Клієнтела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Клієнтела (лат. clientēla) — форма соціальної залежності в Стародавньому Римі: взаємні правові, соціальні та економічні зобов'язання між плебеями та патриціями. Сягає в часи розкладання родового ладу. Людина, що віддавала себе під протегування, називалась клієнтом (cliens, від більш раннього cluens).

Латинське поняття клієнтела означало протегування підопічним, зв'язок між патроном та його клієнтом. Патрон виступав за клієнта і за це навзаємно вимагав від клієнта вірності (fides). Обов'язки вірності означали для клієнта у грошовій підтримці патрона, супроводженні його, підтримці під час війни. Патрон допомагав клієнту у судових справах, справах війни та грошовою підтримкою. Клієнтела зароджувалася коли клієнт був у економічній скруті, не міг виступати за себе у суді, бо не був з привілейованого стану отже був обмежений у правах.

Клієнтела мала особливе значення в період Республіки, причому клієнтські зобов'язання часто передавалися у спадок. Традиційно клієнти супроводжували свого патрона на Форумі, підтримували його на виборах і служили на війні під його орудою. При цьому патрон зобов'язувався захищати своїх клієнтів у разі судових розглядів, або викуповувати членів їх сімей, які потрапили в залежність, підтримувати їх мінімальні життєві потреби.

Різновидом клієнтела були відносини між діячами мистецтва та їх заступниками. Яскравим прикладом є поет-сатирик Марціал.

Клієнтела була також юридичною категорією у відносинах між Римською республікою та залежними і союзними державами.

Див. також[ред. | ред. код]