуть про це:[13]
Хоча про «глибинну державу» іноді говорять як про тіньову змову, це допомагає думати про неї як про політичний конфлікт між лідером країни та її владними інституціями.
За словами політичного коментатора Девіда Гергена, процитованого Time на початку 2017 року, цей термін був привласнений Стівом Бенноном, Breitbart News та іншими прихильниками адміністрації Трампа, щоб позбавити легітимності критиків президентства Трампа.[14] У лютому 2017 року теорія глибокої держави була відхилена авторами The New York Times[13], а також The New York Observer.[15] У жовтні 2019 року The New York Times підтвердила загальну ідею, опублікувавши статтю, в якій стверджувалося, що глибинна держава на державній службі була створена для «боротьби з такими людьми, як Трамп».[16]
Науковці загалом заперечують думку про те, що бюрократія виконавчої влади США є справжньою «глибинною державою» у формальному розумінні цього терміну, але мають різні погляди на роль цієї бюрократії в обмеженні або розширенні повноважень президента США.[17]
Туреччина[ред. | ред. код]
За словами журналіста Роберта Ф. Ворта, «вираз „глибинна держава“ виник у Туреччині в 1990-х роках, коли військові вступили в змову з наркоторговцями та найманими вбивцями, щоб вести брудну війну проти курдських повстанців».[18] Професор Райан Гінгерас писав, що турецький термін derin devlet «в розмовній мові» означає «кримінальний» або «негідний» елемент, який якимось чином проклав собі шлях до влади.[19] Журналіст Декстер Філкінс писав про «ймовірну підпільну мережу» турецьких «військових офіцерів та їхніх цивільних союзників», які протягом десятиліть «придушували, а іноді вбивали дисидентів, комуністів, репортерів, ісламістів, християнських місіонерів і представників меншин — усіх, хто, як вважалося, становив загрозу для світського порядку».[20] Журналіст Г'ю Робертс описав «тіньовий зв'язок» між поліцією та розвідувальними службами, «певними політиками та організованою злочинністю», члени якої вважають, що вони уповноважені «затворювати всілякі неочевидні речі», оскільки вони є «охоронцями вищих інтересів нації».[21]
Інші передбачувані випадки[ред. | ред. код]
- Імператорська армія Японії, Квантунська армія та післявоєнний нінкьо дантай[22][23]
- Бразильська імперська дирекція Monárquico do Brasil і Чорна гвардія
- RSS Індії[24][25]
- Індонезійський Копассус[26][27][28]
- КВІР Ірану[29]
- Марокко Махзен[30][31]
- Розвідувальне співтовариство Пакистану : ISI, FIA, NAB та/або IB[32][33]
- Чорна рука Сербії[34]
- РДБ Сербії та Чорногорії[35]
- Іспанська Grupos Antiterroristas de Liberación, «Антитерористичні визвольні групи»[36]
- Таїландська армія — зв'язок монархії або мережева монархія[37]
- Корпорація Сіті Лондона Великобританії[38]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (calque of тур. derin devlet) Definition of DEEP STATE. www.merriam-webster.com.
- ↑ Byford, Jovan (2011). Conspiracy theories: a critical introduction. Houndmills, Basingstoke, Hampshire: Palgrave Macmillan. ISBN 9780230349216. OCLC 802867724.
- ↑ Definition from CNRTL: «État dans l'État», 2012
- ↑ Bravender, Robin. EXCLUSIVE: Documents reveal Trump is building his own 'deep state' by leaving political appointees behind in government for the Biden administration. Business Insider (амер.). Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts [ARSIWA] (2001), art. 4-11. Found at:https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/draft_articles/9_6_2001.pdf
- ↑ INTERNATIONAL COURT OF JUSTICE. www.icj-cij.org. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Khan, Shehab (6 лютого 2018). David Cameron's former director of strategy says Tony Blair warned him about a 'deep state' conspiracy. The Independent. Процитовано 26 квітня 2018.
- ↑ а б Netanyahu: 'Deep State' Controls Israel, There's No Democracy Here. www.haaretz.com. Процитовано 11 листопада 2020.
- ↑ Yevgenia Albats and Catherine A. Fitzpatrick (1994), The State Within a State: The KGB and Its Hold on Russia — Past, Present, and Future. ISBN 0-374-52738-5.
- ↑ The Chechen Times №17, 30.08.2003. Translated from "Technology of Power", 1991, chapter 34 Russian text
- ↑ Julia Ioffe (24 липня 2015). Putin Is Down With Polygamy. Foreign Policy. Процитовано 28 січня 2016.
- ↑
- State Within a State?. The New York Times. 6 жовтня 1963. с. 194. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.
Is the Central Intelligence Agency a state within a state?
Alt URL - Priest, Dana; Arkin, William M. (2011). Top Secret America: The Rise of the New American Security State. Little, Brown and Company. ISBN 978-0316182218.
- John Tirman (8 вересня 2013). The Quiet Coup: No, Not Egypt. Here. The Blog. The Huffington Post.
- Ambinder, Marc; Grady, D.B. (2013). Deep State: Inside the Government Secrecy Industry. Wiley. ISBN 978-1118146682.
- Peggy Noonan (28 жовтня 2013). The Deep State. The Wall Street Journal.
- Jordan Michael Smith (19 жовтня 2014). Vote all you want. The secret government won't change. The Boston Globe.
- Scott, Peter Dale (10 березня 2014). The State, the Deep State, and the Wall Street Overworld. The Asia-Pacific Journal. 12 (10, No. 5).
