Перейти до вмісту

Гокон VIII

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гокон (кронпринц Норвегії))
Його Величність Гокон VIII
Haakon Magnus
Його Величність Гокон VIII
Його Величність Гокон VIII
Його Величність Гокон VIII
Прапор
Прапор
Король Норвегії
з 28 серпня 2026
Попередник: Гаральд V
Спадкоємець: Інгрід Александра
 
Ім'я при народженні: норв. Haakon Magnus Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 20 липня 1973(1973-07-20) (53 роки)
, Осло Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Норвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: Церква Норвегії Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Smestad skoled (1986), Kristelig Gymnasiumd (1992)[1][2], Royal Norwegian Naval Academyd (1995)[1], Університет Каліфорнії (Берклі) (1999)[1], Університет Осло (2000)[3][4][5], Лондонська школа економіки та політичних наук (2003)[1][6] і Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді (11 квітня 2008)[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбург
Батько: Гаральд V
Мати: Соня
Шлюб: Метте-Маріт Т'єссем Хьойбі
Діти: Інгрід Александра (2004), Сверре Магнус (2005)
Монограма: Монограма
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Висловлювання у Вікіцитатах

Його Величність Гокон VIII (імена при хрещенні Гокон Маґнус, (норв. Haakon Magnus; нар. 20 липня 1973) — король Норвегії з 28 серпня 2026 року[7]. Син короля Норвегії Гаральда V і королеви Соні. Представник династії Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбург.

Гокон — офіцер військово-морського флоту і, як король, формально є Верховним головнокомандувачем Збройних сил Норвегії. Він обіймав посаду Посла доброї волі Програми розвитку ООН та брав участь у низці благодійних та міжнародних ініціатив, зокрема був членом мережі «Молоді світові лідери» та її раді фонду. Він має ступінь бакалавра політології Каліфорнійського університету в Берклі та ступінь магістра з досліджень у галузі розвитку Лондонської школи економіки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Принц відвідував звичайний дитячий садок і середню школу, потім перейшов в Християнську гімназію, яку закінчив у 1992 році. Став кронпринцом 17 січня 1991 року, коли був коронований його батько. 20 липня 1991 р. він вперше взяв участь у засіданні Державної ради, а 22 липня 1991 р., у зв'язку з від'їздом короля, вперше головував у Державній раді. У 1992 році вступив у Військово-морську підготовчу школу в Ставангер і, звідки був переведений у Військово-морське училище в Хортен. Служив на флоті, але військову кар'єру не продовжив, а отримав ступінь бакалавра зі суспільно-політичних наук в США.

Міжнародна діяльність

[ред. | ред. код]

У 2003 р. Кронпринц Гокон отримав пропозицію виступити послом доброї волі від програми розвитку ООН (UNDP). За повідомленням норвезького радіо і телебачення від 15 жовтня 2003 року, кронпринц подякував за високу честь представляти UNDP як посол і погодився виконувати цю роботу протягом одного року. У травні 2025 року Гокон здійснив візит до Києва, відвідав українських військових, вшанував пам'ять жертв російського вторгнення в Україну, зустрівся з президентом Володимиром Зеленським[8].

Прихід на трон

[ред. | ред. код]

28 серпня 2026 року кронпринц Гокон зійшов на престол під ім'ям Гокон VIII після смерті свого батька[9][10]. Гаслом свого правління він обрав вислів «Усе для Норвегії»(інші мови), що є гаслом норвезьких монархів з 1905 року[11][12]. 1 вересня новий король склав присягу на вірність конституції перед Стортингом — парламентом Норвегії[13].

Родина

[ред. | ред. код]
Гокон і Метте-Маріт (2014)

25 серпня 2001 року кронпринц Гокон одружився з Метте-Маріт Т'єссем Хьойбі, простолюдинкою та матір'ю-одиначкою. Церемонія одруження проходила в Кафедральному Соборі Осло.[14][15] Фредерік, кронпринц Данії, який згодом став королем Фредеріком X, виступив у ролі шафера.[16]

21 січня 2004 року в кронпринца і кронпринцеси народилася принцеса Інгрід Александра — спадкоємиця норвезького престолу. 3 грудня 2005 року у кронпринца Гокона і кронпринцеси Метте-Маріт народився син — принц Сверре Магнус. Наразі він займає друге місце в лінії спадкоємства (слідом за сестрою).

У короля Гокона також є пасинок Маріус Борґ Гьойбю, син королеви Метте-Маріт від її першого шлюбу з Мортеном Борґом, народжений в 1997 році[17], який не бере участь у спадкуванні престолу Їхньою офіційною резиденцією є маєток Скаугум, розташований поблизу Семсванета.[18]

Захоплення

[ред. | ред. код]

Принц Гокон відмінно бігає на лижах, водить яхту, захоплюється дельтапланеризмом. Завзятий театрал, віддає перевагу рідному Генріку Ібсену над іншими драматургами.

