Клієнтела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Клієнтела (лат. clientēla) — форма соціальної залежності в Стародавньому Римі: взаємні правові, соціальні та економічні зобов'язання між плебеями та патриціями. Сягає в часи розкладання родового ладу.

Латинське поняття Клієнтела означало протегування підопічним, зв'язок між патроном та його клієнтом. Патрон виступав за клієнта і за це навзаємно вимагав від клієнта вірності (fides). Обов'язки вірності означали для клієнта у грошовій підтримці патрона, супроводженні його, підтримці під час війни. Патрон допомагав клієнту у судових справах, справах війни та грошовою підтримкою. Клієнтела зароджувалася коли клієнт був у економічній скруті, не міг виступати за себе у суді, бо не був з привілейованого стану отже був обмежений у правах. Клієнтела мала особливе значення в період Республіки, причому клієнтські зобов'язання часто передавалися у спадок. Традиційно клієнти супроводжували свого патрона на Форумі, підтримували його на виборах і служили на війні під його орудою. При цьому патрон зобов'язувався захищати своїх клієнтів у разі судових розглядів, або викуповувати членів їх сімей, які потрапили в залежність, підтримувати їх мінімальні життєві потреби.

Різновидом клієнтела були відносини між діячами мистецтва та їх заступниками. Яскравим прикладом є поет-сатирик Марціал.

Клієнтела була також юридичною категорією у відносинах між Римською республікою та залежними і союзними державами.

Див. також[ред.ред. код]