- Scott, Peter Dale (2014). The American Deep State: Wall Street, Big Oil, and the Attack on U.S. Democracy. Rowman & Littlefield. ISBN 978-1442214255.
- Michael J. Glennon (2014). National Security and Double Government (PDF). Harvard National Security Journal. 5. Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2017. Процитовано 12 січня 2016.
- Bob Burnett (7 березня 2014). The War on Democracy: The Deep State. Huffington Post.
- Geoff Dyer (10 грудня 2014). CIA report is a strike back against America's deep state. The Financial Times.
- Lofgren, Mike (21 лютого 2014). Essay: Anatomy of the Deep State. BillMoyers.com (амер.). Процитовано 15 листопада 2018.
- Anand Giridharadas (15 вересня 2015). Examining Who Runs the United States. The New York Times.
- Jessop, Bob (2015). The State: Past, Present, Future. John Wiley & Sons. с. 224.
- Lofgren, Mike (2016). The Deep State: The Fall of the Constitution and the Rise of a Shadow Government. Viking. ISBN 978-0525428343.
- Elias Isiquith (5 січня 2016). Controlled by shadow government: Mike Lofgren reveals how top U.S. officials are at the mercy of the 'deep state'. Salon.
- State Within a State?. The New York Times. 6 жовтня 1963. с. 194. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.
- ↑ а б в
- Taub, Amanda; Fisher, Max (16 лютого 2017). As Leaks Multiply, Fears of a 'Deep State' in America. The New York Times (англ.). Процитовано 15 листопада 2018.
- ↑ Abramson, Alana (8 березня 2017). President Trump's Allies Keep Talking About the 'Deep State'. What's That?. Time.
'This is a dark conspiratorial view that is being pushed by [top Trump strategist] Steve Bannon, his allies at Breitbart and some others in the conservative movement that is trying to delegitimize the opposition to Trump in many quarters and pass the blame to others,' said David Gergen.
- ↑ Schindler, John R. (22 лютого 2017). Rebellion Brews in Washington – But American 'Deep State' Is Only a Myth. The New York Observer. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ O'Mara, Margaret (26 жовтня 2019). The 'Deep State' Exists to Battle People Like Trump. The New York Times.
- ↑ Rebecca Ingber, Bureaucratic Resistance and the National Security State, at https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3186259; Jack Goldsmith, The Deep State is Real, at https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/apr/22/leaks-trump-deep-state-fbi-cia-michael-flynn
- ↑ Worth, Robert F. (2016). A Rage for Order: The Middle East in Turmoil, from Tahrir Square to ISIS. Pan Macmillan. с. 82, 139. ISBN 9780374710712. Процитовано 31 липня 2016.
- ↑ Gingeras, Ryan (Summer 2011). In the Hunt for the "Sultans of Smack:" Dope, Gangsters and the Construction of the Turkish Deep State. Middle East Journal. 65 (3): 427. doi:10.3751/65.3.14. JSTOR 23012173. PMID 22081838.
- ↑ Filkins, Dexter (12 березня 2012). Letter from Turkey. The Deep State. New Yorker. Процитовано 7 серпня 2016.
- ↑ Roberts, Hugh (16 липня 2015). The Hijackers [book review]. London Review of Books. 37 (14). Процитовано 7 серпня 2016.
- ↑ The Yakuza's Ties to the Japanese Right Wing. Vice Today.
- ↑ Grabianowski, Ed (19 липня 2007). Yakuza and Politics – How the Yakuza Works. howstuffworks.
- ↑ Latif Khan, Furkan (3 травня 2019). The Powerful Group Shaping The Rise Of Hindu Nationalism In India. National Public Radio.
- ↑ George, Varghese K. (13 червня 2020). The RSS and the making of the Deep Nation' review: The ambiguity of the RSS and its complex worldview. The Hindu.
- ↑ Indonesian Military May Threaten Political Unity, BP Gas Investment 19 April 2002 www.wsj.com, accessed 11 November 2020
- ↑ Military spat a sign of things to come for bilateral relationship? 30 January 2017 indonesiaatmelbourne.unimelb.edu.au, accessed 11 November 2020
- ↑ Tim Mawar promotions slammed by families 30 September 2020 www.thejakartapost.com, accessed 11 November 2020
- ↑ The Iranian Deep State: Understanding The Politics Of Transition In The Islamic Republic. Hoover Institution (англ.). Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ (Звіт).
{{cite report}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Lamzouwaq, Saad Eddine (13 жовтня 2013). Morocco's New Government: "The Makhzen" is Running the Show. Morocco World News (англ.). Процитовано 8 серпня 2022.
- ↑ Who Controls Pakistan's Powerful ISI?, Radio Free Europe, August 14, 2008
- ↑ Pakistan's shadowy secret service, the ISI. BBC News. 3 травня 2011.
- ↑ Ex CIA director sees Serbs as masters of "deep state". B92. 13 лютого 2018. Процитовано 20 квітня 2019.
- ↑ Carla Del Ponte/Serge Brammertz (10 липня 2008). The Prosecutor vs. Jovica Stanišić & Franko Simatović - Third Amended Indictment (PDF). International Tribunal for the Former Yugoslavia. Процитовано 28 грудня 2010.
- ↑ Antiterrorist Liberation Groups Spanish paramilitary organization Alternative Titles: GAL, Grupos Antiteroristas de Liberación. www.britannica.com. Процитовано 23 травня 2021.
- ↑ Thailand's Deep State, Royal Power and the Constitutional Court 1997—2015 29 February 2016 www.tandfonline.com, accessed 11 November 2020
- ↑ The City: A state within a state. BBC News. 4 листопада 2011. Процитовано 9 квітня 2017.