Брав участь у кількох олімпійських церемоніях. На зимових Олімпійських іграх 1994 року в Ліллехаммері король оголосив Ігри відкритими, а Гокон запалив олімпійський вогонь, продовживши олімпійську традицію своєї родини. У 2016 році його донька Інгрід Александра виконала ту саму роль на II Зимових юнацьких Олімпійських іграх, які також відбулися в Ліллехаммері. Гокон був присутній на церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор 2010 року у Ванкувері.

Він акомпанував гурту Katzenjammer під час запису пісні «Vi tenner våre lykter» («Ми запалюємо наші ліхтарі») для їхнього однойменного різдвяного альбому 2011 року. Виручені кошти були передані до «Фондів Їхніх Королівських Високостей кронпринца та кронпринцеси».[19]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Національні нагороди та медалі

[ред. | ред. код]
  • Кавалер Великого хреста на ланцюзі ордена Святого Олафа
  • Кавалер Великого хреста Норвезького ордена «За заслуги»
  • Пам'ятна медаль Олафа V
  • Ювілейна медаль Олафа V
  • Медаль до 100-річчя Олафа V

Іноземні нагороди

[ред. | ред. код]

Інші цікаві факти

[ред. | ред. код]

Є 68-м в порядку спадкування британського престолу

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 H.K.H. Kronprins Haakon — Королівська родина Норвегії.
  2. ↑ Skrede K. M. Kronprinsbarna til privatskole — 2014.
  3. ↑ TANGNES J. Hjem til jus-studier — 1999.
  4. ↑ McBRIDE H. D. Utdanner seg til konge — 1999.
  5. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  6. 1 2 Haugedal S. Kronprinsen begynner på Harvard — 2008.
  7. ↑ Wandrup, Fredrik; Allkunne; Forr, Gudleiv (28 серпня 2026), Haakon 8., Store norske leksikon (норв.), процитовано 28 серпня 2026
  8. ↑ «Я глибше розумію, як це було». Кронпринц Норвегії Гокон поділився своїми враженнями від візиту до України. NV (укр.). Процитовано 28 серпня 2026.
  9. ↑ Norway's crown prince becomes King Haakon VIII after his father's death. AP News (англ.). 28 серпня 2026. Процитовано 28 серпня 2026.
  10. ↑ Новий король Норвегії офіційно зійшов на престол під ім'ям Гокон VIII. 24 Канал (укр.). 28 серпня 2026. Процитовано 15 вересня 2026.
  11. ↑ Nordbø, Børge (28 серпня 2026), Alt for Norge, Store norske leksikon (норв.), процитовано 28 серпня 2026
  12. ↑ Hansen, Lars Martin J. (28 серпня 2026). Han ga virkelig «Alt for Norge». Romerikes Blad (норв.). Процитовано 28 серпня 2026.
  13. ↑ Norway's King Haakon pledges an oath of allegiance to the constitution as his father lies in state. The Washington Post (амер.). 1 вересня 2026. ISSN 0190-8286. Процитовано 1 вересня 2026.
  14. ↑ Norwegian prince ties the knot. BBC.com. 25 серпня 2001.
  15. ↑ Baciero, César Andrés (25 серпня 2025). Princess Mette-Marit of Norway and the Wedding Gift She Rarely Wears. Vanity Fair.
  16. ↑ Crown Prince Haakon and Crown Princess Mette-Marit's royal wedding. HELLO! (англ.). 15 березня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
  17. ↑ Prince Haakon. Biography, news, photos and videos. Hello Magazine (English) . 8 жовтня 2009. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
  18. ↑ The Royal House of Norway – Skaugum Estate. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 11 грудня 2013.
  19. ↑ Katzenjammer — Vi tenner våre lykter [Архівовано 15 April 2016 у Wayback Machine.], accessed 26 October 2012.
  20. ↑ The Decorations of HRH The Crown Prince. The Royal House of Norway. 15 жовтня 2024. Процитовано 15 жовтня 2024.
  21. ↑ Modtagere af danske dekorationer. Kongehuset (дан.). 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  22. ↑ Official website of the President of Estonia (Estonian)
  23. ↑ Norwegian Crown Prince website. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 31 серпня 2012.
  24. ↑ The Decorations of HRH The Crown Prince. The Royal House of Norway. 15 жовтня 2024. Процитовано 15 жовтня 2024.
  25. ↑ Par Norvēģijas Karalistes pavalstnieku apbalvošanu…. Latvijas Vēstnesis (латис.). Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  26. ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 15 września 2003 r. o nadaniu orderów. prawo.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 3 вересня 2019.
  27. ↑ Alvará n.º 2/2004 [Архівовано 6 May 2021 у Wayback Machine.].
  28. ↑ Boletín Oficial del Estado (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 16 липня 2013.
  29. ↑ The Decorations of HRH The Crown Prince. The Royal House of Norway. 15 жовтня 2024. Процитовано 15 жовтня 2024.
  30. ↑ Lithuanian Presidency [Архівовано 19 April 2014 у Wayback Machine.], Lithuanian Orders searching form
  31. ↑ Photo [Архівовано 26 August 2014 у Wayback Machine.] of a State visit of Lithuania to Norway, March 2011

Посилання

[ред. | ред. код]