Балафон
 | |
| Класифікація | ударний музичний інструмент, ідіофон |
|---|---|
| Класифікація Горнбостеля-Закса | 111.212 |
| Винахідник(и) | 12 століття |
| Подібні інструменти | ксилофон, маримба |
 Балафон у Вікісховищі  | |
Балафон — традиційний західноафриканський дерев'яний ударний музичний інструмент, різновид ксилофона.
Інструмент складається з 15-22 прямокутних дощечок, виготовлених з дерева ши або інших твердих порід. До обробки дощечки сушаться в натуральних умовах і на багатті, при налаштуванні їх підпилюють до отримання потрібного звуку. Під дощечками розміщені резонатори з плодів лагенарії. У них часто насипають дренаж або висушене насіння. Частини балафона з'єднуються між собою шкіряними ремінцями.
Як і на інших подібних інструментах, на балафоні грають спеціальними паличками. Він використовується бродячими артистами-гріотами як сольний інструмент, так і для супроводу співу.
Балафон виник у XII столітті у період розквіту імперії Малі. Фактично, сам інструмент називається бала, а балафо означає грати на бала. Проте у західну традицію увійшла назва інструменту балафон. У 1352 році марокканський мандрівник Ібн Батута відвідує малійського правителя Сулеймана Кейта і у трактаті про свою подорож згадує про нгоні та балафон, на яких грали придворні музиканти. Європейські мандрівники описують балафон у XVII столітті. З розвитком работоргівлі балафон потрапляє з рабами до Америки. У газеті «Вірджинія» 1776 року згадуються афроамериканці, що грають на балафоні. В Америці інструмент зникає у XIX столітті. У 1980-х роках спостерігалася тенденція впровадження африканських мотивів у світову джазову та поп-музику. З цього часу деякі західні музиканти у свій репертуар впровадили балафон. Відомим популяризатором цього інструменту був малійський гурт Rail Band під керівництвом Саліфа Кейти. Серед інших музикантів, що грали на балафоні, варто згадати Стефона Гарріса, Домініка Говарда, Морі Канте, Денні Ельфмана, Фероу Сандерса, Лонні Лістон Сміта, Рокіа Траоре тощо.
Культурні практики, пов'язані з балафоном у Малі, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуарі та Індонезії вписано у 2024 році у репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства.[1]
- ↑ Cultural practices and expressions linked to Balafon and Kolintang in Mali, Burkina Faso, Côte d'Ivoire and Indonesia - UNESCO Intangible Cultural Heritage. ich.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2025. Процитовано 21 жовтня 2025.
- Cora Connection: What is a balaphone?
- Gallery of balafon photos, including the construction process [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.].
- The Making of a Mofu-Gudur Balafon [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] An article with photos and illustrations on the construction of a balafon in northern Cameroon.
- http://www.djembe-kora.de/trommelbau.html [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] a clip about the making of a balafon in Niagassola / Guinea
|
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |